95 КВАРТАЛ ПРОСТО «ВІДПОЧИВАЄ». ВИПАДОК ЯКИЙ ТРАПИВСЯ В МАРШРУТЦІ ЗАСВІДЧИВ, ЩО НАЙКУМЕДНІШІ ІСТОРІЇ-ЦЕ ЖИТТЄВІ ІСТОРІЇ

Випадок у громадському транспорті… Реготав весь салон разом з водієм!

Ранкова маршрутка з похмурими пасажирами їде зі спального району в центр. Через всі затори, світлофори … Народ спить або намагається дрімати. І тут на зупинці заходить хлоп, задоволений, як стадо слонів. Завалюється на сидіння поруч із жінкою, строгою на вигляд, як вчителька. Чоловік дістає з кишені телефон і, голосно дихаючи, розпочинає жвавий діалог.

– Ромко, привіт. А скажи мені телефон Натальки… Яка вона баба, ох, яка вона баба … Так, дякую, що познайомив! – і все це хвилини на три – з подробицями, емоціями до стелі і лайкою.

Маршрутка починає оживати. Прокидаються ті, хто ще намагався додивитися сни, і з інтересом дивляться на дядька. «Вчителька» на сусідньому сидінні демонстративно фиркає і відвертається до вікна. Хлоп прощається з Ромком і зразу ж набирає номер Наталі.

– Алло, Наталька? Вітання! Мені так сподобалося те, що ми з тобою ”витворяли”! Я хочу тебе ще! Так мені ще ніхто добре не робив… Так? Ти ще краще можеш? Ой…, ану розкажи конкретніше, пустунка моя…

“Вчителька” на сусідньому сидінні повертається до хлопа і просить його говорити тихіше, бо його слова ображають її. Мужик нетерпляче відмахується від неї і знову занурюється в бесіду.

– Мене так зворушило те, що ти зробила… Розумієш, я дружині не можу таке сказати, вона відразу відчує, що я її зрадив… Ну так, доводиться терпіти, а що робити…

Маршрутка вже повністю прокинулася і з цікавістю прислухається до подробиць. Водій озирається в люстерко і теж слухає, затамувавши подих. Незадоволена тільки «вчителька», вона просто закипає від насилу стримуваного обурення. І тут на телефон чоловіку приходить другий дзвінок. Він переривається, переможний тон стихає і дядько майже пошепки повідомляє Наталці:

– Ой, пробач, не можу більше розмовляти, мені треба відповісти на дзвінок…Я тобі пізніше передзвоню, добре? Ну бувай!

І вже зовсім іншим тоном починає бубоніти в слухавку:

– Так, кохана… Ой, ми так вчора пили з Ромком, так пили… Ну, ти ж його знаєш, а що робити… Ой, погано мені зараз, голова тріщить… Так, прийму таблетку. Постараюся прийти раніше, так. Хоча роботи багато. Сонечко, ну пробач, я справді постараюсь прийти раніше…

І ось тут настає зоряний час «вчительки». Вона повертається до мужика і дуже виразно говорить прямо в мікрофон його мобільного:

– Ми-лий, ну де ти там, я вже втомилася тебе чекати… Мені ж холодно, йди до мене, любий!

У героя-коханця відвисає щелепа, він тремтячими руками ховає мобільний під дружний регіт пасажирів. Водій б’є по гальмах і гризе кермо. Чоловік біжить до дверей і просить випустити його. Маршрутка здригається від реготу. Грюкають двері. “Вчителька” відвертається до вікна і задоволено усміхається. Кінець…

Джерело

Поділись з друзями...