Сліпий хлопчик сидів на східцях, а біля ніг лежав капелюх.
У руках він тримав табличку з написом: “Я сліпий, будь ласка, допоможіть!”. І хоча він просидів вже досить довго, в капелюсі лежало всього кілька монет.
У цей момент повз нього проходив чоловік. Він дістав з кишені кілька монет і кинув їх в капелюх. Потім він зробив щось несподіване: взяв табличку, перевернув її і написав якусь фразу, повернувши табличку хлопчикові.
Незабаром капелюх почав наповнюватися грошима. Усе більше людей підходило, щоб прочитати підпис і допомгти дитині. Увечері чоловік, який змінив напис, повернувся до хлопчика, щоб дізнатися як у нього справи. Хлопчик впізнав його по голосу і запитав: “Це ви змінили мені напис на табличці сьогодні? Скажіть, що ви там написали?” Чоловік відповів: “Я просто написав правду. Я написав те ж саме, тільки іншими словами”.
На табличці було написано: “Сьогодні прекрасний день, але я не можу його побачити”.
Як ви думаєте сенс від написаного змінився? Ні! Обидві таблички говорять, що хлопчик сліпий. Перша табличка констатувала факт, що хлопчик сліпий, а друга нагадувала людям про те, які вони щасливі, що мають змогу бачити красу цього дня. Не дивно, що другий напис був більш ефективний.
Мораль історії така: будьте вдячні за те, що ви маєте сьогодні. Думайте творчо і позитивно. Коли доля підносить вам тисячу причин плакати, знайдіть тисячу причин для посмішки.