Введення в храм Пресвятої Богородиці: як правильно святкувати та що не можна робити

В Україні, за церковним календарем відзначають Введення до храму Пресвятої Богородиці Діви Марії. У Православній церкві свято зачисляють до 12 найважливіших після Великодня свят. Наші пращури вважали, що в цей день Бог відпускає праведні душі з неба на землю подивитися на своє тіло, а тому свято називали “Видінням”. А ще це свято розпочинало зимовий святковий цикл.  soc.obozrevatel.com

Також у цей день за церковним календарем згадують святих Аверкія, Максиміліана, Іамвліха, Іоанна, Мартініана, Діонісія, Ексакустодіана, Антоніна, Олександра, Іраклія, Анну, Єлисавету, Феодотію, Глікерію та інших

Свої іменини святкують Ганна, Єлизавета, Олександр, Антон, Василь, Володимир, Герман, Григорій, Денис, Захар, Іраклій, Іван, Костянтин, Максиміліан, Микола, Павло, Серафим та Федір, а за прикметами сьогодні придивлялися до снігу. Якщо той не танув, це віщувало хороший урожай. Що можна, а що не можна робити, розповідає OBOZREVATEL.

Введення в храм Пресвятої Діви Марії

Згідно зі Священним Писанням, праведні Йоаким та Анна з Назарету довго не могли мати дітей. Однак вони не переставали молитися і просити Бога, щоб той подарував їм дитину. Вони присягнули, що якщо у них з’явиться маля, то вони віддадуть його у служіння Богові.

У них народилася дочка, яку назвали Марією. Коли їй виповнилося три роки, батьки, виконуючи обіцянку, привели дівчинку до Єрусалимського храму, і вона самостійно подолала високі сходи, що ведуть до входу. Там малечу зустрів первосвященик Захарія. Він увів Марію за вівтар, куди дозволялося входити лише первосвященикам. Пресвята Діва прожила у храмі близько 11 років

Дитина жила в храмі, присвячуючи свій час богоугодним справам: рукоділлю, молитвам та читанню Святого Письма. Тут вона й жила до свого заручення із праведним Йосипом.Введення в храм Пресвятої Богородиці в народі здавна називається Третьою Пречистою.
Цього дня на Русі зранку йшли до церкви. Там молилися і просили Діву Марію про заступництво. Після цього йшли додому та накривали столи. Вважалося, що якщо у цей день у будинок першим прийде молодик, то на будинок чекає удача в новому році. А якщо це була ще й багата людина, то це передбачило гарний прибуток. А коли першим у хату заходив бідний старий, то це обіцяло дому злидні та хвороби. Цього дня можно було їсти рибу.
Так як люди дотримувалися посту, у цей день дозволялося послаблення. На стіл можна було подавати рибу. Українські господині варили перші з початку Різдвяного посту вареники – із грушками, маком, коноплею. Їх їли обов’язково з медом.

Особливого значення у цей день набувала вода. Треба було набрати її з місця, де сходяться три джерела, освятити та використовувати як приворотне зілля, основу для ліків.

Дітям цього дня розказували казки про зиму.

Дітям цього дня розповідали казки та легенди про зиму. Говорили, що цього дня вулицями проїжджає сама Зима – у білосніжній шубі, у санях, запряжених трійкою коней. Своїм диханням вона морозить повітря, малює снігові візерунки на вікнах. Мороз та сонце у цей день вважалися хорошим знаком: це означало добрий урожай хліба наступного літа.
>

Що можна, а що не можна робити 4 грудня

  • У цей день не можна відмовляти в проханнях нужденних, варто допомагати жебракам і хворим;
  • Не можна надто голосно веселитися, сміятися і бешкетувати;
  • Не можна було позичати гроші;
  • Вдома треба “поледацювати”. Заборонялася будь-яка домашня робота: прання, прибирання, прасування, шиття;
  • Сварка у цей день вважалася згубним заняттям.

Цього дня заборонялось прибирати.

Прикмети 4 грудня

  • Дзвінкий звук дзвіночків на санях віщував морозні дні;
  • Зауважували: якщо на Введення тепло, то теплими будуть і всі зимові свята;
  • Якщо горобець вип’є води з волового сліду, то на Юрія буде густа трава, а влітку – багато молока.
Поділись з друзями...