Моя свекруха дуже добре прилаштувалась. Ніколи нам з чоловіком не допомагала, лише ми їй. Коли ж допомога знадобилась нам, вона від нас відвернулась.
Катерина Петрівна народила Віталія, мого чоловіка, будучи незаміжньою і сама його виховувала. Того виховання вистачило лише до 16 років, далі Віталік сам на себе почав заробляти, бо мама влаштовувала особисте життя. Він то вантажником був, то офіціантом, то допомагав сусідам за гроші. Коли закінчив навчання в училищі пішов працювати автослюсарем на СТО. З часом відкрив і свою власну справу.
Свою маму з того часу він забезпечував повністю. Вона пішла з роботи і жила в своє задоволення. Лише іноді підробляла нянею у знайомих, та там лише кілька сотень на день мала. Віталій оплачував комуналку, давав гроші, коли було потрібно і купував продукти.
Наше весілля Віталік оплачував наполовину з моїми батьками. Ми купили собі квартиру і машину за 8 років у шлюбі.
Мої батьки, на відміну від Катерини Петрівни, нам допомагають, хоч ми цього і не просимо. Вони живуть в селі і тримають невелике господарство, тож допомагають нам продуктами.
Пів року тому, коли я народила сина, свекруха обіцяла допомагати і часто приходити бавити онука, бо я паралельно працювала онлайн. Але Катерини Петрівни вистачило рівно на 2 тижні, далі вона почала приходити рідше, а потім і зовсім перестала допомагати. Моя мама приїздила, коли мала вихідний на роботі.
Коли Віталік спробував зі своєю мамою поговорити, чому вона припинила приходити, то почув наступне:
– Я тебе виховувала сама і все встигала. Ніхто мені не допомагав. Чому я маю витрачати свій час на твою дружину? Народила – нехай глядить, а мені треба своє життя влаштовувати.
Ще через тиждень ми дізнались, що Катерина Петрівна з’їхалась з чоловіком і планує свою сім’ю.
Коли чоловік отримав зарплату і не скинув своїй мамі гроші, як він це робив зазвичай, свекруха не змусила себе довго чекати і прибігла до нас в той же день.
– Синку, що то ти забув про свою маму? Чому не надіслав мені гроші?
– Мамо, ти ще молода, тобі 47 років, ти влаштовуєш свою сім’ю, то ж нехай тебе забезпечує твій чоловік. Та й ти можеш піти працювати.
– Це тебе Катька вже накрутила?
– Ні, ти сама сказала, що в тебе немає на нас часу, а повно роботи. То тепер і в нас немає часу на тебе. Я не даватиму тобі грошей.
– То я йду геть, якщо я вам не потрібна.
Свекруха вилетіла з нашої квартири. Всім знайомим і родичам розповіла, які ми невдячні діти. Випросити у Віталія грошей вона намагалась ще кілька разів, та, коли він відмовив дуже образилась.
Можливо, хтось скаже, що ми егоїсти і потрібно мамі допомогти, але я вважаю, що і вона мала б нам допомогти, хоча б посидіти з онуком. Якщо ж їй від нас потрібні лише гроші, то це ще питання, хто з нас егоїст.
А як би вчинили ви в подібній ситуації?