Інше

— Вітенька, ми тебе любимо, а ось твою Аню майже не знаємо. Ні, ми обов’язково познайомимося, але знайомство починати з проживання якось неправильно, — спокійним тоном, але з нотками вмовлянь, говорила Ніна Іванівна. — Тим більше, ти чоловік! Це якось неправильно, якщо ти будеш на маминій шиї сидіти! А у вас же дітки підуть, а Наталочка ще молода! 

- by Avtor+

— Вітя, ми з мамою до тебе їдемо! — повідомила Наталка по телефону о третій годині ночі. — Не треба до мене їхати, — сонно відповів Вітя, — ми спимо! …

Поділись з друзями...
— Вітенька, ми тебе любимо, а ось твою Аню майже не знаємо. Ні, ми обов’язково познайомимося, але знайомство починати з проживання якось неправильно, — спокійним тоном, але з нотками вмовлянь, говорила Ніна Іванівна. — Тим більше, ти чоловік! Це якось неправильно, якщо ти будеш на маминій шиї сидіти! А у вас же дітки підуть, а Наталочка ще молода!  Read More
Інше

Тоня заплакала. Тепер у неї й матері нема. Яка б вона не була, але ж це мати. Може, й добре, що вона не приїхала раніше. На неосудну матір вона й у дитинстві надивилася. Зараз би краще не було. Будинок був запущений, скрізь бруд. Але тепер це її будинок, її житло. Тільки жити у селищі, де залишилися її родичі, вона не хотіла. Якби вони були іншими, вона б подумала.

- by Avtor+

Автобус їхав повільно. Тоня навіть згадала про кінські сили у техніці. Але тут вони явно були не кінські, а черепаші, до того ж черепах було замало. Щось затріщало, автобус сіпнувся …

Поділись з друзями...
Тоня заплакала. Тепер у неї й матері нема. Яка б вона не була, але ж це мати. Може, й добре, що вона не приїхала раніше. На неосудну матір вона й у дитинстві надивилася. Зараз би краще не було. Будинок був запущений, скрізь бруд. Але тепер це її будинок, її житло. Тільки жити у селищі, де залишилися її родичі, вона не хотіла. Якби вони були іншими, вона б подумала. Read More
Інше

— Сирники в холодильнику, Андрію. Дістань, будь ласка, сам. На столі стоїть мікрохвильовка. Розігрій. І чайник щойно закипів — можеш долити гарячої води в заварник. Гостям налий. А я… — вона глянула на раковину, — я поки тут закінчу. Андрій застиг, трохи ошелешений її словами. Він звик до того, що Антоніна мовчки все тягне на собі. — Е-е… Ну… гаразд. Сирники… розігріти… Чай… — він повільно попрямував до холодильника, кинувши розгублений погляд на Христину, яка подивилася на нього з німим докором.

- by Avtor+

Щосуботи, рівно о четвертій годині дня, у квартирі Антоніни та Андрія починалася одна й та сама вистава. Стук у двері, гучні вітання, тупіт ніг — це означало, що чоловік знову …

Поділись з друзями...
— Сирники в холодильнику, Андрію. Дістань, будь ласка, сам. На столі стоїть мікрохвильовка. Розігрій. І чайник щойно закипів — можеш долити гарячої води в заварник. Гостям налий. А я… — вона глянула на раковину, — я поки тут закінчу. Андрій застиг, трохи ошелешений її словами. Він звик до того, що Антоніна мовчки все тягне на собі. — Е-е… Ну… гаразд. Сирники… розігріти… Чай… — він повільно попрямував до холодильника, кинувши розгублений погляд на Христину, яка подивилася на нього з німим докором. Read More
Інше

– Що, рожеві окуляри розбилися? – пожартувала Віка, якій дівчина розповіла про своє «відкриття».– Ні, не розбилися. Я їх сама зняла через два місяці після знайомства з Єгором. Хоча спочатку, звичайно, вони були: хлопець симпатичний, самостійний, залицявся, до речі, дуже добре.

- by Avtor+

“Непереборні протиріччя… – Ліка, привіт! – Почула Анжеліка, виходячи з крамниці з сумкою продуктів. Вона обернулася і побачила свою університетську приятельку Віку. – Кажуть, що ти в суботу на весіллі …

Поділись з друзями...
– Що, рожеві окуляри розбилися? – пожартувала Віка, якій дівчина розповіла про своє «відкриття».– Ні, не розбилися. Я їх сама зняла через два місяці після знайомства з Єгором. Хоча спочатку, звичайно, вони були: хлопець симпатичний, самостійний, залицявся, до речі, дуже добре. Read More
Інше

-Сюрприз? Це не сюрприз, це неподобство. Знову дитина.. Наталя, та ти працювати просто не хочеш, а спеціально штампуєш цих дітей пачками! Один за одним, один за одним. Сіла моєму синові на шию і ніжки звісила. І ні сорому ні совісті немає. Як сир у маслі катаєшся. – мама Дениса промовила ці слова голосно, виразно, з неприхованою злістю.

- by Avtor+

“-Сюрприз? Це не сюрприз, це неподобство. Знову дитина.. Наталя, та ти працювати просто не хочеш, а спеціально штампуєш цих дітей пачками! Один за одним, один за одним. Сіла моєму синові …

Поділись з друзями...
-Сюрприз? Це не сюрприз, це неподобство. Знову дитина.. Наталя, та ти працювати просто не хочеш, а спеціально штампуєш цих дітей пачками! Один за одним, один за одним. Сіла моєму синові на шию і ніжки звісила. І ні сорому ні совісті немає. Як сир у маслі катаєшся. – мама Дениса промовила ці слова голосно, виразно, з неприхованою злістю. Read More
Інше

В один із днів, коли чоловік із сином приїхали провідати дружину, Вова попросив її смартфон, пославшись, що свій забув удома.Вийшовши з палати, він зайшов в онлайн-банк.Зняти і перевести гроші на свій рахунок виявилося справою кількох хвилин. Незабаром вся сума, яку Карина так довго і наполегливо збирала, була на рахунку у чоловіка.

- by Avtor+

– Карино, другого малюка ми теж пропишемо в квартиру до твоїх батьків. Так буде зручніше. Тим більше, що ти і Колька теж там зареєстровані. Потім не буде проблем, не доведеться …

Поділись з друзями...
В один із днів, коли чоловік із сином приїхали провідати дружину, Вова попросив її смартфон, пославшись, що свій забув удома.Вийшовши з палати, він зайшов в онлайн-банк.Зняти і перевести гроші на свій рахунок виявилося справою кількох хвилин. Незабаром вся сума, яку Карина так довго і наполегливо збирала, була на рахунку у чоловіка. Read More
Інше

– Мамо, ми приїхали поговорити про спадщину. За три місяці потрібно буде оформляти всі папери – кому що належить. Ми вирішили, що про це треба домовитись заздалегідь, щоб потім не гаяти часу на суперечки.– А що в нас успадковувати, синку? – Здивувалася мати. – Машина та гараж. Я думала вам віддати.– Навіщо нам віддавати? Продамо, а гроші на трьох поділимо – порівну, – відповів Борис. – Ми про квартиру говоримо.– Як про квартиру? Адже я живу тут.

- by Avtor+

Марії Вікторівні навіть у страшному сні не могло наснитися, що вона так рано залишиться вдовою. Жінка щойно вийшла на пенсію, але вдома сидіти поки що не планувала. А її чоловік …

Поділись з друзями...
– Мамо, ми приїхали поговорити про спадщину. За три місяці потрібно буде оформляти всі папери – кому що належить. Ми вирішили, що про це треба домовитись заздалегідь, щоб потім не гаяти часу на суперечки.– А що в нас успадковувати, синку? – Здивувалася мати. – Машина та гараж. Я думала вам віддати.– Навіщо нам віддавати? Продамо, а гроші на трьох поділимо – порівну, – відповів Борис. – Ми про квартиру говоримо.– Як про квартиру? Адже я живу тут. Read More
Інше

Я може тільки почала жити так, як мені хочеться, а ти мені кажеш, мовляв, досить, мамо, пожила ти, час пристойною ставати, та онукам себе присвятити! Чому ваше покоління так любить перекладати відповідальність на інших? Чому я, бабуся, маю щовихідних проводити з онуками? А ви, батьки, навіщо тоді? У чому проблема взяти дітей із собою на озеро?

- by Avtor+

-Мамо, візьмеш дітей на вихідні? Ми з Вадиком на озеро хотіли вдвох з’їздити, відпочити. -Аня, пробач, не можу. Ми в гори їдемо на тиждень, завтра вночі виїзд. -Мама, ну не …

Поділись з друзями...
Я може тільки почала жити так, як мені хочеться, а ти мені кажеш, мовляв, досить, мамо, пожила ти, час пристойною ставати, та онукам себе присвятити! Чому ваше покоління так любить перекладати відповідальність на інших? Чому я, бабуся, маю щовихідних проводити з онуками? А ви, батьки, навіщо тоді? У чому проблема взяти дітей із собою на озеро? Read More
Інше

“Володю, не можу більше так. Бачити тебе кожен день на роботі й робити вигляд, що між нами нічого немає. Це вище моїх сил. Можливо, мені варто звільнитися?” Далі я читати не стала. Уся тремтіла. — Тому що Володя просив. Сказав: “Мамо, якщо з Галею щось трапиться, якщо їй буде зовсім важко — покажи їй коробку. Нехай знає правду.”

- by Avtor+

У двері подзвонили, коли я вже готувалася до сну, доїдаючи “Мівіну” із пакета за переглядом серіалу. Відкривши двері, я побачила Антоніну Дмитрівну. Свекруха стояла на порозі з великою валізою та …

Поділись з друзями...
“Володю, не можу більше так. Бачити тебе кожен день на роботі й робити вигляд, що між нами нічого немає. Це вище моїх сил. Можливо, мені варто звільнитися?” Далі я читати не стала. Уся тремтіла. — Тому що Володя просив. Сказав: “Мамо, якщо з Галею щось трапиться, якщо їй буде зовсім важко — покажи їй коробку. Нехай знає правду.” Read More
Інше

– Бач, як ти їх надресувала, – здивувалася свекруха. – Я скільки не намагалася, у мене не виходило. – А що їх дресувати, – відповіла Марина, – вони молодці, самі в усьому мені допомагають. – Не помічала, – відповіла Марина. – Навпаки, Віктор Михайлович у всьому ентузіазм виявляє, по дому допомагає, з донькою няньчиться. Він – чудовий батько та дідусь.

- by Avtor+

– Привіт синку! – На порозі стояв батько з великою торбою. – Тату? – здивувався Юрко. – Привіт, а що ти не подзвонив? Я зустрів би. А де мама? – …

Поділись з друзями...
– Бач, як ти їх надресувала, – здивувалася свекруха. – Я скільки не намагалася, у мене не виходило. – А що їх дресувати, – відповіла Марина, – вони молодці, самі в усьому мені допомагають. – Не помічала, – відповіла Марина. – Навпаки, Віктор Михайлович у всьому ентузіазм виявляє, по дому допомагає, з донькою няньчиться. Він – чудовий батько та дідусь. Read More