Точка Зору

Жанна поправила волосся і подивилася на будинок батьків Максима. Двоповерховий цегляний маєток завжди здавався їй занадто великим для двох літніх людей. — Ну що, готова? — Макс дістав сумки з …

…терпить цю безплідну корову, — сичала Ірина Василівна. — П’ятнадцять років! Ні дітей, ні користі.— Ось-ось. З Жанною цією. Час позбуватися баласту!Жанна стояла і не могла повірити. Баласт. П’ятнадцять років вона баласт. Read More

“Любове моя горобинова…” Василечку, любoве моя горобинова, – тихесенько та крадькома шепотіло Аллине ceрце. – Я тут. Чуєш мене? Я вже прийшла! Я поряд з тобою! Осінь зупинилася біля жінки. …

Життя повело Аллу в світи. Довелося працювати за кордоном: «Я назвала сина твоїм іменем, – розмовляла з Василем на мoгuлі. – Хресні бувають на землі. А ти – Васильків хресний на небі. Пробач, що не запитала твоєї згоди» Read More

Дуже гірка та дивна забава була у Карпатах: молода сумно сиділа одна за столом без нареченого, а гості гучно веселилися, пили, танцювали! Це ж які прuнuження, сoром довелося пережити вісімнадцятирічній …

Дуже гірка та дивна забава була у Карпатах: молода сумно сиділа одна за столом без нареченого, а гості гучно веселилися, пили, танцювали! Read More

– Якщо ти зятю квартиру купила, то чому мені, рідній сестрі, не купила спочатку? – Олени голос у слухавці тремтів від образи й гніву. Я зітхнула, притискаючи телефон до вуха. …

Ти подивися на неї! – кричала Олена нашому брату Івану, про що він мені потім розповів. – Галька там у своїй Італії мільйонеркою стала. Зятю квартири дарує! А мої діти по орендованих кутках тикаються. Де справедливість? Вона про рідну сестру забула! Іван намагався її втихомирити: – Олено, схаменися. Вона купила квартиру Павлусю, сину нашої покійної Ганни. При чому тут Ярослав? Хлопець сиротою залишився без матері. Галина правильно зробила. Але Олена нічого не хотіла чути. Для неї існувала лише одна правда: старша сестра має гроші, але ділиться ними не з тими, з ким треба. І ось цей вечірній дзвінок став останньою краплею. Я поклала телефон на стіл і підійшла до дзеркала. На мене дивилася літня жінка з сивим волоссям і глибокими зморшками навколо очей. Ці зморшки з’явилися не від хорошого життя. Кожна з них – це прожитий день на чужині, це туга за рідним домом, це переживання за кожного члена моєї великої родини. І як же прикро було чути звинувачення в жадібності від тієї, кому я теж свого часу не раз допомагала грошима Read More

Шістнадцять років шлюбу. Син Пашка перейшов у дев’ятий, Оленка — в третій клас. Іван працював механізатором, Катя стояла за прилавком у сільмазі. Іван кохав дружину так сильно, що це межувало …

— Хто такий Костя, Катю? І де ви зустрічаєтеся о 14:00?— Ти ж сам прочитав. Навіщо питаєш? — її голос був рівним, як лід.— Катю… — Іван відчув, як у грудях щось з гуркотом обривається. — Шістнадцять років. Пашка. Оленка. Як це?— А ось так, Вань. Так буває. Read More

Олена розплющила очі від звуку будильника й потяглася до приліжкової тумбочки, де лежав білий конверт із банківською карткою. Щоранку жінка перевіряла його наявність — звичка, вироблена за два роки кропіткого …

— Поки ти спала, я взяв твою картку й купив мамі подарунків на двісті п’ятдесят тисяч! — похвалився Денис, сяючи як іменинник. — Уявляєш, яка вона щаслива тепер!— Що… що ти зробив? — тихо перепитала Олена. Read More

Дощ почався раптово — ніби небо вирішило помститися за все, що я вчинила. А вчинила я, якщо чесно, зовсім небагато. Просто сказала чоловікові правду. Просто не стала мовчати, коли він …

Дощ хльостав у лице. Вітер рвав одяг. Я стояла в легкій кофті, джинсах і кросівках. Без парасолі. Без їжі. Без карти. Без уявлення, де я.— Подумай гарненько. Може, до ранку отямишся.Він сів у машину. Завів двигун. Поїхав.Я залишилася одна. Посеред поля. Під зливою. У темряві. Read More

 Не чужі. Свої. Діти. Але коли я відчинила двері й побачила в коридорі чужі черевики, чужий одяг, дитячий самокат, якого у мене ніколи не було, вони на мить стали чужими. …

Діти скинулися і відправили мене в «санаторій» на день народження. Я раділа. А коли повернулася — «санаторій»чекав мене вдома..Я сіла на стілець..— Поясніть, — сказала я… Read More

Ліза вчасно сховала гроші батька. І коли його брати, що розсілися на кухні, почали вмовляти Ігната сходити до магазину, той дістав свій гаманець із шафи і, зазирнувши в нього, розгублено …

Ліза помітила, що жінка крадькома плачеПройти повз вона вже не змогла.«Вона живе одна. Ну, якщо не рахувати того дядька, який час від часу приїжджає й просить у неї грошей. Вона добра і мила. А хлопчик такий гарний, я могла б називати його братиком,» — зітхнула подумки Ліза.Але як звести цю тітку з батьком, вона не мала жодного уявлення. Read More