— Мамо, все можна виправити! Давай я приїду на вихідні, ми з тобою все обговоримо, добре? Я за цей час знайду клініку, домовлюся про все. Від тебе потрібно буде тільки бажання і все. Будь ласка, не пий до суботи. Рано вранці в суботу Настя приїхала провідати маму і потрапила на застілля — Галина в компанії вітчима і ще двох чоловіків щось святкувала. — А що це тут за сабантуй? — грізно запитала молода жінка, стоячи в дверях. — Давайте, шановні, на вихід!

— Хоча б кредит сплати! — вимагала по телефону мати Насті. — Невже тобі шкода грошей для батьків? Хоч трохи надішли — діти ж просять їсти, а у нас навіть …

Поділись з друзями...
— Мамо, все можна виправити! Давай я приїду на вихідні, ми з тобою все обговоримо, добре? Я за цей час знайду клініку, домовлюся про все. Від тебе потрібно буде тільки бажання і все. Будь ласка, не пий до суботи. Рано вранці в суботу Настя приїхала провідати маму і потрапила на застілля — Галина в компанії вітчима і ще двох чоловіків щось святкувала. — А що це тут за сабантуй? — грізно запитала молода жінка, стоячи в дверях. — Давайте, шановні, на вихід! Read More

Ніна йшла з роботи додому і вирішила по дорозі заскочити до своєї подруги Олени. Вона дуже переживала за неї, бо та цілий день не брала від Ніни слухавку. А на Олену це було зовсім несхоже. Ніна наполегливо дзвонила в двері подруги. Нарешті Олена відкрила. Вона була розпатлана і в гарному пенюарі, а за її спиною Ніна побачила… Свого чоловіка

-Ось дивлюсь я на тебе Ніна і дивуюся. Коли ти все робити встигаєш? Я б від такого життя не витримала б давно! Не встигнеш одне зробити, а тут уже інше …

Поділись з друзями...
Ніна йшла з роботи додому і вирішила по дорозі заскочити до своєї подруги Олени. Вона дуже переживала за неї, бо та цілий день не брала від Ніни слухавку. А на Олену це було зовсім несхоже. Ніна наполегливо дзвонила в двері подруги. Нарешті Олена відкрила. Вона була розпатлана і в гарному пенюарі, а за її спиною Ніна побачила… Свого чоловіка Read More

Олена збиралася на день народження своєї подруги Каті. Напередодні вона подзвонила до свого брата Романа. Олена сказала, що в суботу її не буде вдома, тому, якщо вони хочуть привести до неї племінника Миколку, то на неї нехай не розраховують. – Добре, сестричко, я тебе зрозумів! – відповів Роман. – Ми з Каринкою в суботу теж у гості йдемо, а Миколку відвеземо до батьків Карини… У суботу в двері Олени хтось подзвонив. Вона нікого не чекала. Олена збиралася на день народження і чепурилася перед дзеркалом. Жінка глянула у вічко, й остовпіла від побаченого

– Оленко, привіт, ти вдома? – запитала в Олени дружина її брата Карина. – Поки що вдома, але через годину поїду. – А куди це ти зібралася? – До подруги. …

Поділись з друзями...
Олена збиралася на день народження своєї подруги Каті. Напередодні вона подзвонила до свого брата Романа. Олена сказала, що в суботу її не буде вдома, тому, якщо вони хочуть привести до неї племінника Миколку, то на неї нехай не розраховують. – Добре, сестричко, я тебе зрозумів! – відповів Роман. – Ми з Каринкою в суботу теж у гості йдемо, а Миколку відвеземо до батьків Карини… У суботу в двері Олени хтось подзвонив. Вона нікого не чекала. Олена збиралася на день народження і чепурилася перед дзеркалом. Жінка глянула у вічко, й остовпіла від побаченого Read More

Віра працювала продавчинею одягу в чоловічому відділі. Дівчина вчилася на бухгалтерку, але влаштуватися за фахом не змогла. От і пішла на таку роботу. А потім вона звикла. І от пів року тому до них у відділ раптом зайшов один симпатичний чоловік. Він довго вибирав костюм і вибрав найдорожчий. А потім він став із Вірою радитись щодо сорочки. А сам прямо в очі їй дивиться: – Я неодружений, нікому навіть порадити! Наступного дня Ігор знову зайшов. Дівчата Віру підбадьорювали: – Іди, він через тебе прийшов! Віра глянула куди показували дівчата і ахнула від несподіванки

Ти хоч фото прийшли, доню, бо на весілля приїдемо і не впізнаємо зятя! – Мамо, він фотографуватися не любить, ти потім із ним познайомишся, тоді й розглянеш! Ну бувай, мам, …

Поділись з друзями...
Віра працювала продавчинею одягу в чоловічому відділі. Дівчина вчилася на бухгалтерку, але влаштуватися за фахом не змогла. От і пішла на таку роботу. А потім вона звикла. І от пів року тому до них у відділ раптом зайшов один симпатичний чоловік. Він довго вибирав костюм і вибрав найдорожчий. А потім він став із Вірою радитись щодо сорочки. А сам прямо в очі їй дивиться: – Я неодружений, нікому навіть порадити! Наступного дня Ігор знову зайшов. Дівчата Віру підбадьорювали: – Іди, він через тебе прийшов! Віра глянула куди показували дівчата і ахнула від несподіванки Read More

Увечері Тетяна Миколаївна запропонувала онукам допомогти їй на городі. Роботу можна було вибрати: полити, прополоти. Микита вийшов на ґанок, сів і знову втупився в телефон. Кирило сів поруч, але телефон сховав у кишеню. — Бабусю, ми відпочивати приїхали, не працювати, — сказав Кирило й подивився на брата. Хлопці в селі Даню поважали. Він ходив у шкільний гурток, який вів учитель фізики

— Мамо, що з ним возишся, він тобі ніхто, чужий син. Ти б так Микиті з Кирилом рада була, — дочка невдоволено відвернулася, кидаючи у відро свіжовикопану картоплю. Бульби глухо …

Поділись з друзями...
Увечері Тетяна Миколаївна запропонувала онукам допомогти їй на городі. Роботу можна було вибрати: полити, прополоти. Микита вийшов на ґанок, сів і знову втупився в телефон. Кирило сів поруч, але телефон сховав у кишеню. — Бабусю, ми відпочивати приїхали, не працювати, — сказав Кирило й подивився на брата. Хлопці в селі Даню поважали. Він ходив у шкільний гурток, який вів учитель фізики Read More

Ірина Іванівна пішла на город. Там у неї був повний порядок. Не любила жінка, щоб город травою заростав. Ближче до криниці росли помідори, огірки, капуста. Цибулю Іванівна вже прибрала, тепер у сараї сушилася… Сусідки її віку на лавках вже відпочивали, а Іванівна все в турботах була. – І звідки у тебе сили беруться? – дивувалися сусідки. – Та я й сама не знаю, – відповідала Іванівна. – Не залишу ж я своїх дітей, заради них і стараюся. Сусідки мовчки хитали головами. Вони знали, що останній раз, коли Іванівна передавала дітям гостинці, сталося дещо несподіване

Ірина Іванівна поховала чоловіка десять років тому, і тепер жила сама. Діти її виросли й розлетілися в різні боки. Про неї згадували рідко. Ірина Іванівна розуміла, що в них сім’ї, …

Поділись з друзями...
Ірина Іванівна пішла на город. Там у неї був повний порядок. Не любила жінка, щоб город травою заростав. Ближче до криниці росли помідори, огірки, капуста. Цибулю Іванівна вже прибрала, тепер у сараї сушилася… Сусідки її віку на лавках вже відпочивали, а Іванівна все в турботах була. – І звідки у тебе сили беруться? – дивувалися сусідки. – Та я й сама не знаю, – відповідала Іванівна. – Не залишу ж я своїх дітей, заради них і стараюся. Сусідки мовчки хитали головами. Вони знали, що останній раз, коли Іванівна передавала дітям гостинці, сталося дещо несподіване Read More

Батьки KУПИЛИ НАРЕЧЕНУ для XВОРОГО СИНА, але коли з’явилася вдова з дітьми — усе пішло не за планом…

Ірина стояла біля вікна тісної кухні, спостерігаючи за своїми семирічними близнюками — Дімою й Максимом. Вони гралися на подвір’ї, а вечірнє сонце фарбувало небо в ніжні рожеві тони. Їхній дім …

Поділись з друзями...
Батьки KУПИЛИ НАРЕЧЕНУ для XВОРОГО СИНА, але коли з’явилася вдова з дітьми — усе пішло не за планом… Read More