26 листопада 2022 року в Україні і світі вшановують пам’ять жертв Голодоморів ВІДЕО…

Щорічно в четверту суботу листопада в Україні та світі вшановують пам’ять жертв Голодоморів. 2022 року це буде 26 листопада.

Українським інститутом національної пам’яті було оприлюднено інформаційні матеріали щодо цьогорічних заходів, адже 26 листопада 2022 року будуть 90-ті роковини Голодомору 1932-1933 років. Інформаційна кампанія цьогоріч проходитиме під гаслом “Пам’ятаємо. Єднаємося. Переможемо”.

Цього року вшанування пам’яті жертв сталінського режиму відбуватиметься під час повномасштабної війни Росії проти України.

Знову проти українців росіяни застосовують геноцидні практики. Адже Росія в цій війні переслідує ту саму мету, що й під час Голодоморів — знищити українську ідентичність і націю. Трагічні події сьогоднішнього дня наочно показують нам всім, що дуже важлива жива пам’ять всіх жертв.

Тому українців закликають приєднатися до акції “Запали свічку”. Де б ви не були — вдома, в будь-якому регіоні України чи за кордоном, ввечері 26 листопада потрібно запалити вогник у вікні як вияв скорботи за загиблими та віри в перемогу українців найближчим часом.

Також о 16:00 за київським часом пройде Загальнонаціональна хвилина мовчання.

Долучитися до вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років пропонують також у Музеї Голодомору.

Голодомор 1932–1933 років: що відомо

Пам’ятаємо. Єднаймося. Переможемо

Кількість жертв Голодомору 1932–1933 років, за різними оцінками, коливається від 3 до 7 мільйонів осіб. Деякі дослідники називають й більші цифри. У рішенні Київського апеляційного суду щодо винуватців Голодомору від 2010 року вказано 3,9 мільйона. А все тому, що в Радянському Союзі намагалися будь-що приховати правду про геноцид українського народу. Через три десятиліття режим вдався до нових геноцидних практик проти українського народу.

Офіційно Голодомор 1932-1933 років був визнаний геноцидом українського народу Верховною Радою України 2006 року. В той же час 16 країн світу визнали цей період винищенням української нації. Серед них: Австралія, Грузія, Еквадор, Естонія, Канада, Колумбія, Латвія, Литва, Мексика, Парагвай, Перу, Польща, США, Угорщина, Португалія, а також Ватикан як окрема держава. А ще вісім засудили його як акт винищення людства.

Голодомор 1932-1933 року відбувався на всій території радянської України, а також на Кубані і Поволжі, де проживали українці в той час. Масовий голод був у Казахстані, на Південному Уралі і в Західному Сибіру. Найбільше українців, згідно з демографічними даними, загинули на території сучасних Київської, Харківської, Сумської, Полтавської, Дніпропетровської, Чернігівської, Вінницької, Житомирської, Одеської областей.

На той час землі Волині, Галичини та Західного Поділля входили до складу Польщі, Буковини — до складу Румунії, а Закарпаття — Чехословаччини. Тому голоду тут 1932-1933 року взагалі не було.

1932 року для України встановили нереальний до виконання план заготівлі хліба (356 млн пудів). Йшлося тоді про повну конфіскацію всіх запасів пшениці та іншого зерна. Також конфісковували харчі, майно, одяг. Забирали їх за невиконання наказу як штраф.

Голодомор 1932-1933 років / © commons.wikimedia.org

Голодомор 1932-1933 років / Фото: commons.wikimedia.org
Історик Станіслав Кульчинський вважає, що в Україні 1932 року було майже 25 тисяч колгоспів. І всім їм було висунуто нереальні плани заготівлі. Попри це 1500 із них ці плани змогли виконати. Вони під каральні санкції не потрапили. Тому на їхніх територіях не було такого смертельного голоду.

Боржників заносили до так званих “чорних дошок”. В ті роки це означало смертний вирок. Адже таким населеним пунктам не завозили товари, їхнім жителям забороняли покидати межі селища, а все майно конфісковували.

В серпні 1932 року з’явився так званий “Закон про 5 колосків”. Під приводом того, що розкуркулені селяни (ті, у яких забрали всі речі і їжу за штрафи) розкрадають вантажні поїзди, кооперативне та колгоспне майно. За такі порушення закону, який запропонував створити сам Сталін, передбачався розстріл, а за пом’якшувальних обставин могли ув’язнити на 10 років. Права амністії не існувало.

В народі документ одразу прозвали “Законом про 5 колосків”, оскільки винним був кожен, хто взяв до рук хоча б кілька колосків пшениці поруч із колгоспним полем. Діяв він до 1947 року, але найбільше його застосовували саме 1932-1933 року./1b1ZFjnvoO0?feature=oembed

Джерело

Поділись з друзями...