Ми цінуємо правду
– Таню, а ти куди заначку свою переклала? Мамі путівка дешева в Париж підвернулася. На машину у тебе все одно не вистачає. Не роззувшись, Костянтин бігав по квартирі й нишпорив …
– Таню, а ти куди заначку свою переклала? Мамі путівка дешева в Париж підвернулася. На машину у тебе все одно не вистачає Read More
— Я йду назавжди. Я іншу жінку знайшов, молоду, на відміну від тебе. — Ну то йди, чого ти став? — хмикнула Валя і знову повернулася до екрана телевізора. — …
— Ні-ні, тебе там молода лялечка чекає, тебе і твої брудні шкарпетки з трусами. Йди-йди, а то потім не приймуть. Не втрачай шансу, а то нині молодиці, які на старих пердунів западають, у дефіциті. Хоча, може, вона тебе на зиму бере, щоб на опаленні економити, та було кому пісок на вулиці посипати Read More
— Ми ж домовлялися зупинитися на двох дітях, — не особливо радісно сприйняв новину дружини Матвій. – Софійці п’ять років, Данилкові — три, може їх спочатку на ноги треба поставити? …
— Якби ви свою велику сім’ю на своїй окремій житлоплощі збільшували, тоді вже добре, а так… – бурчала жінка. – Одразу після весілля ви планували жити на орендованій квартирі, потім залишилися в мене після появи доньки. Не встигла Марина вийти з першої декретної відпустки, як пішла в другу. Тепер третя дитина на підході, а тема з переїздом, я бачу, взагалі заглохла Read More
– Ну хороми, і справді хороми! – захоплено обводили поглядом будинок мати з тіткою. – Ось тут правда люстру поміняти б. – А тут інші штори повісити. А цю тумбу …
Вероніка сиділа на замотаному в плівку дивані посеред обрізків шпалер, сміття та інструментів, у брудній старій футболці, спортивних штанах, гумових капцях. з якимось неймовірним гніздом на голові, але була щаслива і горда собою.Адже здійснилася її мрія, до якої дівчина планомірно і наполегливо йшла з того моменту, як їй стукнуло вісімнадцять.І тепер, у свої тридцять два, Вероніка стала володаркою нехай не нового, але просторого та міцного будинку з невеликою ділянкою Read More
– Чому ти ще не одягнений? – невдоволено поцікавилася Таня у чоловіка. – Чи ти забув про наші плани? – Які саме? – ліниво відповів Ігор, клацаючи пультом від телевізора. …
Ігор повертався додому, як раптом на вулиці він зустрів свою сусідку. – О, Ігоре, привіт! Тебе можна привітати? – несподівано вигукнула жінка. Чоловік невдоволено насупився. – З чим саме ви мене вітаєте, я щось не дуже розумію? – процідив крізь зуби Ігор. – Ну як чим? – щиро здивувалася жінка. – З народженням сина! – Ви помилилися, у мене немає дітей, – усміхнувся Ігор. – То ти, виходить, нічого не знаєш, – похитала головою сусідка. – Не знаю чого? Ви взагалі про що? – Ігор здивовано дивився на цю жінку, не розуміючи, що відбувається Read More
– Ми прийдемо до вас у неділю! Готуйте стіл! – сказала Ганна Сергіївна синові й невістці. – Ми? – здивовано перепитав Роман. – Хто це “ми”? – Як це хто? …
Катерина повернулася додому з роботи і накрила нашвидкоруч стіл. У гості прийшла сестра її свекрухи з онукою. Щойно родичі сіли за стіл, як та сама сестра – Ольга Сергіївна, заговорила про випускний її внучки. – Катрусю, ти не могла б пошити сукню для моєї внучки? – спитала вона господиню. Катерина посміхнулася. – Я б з радістю допомогла, – сказала вона. – Але в мене зараз чимало роботи. Ольга Сергіївна сердито нахмурила брови. Свекруха – Ганна Сергіївна, помітила невдоволення сестри. – Катю, може, ти знайдеш час? – запропонувала вона. Катерина знову замислилась. – Добре, але я маю одну умову, – сказала вона. – Яку? – Ольга Сергіївна застигла від здивування Read More
Лише не думайте, що я якась там не вдячна. Просто пояснювати щось мамі мого Олега – марна справа. Ми з чоловіком разом вже чотири роки, живемо у квартирі, плануємо дітей. …
Стомилась я воювати зі свекрухою. Беру її гостинці і псам бродячим віддаю. Закрутки ж відразу у смітник Read More
Десять років тому мені подарували сережки. Дорогі, за моїми мірками, і неймовірно гарні! Я одягала їх лише кілька разів, бо дуже берегла. І от, під час одного з виходів у …
Не думала, що колись писатиму щось подібне, але сьогодні сталося щось абсолютно неймовірне. Поділитися цим просто необхідно, адже навіть через кілька годин я досі під враженням! Read More
До дядька Льоні прийшла племінниця — бідна сирітка. Прийшла і попросила грошей: — Дядьку Льоню, я заміж виходжу, а вбратися треба. Можеш допомогти? Дядько купив усе необхідне, все оплатив. На …
— Дядьку Льоню, я заміж виходжу, а вбратися треба. Можеш допомогти? Read More
Повернутися в Україну було нашим спільним рішенням. Але повернулися ми без роботи, без житла, без чітких планів. Лише знали: треба щось змінювати. Спочатку жили у мами, але там не було …
– Ну що, на вокзал? – спитав чоловік, закриваючи останню валізу. Я мовчки кивнула. У нас було дві валізи, дитина і ні копійки в кишені Read More