Автор: Avtor+
Дозвілля

Я 14 місяців планувала цей день…Я три роки кохала цього чоловіка. Сонце ще трималося над містом.. Я вже хотіла заплющити очі, коли почула..те…чого ніколи неповинна була чути.. я почула «правду»…«правду» від якої похлололи руки.

- by Avtor+

Іноді правда приходить не поступово, а одним ударом — у вузькому коридорі, між чужим сміхом і власним мовчанням. До того червневого вечора я щиро вірила, що знаю чоловіка, за якого …

Поділись з друзями...
Я 14 місяців планувала цей день…Я три роки кохала цього чоловіка. Сонце ще трималося над містом.. Я вже хотіла заплющити очі, коли почула..те…чого ніколи неповинна була чути.. я почула «правду»…«правду» від якої похлололи руки. Read More
Дозвілля

Прийшов на перше побачення з мамою, щоб вона «оцінила товар». Я не розгубилася і влаштувала їм обом таку «оцінку товару», що їм і не снилося…

- by Avtor+

Я прямувала на побачення з Миколою з цілком спокійним настроєм: його анкета на сайті знайомств виглядала обнадійливо, 32 роки, айтішник, «любить подорожувати, слухає джаз і обожнює котів». У переписці він …

Поділись з друзями...
Прийшов на перше побачення з мамою, щоб вона «оцінила товар». Я не розгубилася і влаштувала їм обом таку «оцінку товару», що їм і не снилося… Read More
Дозвілля

«Що, гроші просити будете? От жених мені трапився –«злидар!».. – Таня вискочила з кімнати, ніби її оркопом облили, а сваха зблілда від моїх слів.

- by Avtor+

Я вийшла з того двору з таким відчуттям, ніби мені під ноги підсунули лід. У руках ще пахли квіти, які я так по-дурному несла «для знайомства», а в голові гупало …

Поділись з друзями...
«Що, гроші просити будете? От жених мені трапився –«злидар!».. – Таня вискочила з кімнати, ніби її оркопом облили, а сваха зблілда від моїх слів. Read More
Дозвілля

– Я йду від тебе, Ромо – сказала вона і продовжила бризкатися духами. – Тобто, як іду? До кого? Куди? – До іншого чоловіка. Чи ти думав, що я вічно буду твої витівки терпіти? Хочу – ночую, хочу – не ночую. Такого я не терпітиму!

- by Avtor+

Роман не ночував удома з п’ятниці до неділі. Таке вже було не вперше. Однак він не боявся, що дружина закотить скандал. Подумаєш, чого він тільки на свою адресу не чув. …

Поділись з друзями...
– Я йду від тебе, Ромо – сказала вона і продовжила бризкатися духами. – Тобто, як іду? До кого? Куди? – До іншого чоловіка. Чи ти думав, що я вічно буду твої витівки терпіти? Хочу – ночую, хочу – не ночую. Такого я не терпітиму! Read More
Дозвілля

— «Потім» у вас ніколи не настає! — голос матері злетів на октаву вище. — Ви приїжджаєте, наче в готель «все включено». Я вам і прибиральниця, і офіціантка, і охоронець. А що мені з того? Тільки тиск під двісті та гора сміття.

- by Avtor+

Ну що, приїхали, пани? — голос матері розрізав тишу спекотного полудня, як тільки джип сина показався біля хвіртки. — Знову з торбами, але без совісті? Артем виліз із машини, відчуваючи, …

Поділись з друзями...
— «Потім» у вас ніколи не настає! — голос матері злетів на октаву вище. — Ви приїжджаєте, наче в готель «все включено». Я вам і прибиральниця, і офіціантка, і охоронець. А що мені з того? Тільки тиск під двісті та гора сміття. Read More
Дозвілля

Андрій повернувся пізно ввечері. Він зайшов бадьоро, насвистуючи якусь мелодію. — Ох і втомився я, Ксюхо! Мама там нагодувала обідом, ледь доїхав назад. Але дах тепер як новий, жодна крапля не пройде. Він зайшов у коридор і замовк. Його погляд впав на валізи. — Це що таке? — він спробував усміхнутися, але очі вже видавали тривогу. — Ти що, вирішила серед ночі на море махнути? Оксана вийшла до нього. Вона була блідою, але спокійною. — Ти їдеш, Андрію. До мами. Або туди, де ти сьогодні насправді «латав дах». На тому синьому авто біля гарного паркану. Він зблід. Це сталося миттєво. Його впевненість розчинилася, як цукор у гарячій воді

- by Avtor+

Андрій повернувся пізно ввечері. Він зайшов бадьоро, насвистуючи якусь мелодію. — Ох і втомився я, Ксюхо! Мама там нагодувала обідом, ледь доїхав назад. Але дах тепер як новий, жодна крапля не …

Поділись з друзями...
Андрій повернувся пізно ввечері. Він зайшов бадьоро, насвистуючи якусь мелодію. — Ох і втомився я, Ксюхо! Мама там нагодувала обідом, ледь доїхав назад. Але дах тепер як новий, жодна крапля не пройде. Він зайшов у коридор і замовк. Його погляд впав на валізи. — Це що таке? — він спробував усміхнутися, але очі вже видавали тривогу. — Ти що, вирішила серед ночі на море махнути? Оксана вийшла до нього. Вона була блідою, але спокійною. — Ти їдеш, Андрію. До мами. Або туди, де ти сьогодні насправді «латав дах». На тому синьому авто біля гарного паркану. Він зблід. Це сталося миттєво. Його впевненість розчинилася, як цукор у гарячій воді Read More
Дозвілля

– Я вісімнадцять років жила для вас, – сказала я. – І далі виконуватиму обов’язки дружини та матері. Але ці гроші були мої! – Лише моїми. І я витратила їх на те, що зробить моє життя легшим. І якщо вам це не подобається, це ваші проблеми, а не мої!

- by Avtor+

– Ти не можеш сама розпоряджатися такими великими грішми! – Вигукнув Андрій. – Чому це? – я аж дихати перестала від обурення! – Ну, тому що… – чоловік зітхнув. – …

Поділись з друзями...
– Я вісімнадцять років жила для вас, – сказала я. – І далі виконуватиму обов’язки дружини та матері. Але ці гроші були мої! – Лише моїми. І я витратила їх на те, що зробить моє життя легшим. І якщо вам це не подобається, це ваші проблеми, а не мої! Read More
Дозвілля

— Та ти взагалі нічого не робиш! Сидиш на шиї у мого сина, ніжки звісила, а я тут за вами і прибирай, і готуй, і пери! Перетворила хату на готель, совісті в тебе немає! — Ганно Василівно, я щойно з роботи. Зміна була важка, я втомилася. Хотіла ось курку запекти з картоплею до вечері, щоб ми всі разом сіли. — До вечері! А хто сніданок готував? Хто посуд за вами мив, поки ви по роботах своїх розбіглися? Я! Завжди я! А ти, бачте, «з роботи прийшла»! Велика пані знайшлася

- by Avtor+

Київська зима того року була особливо примхливою: то сипала колючим снігом, то розливалася калюжами під ногами перехожих. У квартирі Оксани та Андрія теж панувала негода, але не атмосферна, а емоційна. …

Поділись з друзями...
— Та ти взагалі нічого не робиш! Сидиш на шиї у мого сина, ніжки звісила, а я тут за вами і прибирай, і готуй, і пери! Перетворила хату на готель, совісті в тебе немає! — Ганно Василівно, я щойно з роботи. Зміна була важка, я втомилася. Хотіла ось курку запекти з картоплею до вечері, щоб ми всі разом сіли. — До вечері! А хто сніданок готував? Хто посуд за вами мив, поки ви по роботах своїх розбіглися? Я! Завжди я! А ти, бачте, «з роботи прийшла»! Велика пані знайшлася Read More
Дозвілля

– Стояти! – гаркнув Григорій так, що Ганна мало не випустила хлопчика. – Ти що твориш? Він у мене не іграшка! У нього хребет пошкоджений, ти взагалі це розумієш?- Я ж акуратно, я його міцно тримала. – Акуратно?! – Григорій вихопив із кишені гроші, шпурнув на стіл. – Ось твій заробіток за тиждень. Збирайся і щоб духу твого тут більше не було!

- by Avtor+

Григорій почув музику ще на сходах. Гучну, сільську, безглузду. Він штовхнув двері та завмер. Посеред кімнати стояла Ганна, прибиральниця, і тримала Олексія під пахви, підійнявши над кріслом. Кружляла його, притупуючи …

Поділись з друзями...
– Стояти! – гаркнув Григорій так, що Ганна мало не випустила хлопчика. – Ти що твориш? Він у мене не іграшка! У нього хребет пошкоджений, ти взагалі це розумієш?- Я ж акуратно, я його міцно тримала. – Акуратно?! – Григорій вихопив із кишені гроші, шпурнув на стіл. – Ось твій заробіток за тиждень. Збирайся і щоб духу твого тут більше не було! Read More
Інше

Бабуся взялася накривати на святковий сніданок. Розклали все свячене: паски, яйця, м’ясо. Стіл — мов у світлиці. І тут я згадала про сюрприз.— Що це, доню? — прошепотіла. — Полуниця? Зараз? На Великдень?

- by Avtor+

— Зоряно… Не знаю, як підібрати слова, але на цей Великдень я маю їхати в село.— До села? Саме на свята? — я завмерла, не допивши каву.Сонце переливалося на фіранках, …

Поділись з друзями...
Бабуся взялася накривати на святковий сніданок. Розклали все свячене: паски, яйця, м’ясо. Стіл — мов у світлиці. І тут я згадала про сюрприз.— Що це, доню? — прошепотіла. — Полуниця? Зараз? На Великдень? Read More