А якось Софія несла в хату дрова, я бачила, що їй важко, але вирішила не допомагати, нехай старається трохи, вчиться сама, а то геть нічого не вміє, все показувати потрібно. А вона того разу неправильно стала на ногу, а потім ще довго лежала і кульгала трішки, але до вечора й слова мені не сказала, не поскаржилася жодного разу, лише розказала тихенько Василеві, коли той прийшов з роботи. Видно важко було їй ходити, бо в той вечір він носив їй все у кімнату. Софійка з кімнати не виходила сама.
З чоловіком Павлом ми маємо двох дітей: старший син Василь і молодша донечка Марічка. Коли наш син привів до нас додому свою дружину, нашу невістку, я не дуже була нею …
А якось Софія несла в хату дрова, я бачила, що їй важко, але вирішила не допомагати, нехай старається трохи, вчиться сама, а то геть нічого не вміє, все показувати потрібно. А вона того разу неправильно стала на ногу, а потім ще довго лежала і кульгала трішки, але до вечора й слова мені не сказала, не поскаржилася жодного разу, лише розказала тихенько Василеві, коли той прийшов з роботи. Видно важко було їй ходити, бо в той вечір він носив їй все у кімнату. Софійка з кімнати не виходила сама. Read More