
Сто євро на взуття, сто на курточку, це для онуки, і ще хоча б триста щоб стіл накрити, – моя дочка без зайвої скромності рахувала, скільки грошей я маю їй передати на свята. – То це виходить 500? – перепитала я. – Мамо, ну що ти так впритик рахуєш, як колись в себе в магазині, – обурюється дочка. – А я? Мені теж на Великдень треба щось прикупити. – То скільки загалом тобі треба? – питаю. – Тисячу давай, якраз на все вистачить, а якщо залишиться, то я відкладу, – пообіцяла Людмила. – Тільки пошвидше передай через водіїв, а то свята на носі, – каже. – А навіщо ж передавати? Я сама приїду, – кажу
– Сто євро на взуття, сто на курточку, це для онуки, і ще хоча б триста щоб стіл накрити, – моя дочка без зайвої скромності рахувала, скільки грошей я маю …
Сто євро на взуття, сто на курточку, це для онуки, і ще хоча б триста щоб стіл накрити, – моя дочка без зайвої скромності рахувала, скільки грошей я маю їй передати на свята. – То це виходить 500? – перепитала я. – Мамо, ну що ти так впритик рахуєш, як колись в себе в магазині, – обурюється дочка. – А я? Мені теж на Великдень треба щось прикупити. – То скільки загалом тобі треба? – питаю. – Тисячу давай, якраз на все вистачить, а якщо залишиться, то я відкладу, – пообіцяла Людмила. – Тільки пошвидше передай через водіїв, а то свята на носі, – каже. – А навіщо ж передавати? Я сама приїду, – кажу Read More