Автор: Avtor+
Інше / війна

Олег прийшов додому похмурий. Його дружина Марина стояла біля святково накритого столу і тримала в руках невелику коробку, перев’язану синьою стрічкою. – З річницею, коханий! – сказала вона. В коробці був гарний ремінь ручної роботи, який вона шукала по всьому місту. Олег тільки-но зайшов тож зупинився у дверях. Він мовчки і втомлено дивився на неї. – З річницею, – ще раз повторила Марина і несміливо посміхнулася. – Все це дуже красиво, але чому ти вчора не зробила, те що мала? – раптом запитав чоловік. – Що не зробила? – Марина застигла від здивування, нічого не розуміючи

- by Avtor+

Олег прийшов додому похмурий. Його дружина Марина стояла біля святково накритого столу і тримала невелику коробку, перев’язану синьою стрічкою. – З річницею, коханий! – сказала вона. В коробці був гарний …

Поділись з друзями...
Олег прийшов додому похмурий. Його дружина Марина стояла біля святково накритого столу і тримала в руках невелику коробку, перев’язану синьою стрічкою. – З річницею, коханий! – сказала вона. В коробці був гарний ремінь ручної роботи, який вона шукала по всьому місту. Олег тільки-но зайшов тож зупинився у дверях. Він мовчки і втомлено дивився на неї. – З річницею, – ще раз повторила Марина і несміливо посміхнулася. – Все це дуже красиво, але чому ти вчора не зробила, те що мала? – раптом запитав чоловік. – Що не зробила? – Марина застигла від здивування, нічого не розуміючи Read More
Інше

– Ось і все кохання, так, Галю? – сердився чоловік. – Я тепер і поїсти спокійно не можу, так? Ти як пес на ланцюгу перед холодильником сидітимеш, і будеш гавкати на мене щоразу, коли я його відкриваю? Голодом мене морити збираєшся?

- by Avtor+

– Славко, швидко поклади сир на місце! – Неголосно промовила жінка, побачивши, як чоловік швидко дістає з холодильника все, що йому сподобалося. – Я залишила його, щоб завтра вранці на …

Поділись з друзями...
– Ось і все кохання, так, Галю? – сердився чоловік. – Я тепер і поїсти спокійно не можу, так? Ти як пес на ланцюгу перед холодильником сидітимеш, і будеш гавкати на мене щоразу, коли я його відкриваю? Голодом мене морити збираєшся? Read More
Інше

Мамо, не зрозумів. А де гроші? – відразу зателефонував мені син в Італію. – У тітки Зіни, – спокійно кажу. – В якої ще тітки Зіни? – перепитав спантеличено син. – У тієї, що за твоєю бабусею доглядає, – пояснюю. Син не зрозумів, образився. Але мені вже байдуже, бо більше нічого я йому давати не збираюся. Він і так від мене забагато отримав, а коли треба було допомогти – то відмовився

- by Avtor+

– Не можу я приїхати зараз, я ж лише роботу знайшла, – кажу я своєму сину. – Зрештою, Микито, мова йде про твою бабусю, яка тебе практично виростила. – Ні, …

Поділись з друзями...
Мамо, не зрозумів. А де гроші? – відразу зателефонував мені син в Італію. – У тітки Зіни, – спокійно кажу. – В якої ще тітки Зіни? – перепитав спантеличено син. – У тієї, що за твоєю бабусею доглядає, – пояснюю. Син не зрозумів, образився. Але мені вже байдуже, бо більше нічого я йому давати не збираюся. Він і так від мене забагато отримав, а коли треба було допомогти – то відмовився Read More
Інше

Дружина дочекалась поки той засне, взяла його кредитну карту і пішла з нею до банкомата. Саме так треба вчиняти з підлими зрадниками

- by Avtor+

Не дуже тішиться Валентина Степанівна тим, який чоловік став обранцем її доньки Людмили. Душею відчувала, що він не гідна людина. Увесь такий улесливий, притворно позитивний. Ну не може людина завжди …

Поділись з друзями...
Дружина дочекалась поки той засне, взяла його кредитну карту і пішла з нею до банкомата. Саме так треба вчиняти з підлими зрадниками Read More
Інше

Катя домивала останній коридор, раптом до неї підійшла незнайома жінка. – Дівчино, вибачте. А ви, випадково, не дочка Ірини? Дуже вже схожі на неї. – Ні, мою маму Ольга звуть, – здивувалася Катя. – Треба ж… Ви копія однієї моєї знайомої, – продовжила жінка. Катя знизала плечима, ну, схожа і схожа, буває. Увечері, Катя розповіла мамі про цю розмову. Мама якось дивно напружилася

- by Avtor+

– Дочко, не переживай ти так, ну не поступила, значить не доля тобі бути медиком. В інше місце треба пробувати, куди вистачить балів. – Ні, я тільки в медичний хочу. …

Поділись з друзями...
Катя домивала останній коридор, раптом до неї підійшла незнайома жінка. – Дівчино, вибачте. А ви, випадково, не дочка Ірини? Дуже вже схожі на неї. – Ні, мою маму Ольга звуть, – здивувалася Катя. – Треба ж… Ви копія однієї моєї знайомої, – продовжила жінка. Катя знизала плечима, ну, схожа і схожа, буває. Увечері, Катя розповіла мамі про цю розмову. Мама якось дивно напружилася Read More
Інше

Зіна була на роботі, коли до неї в магазин прийшов її син. Жінка помітила, що Андрій був дуже схвильований. – Розповідай, – звернулася Зіна до сина. – Що сталося? – До нас додому якийсь чоловік прийшов. На ґанку чекає, – сказав Андрій. Дочекавшись закінчення робочого дня, Зіна закрила магазин. – Андрію, ти краще до бабусі йди… Потім зайду до неї, – сказала Зіна а сама швидко пішла додому. Зіна підійшла до свого будику, і справді побачила, що на ґанку сидить якийсь чоловік. Жінка підійшла ближче, придивилася і застигла від побаченого

- by Avtor+

Зіна присіла на стілець і зітхнула. Так… Сьогоднішній день виявився нелегким. Від коробок та упаковок, які Зіна сьогодні весь день носила, нила спина та ноги, але розсиджуватися часу не було …

Поділись з друзями...
Зіна була на роботі, коли до неї в магазин прийшов її син. Жінка помітила, що Андрій був дуже схвильований. – Розповідай, – звернулася Зіна до сина. – Що сталося? – До нас додому якийсь чоловік прийшов. На ґанку чекає, – сказав Андрій. Дочекавшись закінчення робочого дня, Зіна закрила магазин. – Андрію, ти краще до бабусі йди… Потім зайду до неї, – сказала Зіна а сама швидко пішла додому. Зіна підійшла до свого будику, і справді побачила, що на ґанку сидить якийсь чоловік. Жінка підійшла ближче, придивилася і застигла від побаченого Read More
Інше

Інна поїхала у лікарню сама. Її чоловік Євген дуже хотів з нею, але вона відмовилася. Жінка хотіла дізнатися все щодо можливості мати дітей сама. Кабінет лікарки знаходився наприкінці довгого коридору. Світлана Ігорівна – літня жінка з добрими очима – зустріла її привітною усмішкою. Але, глянувши на результати аналізів – спохмурніла. – Присядьте, Інно, – лагідно сказала вона. – Мені треба вам дещо сказати… Додому Інна брела, як у тумані. Слова лікарки дзвеніли у вухах: «На жаль… Завагітніти… Не зможете…» Квартира зустріла Інну дзвоном посуду і гучним голосом свекрухи. Інна прислухалася про, що та говорить по телефону й побіліла від почутого

- by Avtor+

Інна стояла біля вікна, розсіяно спостерігаючи, як жовтневий вітер ганяє по двору різнобарвне листя. У просторій вітальні панувала напівтемрява – штори вона так і не розсунула з ранку. На журнальному …

Поділись з друзями...
Інна поїхала у лікарню сама. Її чоловік Євген дуже хотів з нею, але вона відмовилася. Жінка хотіла дізнатися все щодо можливості мати дітей сама. Кабінет лікарки знаходився наприкінці довгого коридору. Світлана Ігорівна – літня жінка з добрими очима – зустріла її привітною усмішкою. Але, глянувши на результати аналізів – спохмурніла. – Присядьте, Інно, – лагідно сказала вона. – Мені треба вам дещо сказати… Додому Інна брела, як у тумані. Слова лікарки дзвеніли у вухах: «На жаль… Завагітніти… Не зможете…» Квартира зустріла Інну дзвоном посуду і гучним голосом свекрухи. Інна прислухалася про, що та говорить по телефону й побіліла від почутого Read More
Інше

Катя з чоловіком поїхали в село, треба було допомогти свекрам викопати картоплю та прибрати город – підготувати до зими. Коли вони повернулися, Катя вирішила відвідати свою подругу Валю. Жінка взяла баночку малинового варення, яку їй дала свекруха, і вирушила до подруги в готі. Катя подзвонила у двері Велентини. Через хвилину двері відкрилися і Катя побачила перед собою незнайому жінку. – Вибачте, а Валя вдома? – нерішуче запитала Катерина. – А вона тут вже не живе! – відповіла незнайомка. – В сенсі не живе? Як не живе? – Катя здивовано дивилася на незнайомку, не розуміючи, що відбувається

- by Avtor+

– Катю, ти що – знову вагітна? – зустрівши сусідку на подвір’ї будинку, здивувалася Валентина. – Так, доньку чекаємо, – посміхнувшись, відповіла молода жінка, поряд з якою стояли двоє хлопчаків. …

Поділись з друзями...
Катя з чоловіком поїхали в село, треба було допомогти свекрам викопати картоплю та прибрати город – підготувати до зими. Коли вони повернулися, Катя вирішила відвідати свою подругу Валю. Жінка взяла баночку малинового варення, яку їй дала свекруха, і вирушила до подруги в готі. Катя подзвонила у двері Велентини. Через хвилину двері відкрилися і Катя побачила перед собою незнайому жінку. – Вибачте, а Валя вдома? – нерішуче запитала Катерина. – А вона тут вже не живе! – відповіла незнайомка. – В сенсі не живе? Як не живе? – Катя здивовано дивилася на незнайомку, не розуміючи, що відбувається Read More
Інше

Людмила з Ярославом святкували 30 років шлюбу в ресторані. Людмила чудово виглядала у свої п’ятдесят два. Ярослав був на п’ять років старший за дружину і теж непогано зберігся. Вечір був у розпалі. Гості вітали пару, дарували подарунки, виголошували тости за «молодих». – Гірко! – гукнув хтось із гостей, і всі підхопили: «Гірко! Гірко!» – Ярику, люди просять, – сказала Людмила чоловіку і встала. Той глянув на неї знизу вгору і з задумливим виглядом теж встав. – Людо, я йду від тебе, – раптом сказав він. – Не зрозуміла, – здивувалася Людмила. – Куди йдеш? Навіщо? За столами запала тиша. Ніхто не розумів, що відбувається

- by Avtor+

Біля ґанку дорогого ресторану було жваво. Того знаменного дня тридцятиліття шлюбу відзначали Людмила Сергіївна та Ярослав Антонович. Ідеальна сім’я: він – успішний бізнесмен, власник компанії з продажу побутової техніки, вона …

Поділись з друзями...
Людмила з Ярославом святкували 30 років шлюбу в ресторані. Людмила чудово виглядала у свої п’ятдесят два. Ярослав був на п’ять років старший за дружину і теж непогано зберігся. Вечір був у розпалі. Гості вітали пару, дарували подарунки, виголошували тости за «молодих». – Гірко! – гукнув хтось із гостей, і всі підхопили: «Гірко! Гірко!» – Ярику, люди просять, – сказала Людмила чоловіку і встала. Той глянув на неї знизу вгору і з задумливим виглядом теж встав. – Людо, я йду від тебе, – раптом сказав він. – Не зрозуміла, – здивувалася Людмила. – Куди йдеш? Навіщо? За столами запала тиша. Ніхто не розумів, що відбувається Read More
Інше

Марина сіла за стіл і почала шукати вакансії. Через кілька днів вона знайшла роботу і написала заяву про звільнення. Увечері того ж дня, коли її чоловік Дмитро повернувся додому, Марина зібрала речі й рішуче сказала: – Дмитре, ми з дівчатками їдемо в інше місто! – На вихідні? – запитав чоловік. – Ні, ми переїжджаємо! – сказала жінка. – Я знайшла для дівчаток хорошу школу, а для себе – роботу. Дмитро побілів від почутого. Він не очікував такого повороту подій. – Марино, почекай! – сказав чоловік, намагаючись заспокоїти її. – Але в чому причина? Він не знав, що робити далі

- by Avtor+

– Синку, ти знаєш, а нашу школу вирішили закрити, – сказала Ганна Костянтинівна, в голосі якої чути було хвилювання. – Я вже не зможу там працювати. Що мені тепер робити? …

Поділись з друзями...
Марина сіла за стіл і почала шукати вакансії. Через кілька днів вона знайшла роботу і написала заяву про звільнення. Увечері того ж дня, коли її чоловік Дмитро повернувся додому, Марина зібрала речі й рішуче сказала: – Дмитре, ми з дівчатками їдемо в інше місто! – На вихідні? – запитав чоловік. – Ні, ми переїжджаємо! – сказала жінка. – Я знайшла для дівчаток хорошу школу, а для себе – роботу. Дмитро побілів від почутого. Він не очікував такого повороту подій. – Марино, почекай! – сказав чоловік, намагаючись заспокоїти її. – Але в чому причина? Він не знав, що робити далі Read More