Автор: Avtor+

Листопадовий дощ дріботів по шибках, створюючи за вікном сіру, затишну завісу. У нашій трикімнатній квартирі на Позняках у Києві було тепло, гамірливо й людно. Дзвеніли кришталеві келихи, з кухні доносився …

— Не міняй золото на брязкальця, Андрію. Молодшим ти не станеш. А от душу знівечиш так, що ніяка молодість не врятує. Сім’я — це те, що залишається, коли згорає перша солом’яна пожежа. Пам’ятай це. Read More

Сонце хилилося до обрія, коли за металевою хвірткою дачного будинку почулося гучне грюкання дверей легковика. Наталя якраз поливала клумбу з чорнобривцями, насолоджуючись тишею та прохолодою вечора, як раптом по садовій …

— Сергію, — спокійно покликала чоловіка Наталя, зайшовши до кухні. — Нам треба поговорити. У нас вдома шаром покоти, а приїхало чотири здорових їдці. Read More

Відтоді як донька вступила до медінституту й поїхала до столиці, Галина Михайлівна залишилася в квартирі сама. Чоловік її, Роман, давно подався до іншої. Зробив він це рівно в той момент, …

Пропозиція Петра була такою несподіваною, такою стрімкою, що аж паморочилося в голові.З одного боку, це було те, про що вона давно заборонила собі навіть мріяти — просте людське щастя, надійне чоловіче плече поруч, турбота.А з іншого боку, душу гриз хробак сумніву: «А що скаже Оксанка? Чи зрозуміє? Не подумає, що я її зраджую?». Read More

Біда була в тому, що чоловік завжди аж надто старався. Часом здавалося, що він порпається в її голові, бо щоразу безпомилково вгадував усі її бажання. Аня ще не встигала про …

Час від часу Аню гризла туга: їй здавалося, що в кожної людини має бути справа всього життя. Read More

— За світле майбутнє, — урочисто сказала моя свекруха, піднімаючи келих із шампанським, поки дев’ятнадцятирічна секретарка мого чоловіка сиділа поруч із ним і чекала, коли я підпишу документи про розлучення. …

Поруч із моїм тридцятидворічним чоловіком сиділа Карина Мельник — молода працівниця, яка, як з’ясувалося, майже дев’ять місяців ділила з ним готельні номери.Шість років тому я вийшла заміж за Євгена Коваленка…. Read More

– Скинеш на карту до вечора, бо бронь злетить, – Жанна відсунула чашку та поклала телефон на обідній стіл. Екран світився відкритою вкладкою якогось сайту з пальмами та блакитним басейном. …

– Я вже все оформила! Я налаштувалася! Мені лікар прописав спокій, а твоя дружина мені нерви тріпає! Вона взагалі сказала, щоб я сама заробляла! Read More

Влад вимкнув воду в душі. Витер обличчя рушником, прислухався до звуків зі спальні. Маша ще спала. Краплі стікали по його плечах, залишаючи вологий слід на щойно вимитій підлозі. Глянувши мигцем …

— Ти за своїм барахлом приперлася? Ну що ж, заходь, подивися, хто тепер в цьому домі господиня!— Бачу, ти швидко знайшов мені заміну, — Ірина нарешті порушила мовчання, закриваючи валізу. Read More

Останні гості роз’їхалися далеко за північ. Шум музики, дзвін келихів та нескінченні привітання залишилися позаду. Коли весільний автомобіль повільно рухався порожніми вулицями, Ганна вперше за весь день змогла залишитися наодинці …

— Запам’ятай одну річ. Тепер ти моя дружина. А дружина має дбати про чоловіка. Якщо чоловік каже приготувати вечерю – отже, потрібно приготувати вечерю. Read More

Село Тарасівка стоїть у низині, і травень тут завжди непередбачуваний. Один рік — спека з середини місяця, аж вишня цвіте два тижні й обсипається. Інший — оце. Холодний фронт, вітер …

Лелека який стояв в гнізді три дні на дощі Read More

Петро Семенович визирнув у вікно о сьомій вечора. За склом уже нічого не було видно, крім білої стіни. Грудень того року впав на село так раптово, ніби хтось зверху перекинув …

Петро Семенович відчинив важкі дерев’яні двері й посвітив ліхтариком. Старий рудий пес Дружок, який жив у них уже одинадцятий рік, не лежав на своєму звичному місці — на старому куфайковому матраці. Його куток був порожнім. Read More