Автор: Avtor+
Інше

– Так. Мене жодного разу в житті не цілував чоловік, за винятком тих випадків, коли хотіли “ощасливити”, як ви. На мене дивляться зі співчуттям

- by Avtor+

Виходячи з лікарні, Олена зіткнулася в дверях із чоловіком. – Вибачте, – сказав він, затримавшись на ній поглядом.Наступної миті погляд його став презирливо поблажливим, чоловік відвернувся від Олени, і, здається, …

Поділись з друзями...
– Так. Мене жодного разу в житті не цілував чоловік, за винятком тих випадків, коли хотіли “ощасливити”, як ви. На мене дивляться зі співчуттям Read More
Інше

– І куди мені тепер? – Розгублено запитала мати

- by Avtor+

– Поліна, я тут все вирішила! Надії квартиру залишаю, а сама до тебе переїду, і всім буде добре, – з порога оголосила мати, скидаючи пальто на стілець. Поліна аж завмерла …

Поділись з друзями...
– І куди мені тепер? – Розгублено запитала мати Read More
Інше

«Навіщо тобі ноутбук?» — сміялася донька, не знаючи, що я заробляю більше за неї, продаючи через нього.

- by Avtor+

— Мам, серйозно? Ноутбук? — Аня, навіть не роззувшись, увійшла до кімнати, кинувши на підлогу дороге кашемірове пальто. Її голос, відточений на нарадах і звиклий роздавати вказівки, різав без ножа. …

Поділись з друзями...
«Навіщо тобі ноутбук?» — сміялася донька, не знаючи, що я заробляю більше за неї, продаючи через нього. Read More
Інше

Ганна натиснула на дзвінок і трохи почекала. За мить двері відчинилися, і перед нею з’явився Микола. Він дивився на дружину з помітним здивуванням. – Привіт, – спокійно сказала Ганна. – О, привіт… Заходь, – невпевнено відповів чоловік. Зайшовши до коридору, вона одразу звернула увагу на жіноче взуття – елегантні чоботи на підборах. – Це що ще таке? – насторожено запитала вона. Микола криво усміхнувся й невдало спробував пожартувати: – Ой, це… гості забігли на хвильку. – Які ще гості? – недовірливо перепитала Ганна. У цей момент з кухні пролунав грайливий жіночий голос: – Миколо, хто там? Ганна відразу кинулася до кухні, розчинила двері та завмерла, побачивши тих самих “гостей”…

- by Avtor+

Ганна подзвонила у двері квартири. За мить її чоловік Микола відчинив, з подивом поглянувши на дружину. – Привіт, – сказала Ганна. – Привіт, заходь, – відповів Микола. Ганна переступила поріг …

Поділись з друзями...
Ганна натиснула на дзвінок і трохи почекала. За мить двері відчинилися, і перед нею з’явився Микола. Він дивився на дружину з помітним здивуванням. – Привіт, – спокійно сказала Ганна. – О, привіт… Заходь, – невпевнено відповів чоловік. Зайшовши до коридору, вона одразу звернула увагу на жіноче взуття – елегантні чоботи на підборах. – Це що ще таке? – насторожено запитала вона. Микола криво усміхнувся й невдало спробував пожартувати: – Ой, це… гості забігли на хвильку. – Які ще гості? – недовірливо перепитала Ганна. У цей момент з кухні пролунав грайливий жіночий голос: – Миколо, хто там? Ганна відразу кинулася до кухні, розчинила двері та завмерла, побачивши тих самих “гостей”… Read More
Інше

Я до Каті на могилку ходив.– Синку, вже рік минув. Катю не повернути, а тобі треба жити.– Не можу, мамо. Вона ніби кличе мене до себе.– Синку, ну що ти таке кажеш? – Злякалася мати.

- by Avtor+

Данило прийшов до тями, повернутися до нормального життя йому допомогли друзі по роботі. Біля надгробка на лавці сиділа її мати. – Здрастуйте, тітко Марино! – Вимовив хлопець – Доброго дня, …

Поділись з друзями...
Я до Каті на могилку ходив.– Синку, вже рік минув. Катю не повернути, а тобі треба жити.– Не можу, мамо. Вона ніби кличе мене до себе.– Синку, ну що ти таке кажеш? – Злякалася мати. Read More
Інше

– Добре, ти поїдеш з нами, але я маю сказати тобі одну річ. Я не зможу стати тобі мамою і не зможу тебе любити, але я буду піклуватися про тебе і ти не повинен ображатися. Адже в нас тобі буде краще, ніж у дитячому будинку

- by Avtor+

Сьогодні був важкий день. Ваня поховав сестру. Нехай непутню, проте рідну. Вони не бачилися з нею близько п’яти років і от така трагедія. Віка, як могла підтримувала чоловіка, намагалась більшу …

Поділись з друзями...
– Добре, ти поїдеш з нами, але я маю сказати тобі одну річ. Я не зможу стати тобі мамою і не зможу тебе любити, але я буду піклуватися про тебе і ти не повинен ображатися. Адже в нас тобі буде краще, ніж у дитячому будинку Read More
Інше

– Стій! Почекай! – кричала Алла Петрівна, побачивши вдалині ту саму циганку з дитинства. Вона бігла по полю, а її довга квітчаста спідниця майоріла на вітрі. Алла не встигала за нею. Вона втомилася

- by Avtor+

– Ти що? При надії?Ні, не дозволю! – закричала свекруха, побачивши живіт, який невістка, Карина, ретельно приховувала 6 місяців. – Алло Петрівно, моє рішення ніяк не стосується вас, – намагаючись …

Поділись з друзями...
– Стій! Почекай! – кричала Алла Петрівна, побачивши вдалині ту саму циганку з дитинства. Вона бігла по полю, а її довга квітчаста спідниця майоріла на вітрі. Алла не встигала за нею. Вона втомилася Read More
Інше

Мамо, ти вдома? Відчиняй, – моя дочка Анна, яка приїхала до мене з самого ранку, стукала мені у шибку. В той день я чекала гостей, але не Анну точно. До мене мав приїхати Михайло, ми домовилися, що я позичу йому 10 тисяч євро. Я якраз сиділа на кухні, відраховувала необхідну суму, і тут принесло мою доньку. Я у відпустці вже три тижні, а вона всього раз до мене приїхала, в перший день. І то я підозрюю, що не через те, щоб мене побачити після довгої розлуки, а щоб подарунки забрати і грошей попросити, бо після того у неї все часу не знаходилося, щоб маму провідати. Аня настирливо стукала у шибку із словами: “Мамо, я знаю, ти вдома, відчиняй”. Я швидко зібрала зі столу всі гроші, які рахувала, і пішла відчиняти

- by Avtor+

– Мамо, ти вдома? Відчиняй, – моя дочка Анна, яка приїхала до мене з самого ранку, стукала мені у шибку. В той день я чекала гостей, але не Анну точно. …

Поділись з друзями...
Мамо, ти вдома? Відчиняй, – моя дочка Анна, яка приїхала до мене з самого ранку, стукала мені у шибку. В той день я чекала гостей, але не Анну точно. До мене мав приїхати Михайло, ми домовилися, що я позичу йому 10 тисяч євро. Я якраз сиділа на кухні, відраховувала необхідну суму, і тут принесло мою доньку. Я у відпустці вже три тижні, а вона всього раз до мене приїхала, в перший день. І то я підозрюю, що не через те, щоб мене побачити після довгої розлуки, а щоб подарунки забрати і грошей попросити, бо після того у неї все часу не знаходилося, щоб маму провідати. Аня настирливо стукала у шибку із словами: “Мамо, я знаю, ти вдома, відчиняй”. Я швидко зібрала зі столу всі гроші, які рахувала, і пішла відчиняти Read More
Інше

Сашко, давай Оленку в дитячий будинок здамо!

- by Avtor+

Сашко, давай Оленку в дитячий будинок здамо! -Ти зовсім збожеволіла? Як це “здамо”? – Олександр здивовано глянув на дружину. -Ну як? Так і здамо! – Жанна змахнула кучері. – У …

Поділись з друзями...
Сашко, давай Оленку в дитячий будинок здамо! Read More
Інше

Ася відчула, як до очей підступили сльози. Серце стиснулося. Вона зрозуміла: свекруха хвора, приховує діагноз від усіх і водночас продовжує турбуватися про неї — про свою невістку. Навіть у такий момент думає, як забезпечити Асі стабільність, майбутнє, захист. Та навіщо продавати будинок і прикраси, якщо можна просто попросити про допомогу?

- by Avtor+

— Родіонова, мені важливо, щоб до клієнта поїхала людина, якій я можу повністю довіряти. Кому, як не тобі, я можу доручити таку справу? — запитав начальник, уважно дивлячись на молоду …

Поділись з друзями...
Ася відчула, як до очей підступили сльози. Серце стиснулося. Вона зрозуміла: свекруха хвора, приховує діагноз від усіх і водночас продовжує турбуватися про неї — про свою невістку. Навіть у такий момент думає, як забезпечити Асі стабільність, майбутнє, захист. Та навіщо продавати будинок і прикраси, якщо можна просто попросити про допомогу? Read More