Ми цінуємо правду
Зять обіцяв приїхати за Вірою Іванівною в суботу вранці. Шкода з дачі їхати, але вже кінець жовтня. Воду відключили, час і додому. – Віро! Віро Іванівно, ти вдома?, – сусід …
Не хочу бачити звідти, зверху, що тобі погано. Не бійся бути щасливим, ми ж з тобою так любили життя. Я хочу, щоб ти не був один Read More
– Відчиняй! Ми знаємо, що ти вдома! Марина завмерла у вузькому передпокої своєї однокімнатної, притискаючи до грудей телефон. Голос батька за дверима звучав хрипко, вимогливо – так він кричав на …
– Раз ви залишили всю спадщину моєму братові, я більше не буду сплачувати ваші рахунки! – Збентежено заявила донька Read More
– Чому підлога не вимита? А де вечеря? – Гліб кинув портфель на диван і оглянув кімнату. – Ти взагалі перестала за собою стежити! Марина розгублено завмерла біля плити. На …
Я знаю, що ти мене заблокувала. Але я маю сказати: ти пошкодуєш про це. Усе, що я робив – заради нас. Заради сім’ї Read More
– Олено, ми коли квартиру оформляти їдемо? Мені треба на роботі попередити, що візьму відгул, – гукнув Олег із ванної. – Можливо, в четвер, ще все незрозуміло поки що. Але …
– Ну, дякую за відвертість! Про яку сім’ю у нас може йтися, якщо ти мені так не довіряєш! – вів далі Олег. – Справа не в довірі. Я просто хочу, щоб у моєї доньки були нормальні умови та квартира, з якої її б ніхто ніколи не вигнав… Read More
Прозріння прийшло до мене пізно. В свій 65-й день народження я зрозуміла, що 40 років я працювала безкоштовною служницею для своїх дітей. Безкоштовна няня, особистий психолог, круглодобова служба порятунку, але …
Прозріння прийшло до мене пізно. В свій 65-й день народження я зрозуміла, що 40 років я працювала безкоштовною служницею для своїх дітей. Безкоштовна няня, особистий психолог, круглодобова служба порятунку, але коли сили вичерпалися, мене викреслили як непотрібну річ. Коли в мій день народження ніхто з дітей і внуків про мене не згадав, я не плакала, а прийняла рішення – все, зручної бабусі більше нема, тепер я буду жити для себе. І замість того, щоб чекати чергового дзвінка, я взяла ключ від старого будинку, який мала в селі, і вирішила почати життя заново Read More
Вона забула сумку в таксі, на задньому сидінні. Витягла гаманець, такий, знаєте… жіночий, розпухлий від невідомо чого, гаманець. Довго порпалася в ньому, намагаючись згадати, куди цього разу засунула готівку. Розплатилася …
– Невже ви шукали мене цілий тиждень, щоб віддати мені цю сумку? – Спитала вона таксиста, й глянула на нього з цікавістю. – Все через нього, – кивнув чоловік на Шерлока. – Тиждень приховував свої таланти від мене. Мабуть, не хотів, щоб я знайшов вас і припинив їздити сюди. Адже він бездомний… Read More
Ця бабуся приїхала до нас вмирати. Точніше, її привіз до нас старенький племінник, великий, суворо-важливий чоловік, що обожнює себе в надмірному розквіті сил. Він так і сказав на співбесіді: – …
– Моя тітонька вирішила залишок своїх днів провести в суспільстві собі подібних, – сказав він, зиркнувши на стареньку. Я поважаю її рішення, чого не можна сказати про неї саму Read More
— Розплющ очі, Ганно! — майже кричала Аліна Євгенівна доньці. — Ну як же можна бути в твоєму віці такою наївною? Пора вже перестати думати тим самим місцем – не …
Чомусь Славкові терміново захотілося продати заміський будинок: мовляв, давай поживемо поки на орендованій квартирі, а виручені гроші назбираємо й купимо двоповерховий котедж. Це було, колись, їхньою мрією. І її можна було б почати втілювати в життя. Якби не виникло резонне запитання: а навіщо? Read More
— Що це таке? — в його голосі звучало щире обурення. — До мене прийшов штраф. З Рівного! Я ж у відрядженні був! Хто їздив на машині? Марина відірвалася від …
— Що це таке? — в його голосі звучало щире обурення. — До мене прийшов штраф. З Рівного! Я ж у відрядженні був! Хто їздив на машині? Марина відірвалася від кухонної стійки, де поралася з посудом, і здивовано подивилася на чоловіка. — Ти серйозно? — вона фиркнула. — Ти ж знаєш, я навіть водити не вмію. Як я могла кудись поїхати? Read More
Про те, що Юрко любить Катерину, знали всі в селі. Від старих бабусь на лавочках до молодиць на ринку – усі були певні: весілля буде, бо ж так гарно вони …
Про те, що Юрко любить Катерину, знали всі в селі. Від старих бабусь на лавочках до молодиць на ринку – усі були певні: весілля буде, бо ж так гарно вони разом виглядали. Тому новина про те, що Юрій бере за дружину Юльку, доньку місцевих багатіїв, була наче грім серед ясного неба. – Ти чула? – шепотілися жінки біля магазину. – Юрко ж до Юльки сватів заслав! – Та не може бути! Він же на Великдень у Катерини сватався, її батьки гостей приймали! – А бач, яке діло… гроші, може, тут не останнє слово сказали Read More