Інше
Інше

Ірина готувала обід, коли у двері подзвонили. На порозі стояв брат її чоловіка Микола. – Привіт. Щось сталося? – схвильовано спитала Ірина. – Ірино, нам потрібно поговорити, поки Віктора немає, – раптом сказав чоловік. Ірина запросила його на кухню. – Ірино, я більше не можу мовчати, – одразу сказав Микола. – Вітя мене не пробачить, але ти повинна знати. – Ти про що? – здивувалася жінка. – Віктор, дещо приховує від тебе…. І вже досить давно, – несподівано сказав Микола, потім на секунду осікся, зібрався з духом і все виклав Ірині.

- by Avtor+

Ірина поправила окуляри та знову перечитала виписку з банку. Цифри не змінювалися, хоч би скільки вона вдивлялася в них. Чотири роки. Чотири довгі роки її чоловік Віктор щомісяця справно переводив …

Поділись з друзями...
Ірина готувала обід, коли у двері подзвонили. На порозі стояв брат її чоловіка Микола. – Привіт. Щось сталося? – схвильовано спитала Ірина. – Ірино, нам потрібно поговорити, поки Віктора немає, – раптом сказав чоловік. Ірина запросила його на кухню. – Ірино, я більше не можу мовчати, – одразу сказав Микола. – Вітя мене не пробачить, але ти повинна знати. – Ти про що? – здивувалася жінка. – Віктор, дещо приховує від тебе…. І вже досить давно, – несподівано сказав Микола, потім на секунду осікся, зібрався з духом і все виклав Ірині. Read More
Інше

Валя і Ніна були рідними сестрами. Пенсіонерки давно жили в різних містах. Старша Валя була заміжня, але дітей вони з чоловіком так і не народили. Це засмучувало і Валю, і її Сергія. Тепер, коли чоловіка не стало і Валя була на заслуженому відпочинку, то сумувала без рідних. В останні роки до баби Валі приїжджала внучка Ніни – Наталя. – Вчитися до мене приїжджай! – наполягала баба Валя. – Тут і роботу знайдеш, і заміж тебе видамо за місцевого хлопця. – Переманюєш внучку? – усміхалася до сестри Ніна. На зимові канікули Наталка приїхала до баби Валі сама. І тут в неї сталася несподівана зустріч

- by Avtor+

Валя і Ніна були рідними сестрами. Пенсіонерки давно жили своїм життям у різних містах. Роз’їхалися ще змолоду. Старша Валя була заміжня, але дітей вони з чоловіком так і не народили. …

Поділись з друзями...
Валя і Ніна були рідними сестрами. Пенсіонерки давно жили в різних містах. Старша Валя була заміжня, але дітей вони з чоловіком так і не народили. Це засмучувало і Валю, і її Сергія. Тепер, коли чоловіка не стало і Валя була на заслуженому відпочинку, то сумувала без рідних. В останні роки до баби Валі приїжджала внучка Ніни – Наталя. – Вчитися до мене приїжджай! – наполягала баба Валя. – Тут і роботу знайдеш, і заміж тебе видамо за місцевого хлопця. – Переманюєш внучку? – усміхалася до сестри Ніна. На зимові канікули Наталка приїхала до баби Валі сама. І тут в неї сталася несподівана зустріч Read More
Інше

– Дмитро, давай до твоєї мами поїдемо, – сказала після сніданку Оля чо ловікові. – Я прибрати хочу у неї, їсти наварити. – Якщо треба, то зʼїздимо, – одразу погодився Дмитро. Після обіду Оля та Дмитро вирушили до свекрухи. Дмитро відкрив квартиру матері своїм ключем, щоб не по турбувати Ларису Іванівну. Зайшли в коридор. Раптом почули, як мати Дмитра, у кімнаті, з кимось голосно розмовляла по телефону. Дмитро та Оля прислухалися до розмови Лариси Іва нівни і застигли від почутого

- by Avtor+

Оля вже й не сподівалася вийти заміж. Та й де їй знайомитись – робота, будинок і знову по колу. У відпустку вона їздила до недорогих пансіонатів, а там були або …

Поділись з друзями...
– Дмитро, давай до твоєї мами поїдемо, – сказала після сніданку Оля чо ловікові. – Я прибрати хочу у неї, їсти наварити. – Якщо треба, то зʼїздимо, – одразу погодився Дмитро. Після обіду Оля та Дмитро вирушили до свекрухи. Дмитро відкрив квартиру матері своїм ключем, щоб не по турбувати Ларису Іванівну. Зайшли в коридор. Раптом почули, як мати Дмитра, у кімнаті, з кимось голосно розмовляла по телефону. Дмитро та Оля прислухалися до розмови Лариси Іва нівни і застигли від почутого Read More
Інше

Микола довгих 5 років гарував на заробітках, а коли повернувся, то на нього чекав сюрприз

- by Avtor+

Микола з Аллою були в шлюбі 10 років. Любили одне одного. Виховували двох синів-близнюків. Жили не дуже заможно, але й не бідували. Єдиною проблемою було житло. Спочатку молоде подружжя жило …

Поділись з друзями...
Микола довгих 5 років гарував на заробітках, а коли повернувся, то на нього чекав сюрприз Read More
Інше

Через кілька місяців після весілля не стало мого сина, а невістка стала для мене наче рідна

- by Avtor+

Мій син ще пів року тому був такий щасливий. Дівчина з якою він довго зустрічався погодилася стати його дружиною. Коли він розповів мені цю новину, то просто сяяв від щастя. З Настею …

Поділись з друзями...
Через кілька місяців після весілля не стало мого сина, а невістка стала для мене наче рідна Read More
Інше

Віра з матірʼю поверталися додому. Коли вони вже підходили до будинку, мама згадала, що у них закінчилося молоко. – Я зараз швидко в магазин заскочу, а ти йди, а то раптом Андрій вже прийшов і на тебе чекає, – сказала Надія Борисівна, розвернулася і попрямувала в сторону магазину. А Віра вирушила додому. Коли Віра увійшла до квартири, вона швидко зняла пальто, роззулася, і вирушила у свою кімнату. Але тільки-но Віра відкрила двері у власну спальню, то одразу застигла від побаченої картини

- by Avtor+

Яким може бути настрій у дівчини, коли вона вибирає собі весільну сукню? Звісно, ​​чудовим! Саме так почувала себе Віра, коли разом із мамою увійшла до салону і окинула поглядом кілька …

Поділись з друзями...
Віра з матірʼю поверталися додому. Коли вони вже підходили до будинку, мама згадала, що у них закінчилося молоко. – Я зараз швидко в магазин заскочу, а ти йди, а то раптом Андрій вже прийшов і на тебе чекає, – сказала Надія Борисівна, розвернулася і попрямувала в сторону магазину. А Віра вирушила додому. Коли Віра увійшла до квартири, вона швидко зняла пальто, роззулася, і вирушила у свою кімнату. Але тільки-но Віра відкрила двері у власну спальню, то одразу застигла від побаченої картини Read More
Інше

Наталка повернулася додому з роботи. – Боже, як я втомилася, – важко зітхнула вона, переступивши поріг квартири. – Зараз прийму гарячу ванну, і трохи відпочину. Раптом жінка вдихнула дивний запах який витав у квартирі. Запах її парфумів! – Дивно, я цими парфумами сьогодні не користувалася, – здивувалася жінка. Вона швидко роззулася, зняла куртку і пройшла до дверей спальні. Наталка відкрила двері, зайшла у спальню і ахнула від побаченої картини. Ось чого-чого, а такого жінка, аж ніяк не очікувала побачити

- by Avtor+

Роман був хитрий. Спочатку зачарував Наталку, а потім розповів, що був одружений і є дочка дванадцяти років. Познайомилися вони, як у якомусь романтичному фільмі. Наталка в обідню перерву вийшла до …

Поділись з друзями...
Наталка повернулася додому з роботи. – Боже, як я втомилася, – важко зітхнула вона, переступивши поріг квартири. – Зараз прийму гарячу ванну, і трохи відпочину. Раптом жінка вдихнула дивний запах який витав у квартирі. Запах її парфумів! – Дивно, я цими парфумами сьогодні не користувалася, – здивувалася жінка. Вона швидко роззулася, зняла куртку і пройшла до дверей спальні. Наталка відкрила двері, зайшла у спальню і ахнула від побаченої картини. Ось чого-чого, а такого жінка, аж ніяк не очікувала побачити Read More
Інше

Наталка вийшла з квартири, щоб спуститися в магазин. Раптом, в підʼїзді на сходах, вона помітила свого сусіда Василя Георгійовича. – Василь Георгійович, щось сталося? – запитала Наталка, помітивши, що чоловік засмучений. – Наталю, сумно мені це говорити, – тихо сказав він. – Що таке? – захвилювалася жінка. – Напевно, ти образишся на мене, але не можу я мовчати! – Василь Георгійович підвів очі і подивився на Наталку. – Василю Георгійовичу, ви мене хвилюєте. Говоріть вже! – поквапила його Наталка. Василь важко зітхнув, зібрався з духом і все виклав Наталці. Наталка вислухала його і…ахнула від почутого

- by Avtor+

– Поки суп гарячий, віднесу тарілочку Василю Георгійовичу, – промовила Наталка, наливаючи суп у контейнер. Вона спеціально купила багато одноразових, щоб було в чому виносити їжу чоловікові. Денис скривився, як …

Поділись з друзями...
Наталка вийшла з квартири, щоб спуститися в магазин. Раптом, в підʼїзді на сходах, вона помітила свого сусіда Василя Георгійовича. – Василь Георгійович, щось сталося? – запитала Наталка, помітивши, що чоловік засмучений. – Наталю, сумно мені це говорити, – тихо сказав він. – Що таке? – захвилювалася жінка. – Напевно, ти образишся на мене, але не можу я мовчати! – Василь Георгійович підвів очі і подивився на Наталку. – Василю Георгійовичу, ви мене хвилюєте. Говоріть вже! – поквапила його Наталка. Василь важко зітхнув, зібрався з духом і все виклав Наталці. Наталка вислухала його і…ахнула від почутого Read More
Інше

– Слухай, мені тут потрібна допомога. Я розпочала з однією сусідкою невеликий проєкт. Інтернет-магазин, ну ти знаєш, які зараз можливості. Так ось, мені потрібно дещо сплатити, а в мене зараз повний нуль. Я подумала, що ти можеш свою карту дати. Це тимчасово, буквально на кілька днів.

- by Avtor+

– Мама сказала, ресторан підтвердили, – Світлана говорила так, ніби не помічала напруження у голосі Ольги. – Ну й щодо грошей. Ви з Андрієм все переказали? Ольга мовчала кілька секунд, …

Поділись з друзями...
– Слухай, мені тут потрібна допомога. Я розпочала з однією сусідкою невеликий проєкт. Інтернет-магазин, ну ти знаєш, які зараз можливості. Так ось, мені потрібно дещо сплатити, а в мене зараз повний нуль. Я подумала, що ти можеш свою карту дати. Це тимчасово, буквально на кілька днів. Read More
Інше

— Їй лише дев’ятнадцять, — обережно помітила вона. — Навіщо так поспішати? — Ой, сама не знаю, — зітхнула Світлана. Десь на задньому плані чути голосний жіночий голос — очевидно, сама винуватиця урочистості. — Запевняє, що без цього парубка, Дениса, жити не зможе. А він… — голос її знизився до шепоту, — з глибинки працює вантажником, квартири немає. Одні проблеми, чесно кажучи.

- by Avtor+

— Олено, ну не гнівайся на мою Олю! Дай грошей, прошу тебе! — благала дружина брата Світлана, нервово смикаючи край кофти. Голос її тремтів, а в очах стояли сльози. — …

Поділись з друзями...
— Їй лише дев’ятнадцять, — обережно помітила вона. — Навіщо так поспішати? — Ой, сама не знаю, — зітхнула Світлана. Десь на задньому плані чути голосний жіночий голос — очевидно, сама винуватиця урочистості. — Запевняє, що без цього парубка, Дениса, жити не зможе. А він… — голос її знизився до шепоту, — з глибинки працює вантажником, квартири немає. Одні проблеми, чесно кажучи. Read More