Людмила з Ярославом святкували 30 років шлюбу в ресторані. Людмила чудово виглядала у свої п’ятдесят два. Ярослав був на п’ять років старший за дружину і теж непогано зберігся. Вечір був у розпалі. Гості вітали пару, дарували подарунки, виголошували тости за «молодих». – Гірко! – гукнув хтось із гостей, і всі підхопили: «Гірко! Гірко!» – Ярику, люди просять, – сказала Людмила чоловіку і встала. Той глянув на неї знизу вгору і з задумливим виглядом теж встав. – Людо, я йду від тебе, – раптом сказав він. – Не зрозуміла, – здивувалася Людмила. – Куди йдеш? Навіщо? За столами запала тиша. Ніхто не розумів, що відбувається

Біля ґанку дорогого ресторану було жваво. Того знаменного дня тридцятиліття шлюбу відзначали Людмила Сергіївна та Ярослав Антонович. Ідеальна сім’я: він – успішний бізнесмен, власник компанії з продажу побутової техніки, вона …

Поділись з друзями...
Людмила з Ярославом святкували 30 років шлюбу в ресторані. Людмила чудово виглядала у свої п’ятдесят два. Ярослав був на п’ять років старший за дружину і теж непогано зберігся. Вечір був у розпалі. Гості вітали пару, дарували подарунки, виголошували тости за «молодих». – Гірко! – гукнув хтось із гостей, і всі підхопили: «Гірко! Гірко!» – Ярику, люди просять, – сказала Людмила чоловіку і встала. Той глянув на неї знизу вгору і з задумливим виглядом теж встав. – Людо, я йду від тебе, – раптом сказав він. – Не зрозуміла, – здивувалася Людмила. – Куди йдеш? Навіщо? За столами запала тиша. Ніхто не розумів, що відбувається Read More

– Доню, а воно тобі треба? Ти ж молода ще! Це вже перебір

– Свєто, ми їсти хочемо! Досить уже лежати! – пролунав над вухом незадоволений голос чоловіка. Голова розколювалася, горло страшенно боліло, ніс закладений! Спробувала встати – тіло наче ватяне. Не дивно, …

Поділись з друзями...
– Доню, а воно тобі треба? Ти ж молода ще! Це вже перебір Read More

Катя готувала обід, а Сергій поїхав на вокзал зустрічати свою матір. Звідти він зателефонував Каті і сказав: – Ну що ми їдемо. Давай зустрічай! Через годину, вхідні двері відкрилися, першим на порозі з’явився Сергій. Він вніс у квартиру величезну валізу, потім ще одну. – Звідки стільки речей? – з подивом спитала Катя. – І де сама Галина Федорівна? – Ти тільки не хвилюйся…, – тихим і якимось дивним голосом сказав Сергій. – Зараз сама все побачиш. Почувся шум дверей ліфта, і через кілька секунд двері квартири знову відкрилися.

– Кохана, дзвонила моя мама. Уявляєш, вона у п’ятницю приїде до нас у гості. – Сергій за вечерею здивував дружину несподіваною звісткою. – Ммм … – Катя вдала, що ретельно …

Поділись з друзями...
Катя готувала обід, а Сергій поїхав на вокзал зустрічати свою матір. Звідти він зателефонував Каті і сказав: – Ну що ми їдемо. Давай зустрічай! Через годину, вхідні двері відкрилися, першим на порозі з’явився Сергій. Він вніс у квартиру величезну валізу, потім ще одну. – Звідки стільки речей? – з подивом спитала Катя. – І де сама Галина Федорівна? – Ти тільки не хвилюйся…, – тихим і якимось дивним голосом сказав Сергій. – Зараз сама все побачиш. Почувся шум дверей ліфта, і через кілька секунд двері квартири знову відкрилися. Read More

Ганна готувала вечерю, коли пролунав дзвінок у двері. – Кого це принесло! – здивувалася дівчина, глянувши на годинник. Вона вийшла в коридор, відкрила двері і побачила на порозі свого друга Михайла. – Привіт, – сумно посміхнувся він. – Можна я зайду? – Привіт! Звісно заходь. У тебе щось сталося? – захвилювалася Ганна, помітивши, що Михайло дуже засмучений. – Ганно у мене проблеми! Серйозні проблеми! – раптом сказав чоловік, заходячи у квартиру. – Я у тебе поживу, якийсь час? – Михайле, та що ж сталося? І чому ти вирішив у мене жити? – Ганна здивовано дивилася на свого друга, не розуміючи, що відбувається

Кажуть, що між чоловіком та жінкою дружби бути не може. Ганна знала, що це неправда. З Михайлом вони були в дитинстві сусідами. Одного віку, ходили в одну школу, дружили з …

Поділись з друзями...
Ганна готувала вечерю, коли пролунав дзвінок у двері. – Кого це принесло! – здивувалася дівчина, глянувши на годинник. Вона вийшла в коридор, відкрила двері і побачила на порозі свого друга Михайла. – Привіт, – сумно посміхнувся він. – Можна я зайду? – Привіт! Звісно заходь. У тебе щось сталося? – захвилювалася Ганна, помітивши, що Михайло дуже засмучений. – Ганно у мене проблеми! Серйозні проблеми! – раптом сказав чоловік, заходячи у квартиру. – Я у тебе поживу, якийсь час? – Михайле, та що ж сталося? І чому ти вирішив у мене жити? – Ганна здивовано дивилася на свого друга, не розуміючи, що відбувається Read More