Інше
Інше

– У нас із твоїм Віктором буде дитина! – нахабно заявила Тетяна. – Я вагітна від нього. Ми любимо один одного і житимемо разом! Відпусти його. Віктор тебе пошкодував і не міг сказати про це, ну от я сама прийшла й кажу тобі відверто… Не тримай ти Віктора, дітей у вас все одно немає, та й навряд чи колись будуть.

- by Avtor+

Ірина встала рано. Вона наварила борщу й нагодувала свого чоловіка Віктора сніданком. Жінка вже помила посуд і прибирала у шафу чашки з-під чаю, як раптом побачила у вікно кухні сусідку …

Поділись з друзями...
– У нас із твоїм Віктором буде дитина! – нахабно заявила Тетяна. – Я вагітна від нього. Ми любимо один одного і житимемо разом! Відпусти його. Віктор тебе пошкодував і не міг сказати про це, ну от я сама прийшла й кажу тобі відверто… Не тримай ти Віктора, дітей у вас все одно немає, та й навряд чи колись будуть. Read More
Інше

Поживи-но ти поки що в мене. Я, щоправда, далеко живу, за містом, зате ґанок – дві сходинки. І кімната вільна є. Як на ноги встанеш, так додому й повернешся. Я одна живу, чоловік пішов засвіти давно, а дітей Бог не дав…Костя втупився на медсестру. Пожити в неї?! Але ж вони чужі люди, та й Костя давно вже відвик сподіватися на когось, крім самого себе.

- by Avtor+

Костик сидів в інвалідному візку й дивився крізь запилене скло на вулицю. Йому не пощастило: вікно лікарняної палати виходило у внутрішній двір лікарні, де був затишний сквер із лавочками та …

Поділись з друзями...
Поживи-но ти поки що в мене. Я, щоправда, далеко живу, за містом, зате ґанок – дві сходинки. І кімната вільна є. Як на ноги встанеш, так додому й повернешся. Я одна живу, чоловік пішов засвіти давно, а дітей Бог не дав…Костя втупився на медсестру. Пожити в неї?! Але ж вони чужі люди, та й Костя давно вже відвик сподіватися на когось, крім самого себе. Read More
Інше

Сестра приїхала через майже 10 років, і заявляє, що вона в Німеччині на пташиних правах, і тому свій будинок наші батьки мають віддати їй.Треба сказати, що мова йде про добротний двоповерховий дім, його батьки будували чи не все життя. Тато їздив по заробітках, і всі гроші вони вкладали в дім. А тепер ми з чоловіком ще й за свій кошт в ньому капітальний ремонт зробили, то взагалі – не дім, а цукерочка.

- by Avtor+

– Я не знаю, як у мене там на чужині складеться, тому і хочу, щоб батьки свій будинок на мене переписали, – заявила нам усім моя молодша сестра Ольга, коли …

Поділись з друзями...
Сестра приїхала через майже 10 років, і заявляє, що вона в Німеччині на пташиних правах, і тому свій будинок наші батьки мають віддати їй.Треба сказати, що мова йде про добротний двоповерховий дім, його батьки будували чи не все життя. Тато їздив по заробітках, і всі гроші вони вкладали в дім. А тепер ми з чоловіком ще й за свій кошт в ньому капітальний ремонт зробили, то взагалі – не дім, а цукерочка. Read More
Інше

– Артеме, я не можу більше… – Марина стиха плакала вночі. – Мене тут сприймають як зайву. Я стараюсь, а твоя мама тільки критикує.– Потерпи. Я з мамою поговорю.– Тільки не сваріться, прошу…Наступного дня, на кухні, між Артемом і мамою відбулася ще одна розмова.

- by Avtor+

– А чого я маю її любити, вона мені що, дочка рідна? Ти вибрав, тобі і жити, – сухо відповіла Ганна сину, коли той запитав маму, чого вона так ставиться …

Поділись з друзями...
– Артеме, я не можу більше… – Марина стиха плакала вночі. – Мене тут сприймають як зайву. Я стараюсь, а твоя мама тільки критикує.– Потерпи. Я з мамою поговорю.– Тільки не сваріться, прошу…Наступного дня, на кухні, між Артемом і мамою відбулася ще одна розмова. Read More
Інше

А може, ми просто гроші передамо. Сам подумай, навіщо нам зараз таку відстань долати? Не на часі це весілля, – Лариса з усіх сил намагалася відговорити чоловіка від поїздки в їхні рідні місця. – Це не просто весілля, це весілля моєї єдиної племінниці, то ж не поїхати я не можу. А ти не хочеш – не їдь, я тебе не змушую, – спокійно відповів Павло. Лариса на хвильку задумалася, а потім таки сказала, що ні, вона теж поїде. Відпустити самого чоловіка вона не могла, бо добре знала, що там може статися те, чого вона найбільше боялася – Павло там з своєю Надією побачиться, а тоді важко сказати, що далі буде

- by Avtor+

– А може, ми просто гроші передамо. Сам подумай, навіщо нам зараз таку відстань долати? Не на часі це весілля, – Лариса з усіх сил намагалася відговорити чоловіка від поїздки …

Поділись з друзями...
А може, ми просто гроші передамо. Сам подумай, навіщо нам зараз таку відстань долати? Не на часі це весілля, – Лариса з усіх сил намагалася відговорити чоловіка від поїздки в їхні рідні місця. – Це не просто весілля, це весілля моєї єдиної племінниці, то ж не поїхати я не можу. А ти не хочеш – не їдь, я тебе не змушую, – спокійно відповів Павло. Лариса на хвильку задумалася, а потім таки сказала, що ні, вона теж поїде. Відпустити самого чоловіка вона не могла, бо добре знала, що там може статися те, чого вона найбільше боялася – Павло там з своєю Надією побачиться, а тоді важко сказати, що далі буде Read More
Інше

– Степане, де гроші? Ти ж пенсію отримав, поштарка казала, що все тобі в руки віддала? – Марія не могла повірити, що від пенсії чоловіка не залишилося нічого, а попереду свято, і треба було за щось готуватися до нього. Степан нічого не сказав, лише похилив голову. Він знав, що Марія не одобрить його план, тому вирішив до кінця не зізнаватися, а коли вона вже побачить, то нехай сама вирішує як реагувати

- by Avtor+

– Степане, де гроші? Ти ж пенсію отримав, поштарка казала, що все тобі в руки віддала? – Марія не могла повірити, що від пенсії чоловіка не залишилося нічого, а попереду …

Поділись з друзями...
– Степане, де гроші? Ти ж пенсію отримав, поштарка казала, що все тобі в руки віддала? – Марія не могла повірити, що від пенсії чоловіка не залишилося нічого, а попереду свято, і треба було за щось готуватися до нього. Степан нічого не сказав, лише похилив голову. Він знав, що Марія не одобрить його план, тому вирішив до кінця не зізнаватися, а коли вона вже побачить, то нехай сама вирішує як реагувати Read More
Інше

— Забирайся геть з мого дому! — невістка не витримала й вигнала свекруху на очах у гостей

- by Avtor+

Ганна протерла запотіле дзеркало у ванній і уважно подивилася на своє відображення. Сорок років — вік, який вона завжди уявляла інакше. В юності здавалося, що до цього часу життя має …

Поділись з друзями...
— Забирайся геть з мого дому! — невістка не витримала й вигнала свекруху на очах у гостей Read More
Інше

Те, що Віра не влазить в своє коронне плаття, вона виявила за 2 тижні до корпоративу. – Жах! Кошмар! – прокричала вона в телефонну трубку. Через годину примчала подруга Люда, і виявилося, що в плаття Віра все-таки влазить. Але також виявилося, що їй краще не робити зайвих рухів. – І що робити? – запитала засмучена Віра. – Є тільки один варіант, – рішуче відповіла Люда

- by Avtor+

Те, що вона не влазить в своє коронне плаття, Віра виявила за два тижні до корпоративу. Масштабного корпоративу з нагоди десятиріччя компанії, для проведення якого керівництво забронювало найкращий ресторан у …

Поділись з друзями...
Те, що Віра не влазить в своє коронне плаття, вона виявила за 2 тижні до корпоративу. – Жах! Кошмар! – прокричала вона в телефонну трубку. Через годину примчала подруга Люда, і виявилося, що в плаття Віра все-таки влазить. Але також виявилося, що їй краще не робити зайвих рухів. – І що робити? – запитала засмучена Віра. – Є тільки один варіант, – рішуче відповіла Люда Read More
Інше

Через те, що мій чоловік молодший за мене аж на п’ятнадцять років, я часто ловлю на нас косі погляди

- by Avtor+

За моїм чоловіком Анатолієм я заміжня шість років. На момент одруження йому було двадцять сім. А я була старша аж на п’ятнадцять років. Я красива доглянута жінка й тоді та різниця …

Поділись з друзями...
Через те, що мій чоловік молодший за мене аж на п’ятнадцять років, я часто ловлю на нас косі погляди Read More
Інше

Соня застигла на порозі, втративши здатність навіть поворушити рукою чи сказати бодай слово. Здавалося, сама реальність витягла цю хвилину, немов гуму. Єдина думка безперервно стукотіла в голові: «Чому вони так вчинили?»

- by Avtor+

Соня зазвичай не приходила додому так рано. Здебільшого її робочі будні тривали майже до ночі. Але нині плани різко змінилися: важлива зустріч скасувалася, і накопичена втома сама гнала її з …

Поділись з друзями...
Соня застигла на порозі, втративши здатність навіть поворушити рукою чи сказати бодай слово. Здавалося, сама реальність витягла цю хвилину, немов гуму. Єдина думка безперервно стукотіла в голові: «Чому вони так вчинили?» Read More