Люба закохалася. І закохалася не в когось, а в свого начальника! Аркадій Петрович був дуже багатим. І спадщину він мав від батьків і сам заробляв дуже добре. А Люба була звичайною працівницею. Та довкола нього такі жінки крутилися, куди там їй! – Любо, тобі підробіток не потрібний? – спитала якось її колега Галина Василівна. Підробіток Любі був потрібний. Гроші витрачати вона не вміла… – Потрібний! – сказала Люба. – А що це за робота? Галина Василівна якось хитро подивилася на неї. Дівчина застигла від здивування

Ох якби була жива бабуся Люби, вона б підказала їй, як підкорити серце Аркадія Петровича, а так… Аркадій Петрович був головним лікарем, відомим професором, а ще дуже багатим. І спадщину …

Поділись з друзями...
Люба закохалася. І закохалася не в когось, а в свого начальника! Аркадій Петрович був дуже багатим. І спадщину він мав від батьків і сам заробляв дуже добре. А Люба була звичайною працівницею. Та довкола нього такі жінки крутилися, куди там їй! – Любо, тобі підробіток не потрібний? – спитала якось її колега Галина Василівна. Підробіток Любі був потрібний. Гроші витрачати вона не вміла… – Потрібний! – сказала Люба. – А що це за робота? Галина Василівна якось хитро подивилася на неї. Дівчина застигла від здивування Read More

Я дістала з чоловікової кишені листок, то не звернула уваги, бо думала, що то список продуктів, але вирішила все ж розгорнути і почитати.«В неділю в «Гроті» о 8». Зміст записки не йшов мені з голови. З ким збирається зустрічатись мій чоловік увечері вихідного дня. Я вирішила не вчиняти скандал, а дочекатись неділі і на власні очі все побачити.

Вчора ми з чоловіком збирались їхати по магазинах, я написала список продуктів і поклала його собі в кишеню. Після повернення додому вирішила закинути прання і, за звичкою, перевірила всі кишені. …

Поділись з друзями...
Я дістала з чоловікової кишені листок, то не звернула уваги, бо думала, що то список продуктів, але вирішила все ж розгорнути і почитати.«В неділю в «Гроті» о 8». Зміст записки не йшов мені з голови. З ким збирається зустрічатись мій чоловік увечері вихідного дня. Я вирішила не вчиняти скандал, а дочекатись неділі і на власні очі все побачити. Read More

  Ходи, Лесю, за стіл.–  За який стіл? З ким ти тут сидиш, поки я працюю? І це в день мого народження. Як ти так можеш?–  Годі-годі. Ти чого? Я тебе чекаю. До кінця робочого дня в тебе ще година, тому я забронював столик і чекаю.–  Що?–  Хотів зробити тобі сюрприз на день народження, а ось і подарунок.

Ми одружені уже 25 років з чоловіком і на кожний день народження він дарує мені якусь дрібничку чи побутову річ. Я не вважаю подарунком особисто мені те, чим ми користуємось …

Поділись з друзями...
  Ходи, Лесю, за стіл.–  За який стіл? З ким ти тут сидиш, поки я працюю? І це в день мого народження. Як ти так можеш?–  Годі-годі. Ти чого? Я тебе чекаю. До кінця робочого дня в тебе ще година, тому я забронював столик і чекаю.–  Що?–  Хотів зробити тобі сюрприз на день народження, а ось і подарунок. Read More

Моя мама все життя жила так, наче мене не існує. Для неї я був порожнім місцем. Всього в цьому житті досягав сам. А тепер, коли вона дізналась, що купую будинок, так ще й забираю туди тещу, то раптово згадала, що я її рідний син. Мене мама народила від першого свого чоловіка. З ним вони познайомились ще на першому курсі університету, а на початку третього курсу мама вже народила мене. Відповідно я був небажаною дитиною.

– Якщо тобі чужа мама дорожча за рідну, то і сина в мене більше немає.  Моя мама образилась на мене, коли дізналась, що я хочу забрати тещу до себе. Насправді …

Поділись з друзями...
Моя мама все життя жила так, наче мене не існує. Для неї я був порожнім місцем. Всього в цьому житті досягав сам. А тепер, коли вона дізналась, що купую будинок, так ще й забираю туди тещу, то раптово згадала, що я її рідний син. Мене мама народила від першого свого чоловіка. З ним вони познайомились ще на першому курсі університету, а на початку третього курсу мама вже народила мене. Відповідно я був небажаною дитиною. Read More

– Таню, а ти куди заначку свою переклала? Мамі путівка дешева в Париж підвернулася. На машину у тебе все одно не вистачає

– Таню, а ти куди заначку свою переклала? Мамі путівка дешева в Париж підвернулася. На машину у тебе все одно не вистачає. Не роззувшись, Костянтин бігав по квартирі й нишпорив …

Поділись з друзями...
– Таню, а ти куди заначку свою переклала? Мамі путівка дешева в Париж підвернулася. На машину у тебе все одно не вистачає Read More

— Якби ви свою велику сім’ю на своїй окремій житлоплощі збільшували, тоді вже добре, а так… – бурчала жінка.  – Одразу після весілля ви планували жити на орендованій квартирі, потім залишилися в мене після появи доньки. Не встигла Марина вийти з першої декретної відпустки, як пішла в другу. Тепер третя дитина на підході, а тема з переїздом, я бачу, взагалі заглохла

— Ми ж домовлялися зупинитися на двох дітях, — не особливо радісно сприйняв новину дружини Матвій. – Софійці п’ять років, Данилкові — три, може їх спочатку на ноги треба поставити? …

Поділись з друзями...
— Якби ви свою велику сім’ю на своїй окремій житлоплощі збільшували, тоді вже добре, а так… – бурчала жінка.  – Одразу після весілля ви планували жити на орендованій квартирі, потім залишилися в мене після появи доньки. Не встигла Марина вийти з першої декретної відпустки, як пішла в другу. Тепер третя дитина на підході, а тема з переїздом, я бачу, взагалі заглохла Read More

Вероніка сиділа на замотаному в плівку дивані посеред обрізків шпалер, сміття та інструментів, у брудній старій футболці, спортивних штанах, гумових капцях. з якимось неймовірним гніздом на голові, але була щаслива і горда собою.Адже здійснилася її мрія, до якої дівчина планомірно і наполегливо йшла з того моменту, як їй стукнуло вісімнадцять.І тепер, у свої тридцять два, Вероніка стала володаркою нехай не нового, але просторого та міцного будинку з невеликою ділянкою

– Ну хороми, і справді хороми! – захоплено обводили поглядом будинок мати з тіткою. – Ось тут правда люстру поміняти б. – А тут інші штори повісити. А цю тумбу …

Поділись з друзями...
Вероніка сиділа на замотаному в плівку дивані посеред обрізків шпалер, сміття та інструментів, у брудній старій футболці, спортивних штанах, гумових капцях. з якимось неймовірним гніздом на голові, але була щаслива і горда собою.Адже здійснилася її мрія, до якої дівчина планомірно і наполегливо йшла з того моменту, як їй стукнуло вісімнадцять.І тепер, у свої тридцять два, Вероніка стала володаркою нехай не нового, але просторого та міцного будинку з невеликою ділянкою Read More