Крайні 4,5 роки я не займаюсь політикою…
Багато хто каже, що це «гріх», я «зрадив» Майдан, «на тебе сподівалося багато людей»…
Але, правда є у тому, що я пішов на війну з російським агресором… І поки що, з неї не повернувся.
На цій війні я зрозумів, що таке Життя, що таке Братство, врешті, що таке Україна – без помпезності, ліберальних ідеологем, фальші…
Я дякую Богу, що Він послав мені справжніх друзів і Братів по зброї, укріпив мене у Вірі, переконав, що перемога буде за моїм українським народом…
У переддень свята Покрови Пресвятої Богородиці я хочу одного: щоб ми, українці, перемогли у цій Війні, щоб втрат у нас було якомога менше, а здобутків – якомога більше, щоб наші жінки не лили свої сльози за загиблими нашими побратимами, щоб українських дітей народжувалося якомога більше, і щоб всі вони були щасливими…
Хай чергові вибори не ділять нашу Націю!
Хай ця клята Війна завершиться нашою українською Перемогою!
Хай все буде Україна!
P.S. Забув: після війни планую зайнятися державною політикою. Якщо доживу).