Мій батько зрадив дружині з моєю мамою, а через п’ять років вона привезла мене до бабусі на “тиждень” і покинула

Мій батько зрaджував своїй дружині з моєю матір’ю. Коли вона зaвaгiтніла, він натякнув на абopт, але вона відмовилася. Мені було п’ять років, мама знайшла чоловіка, який категорично був проти мене.

Одного осіннього дня, мама підняла мене з ліжка, одягла, дала рюкзак, посадила в машину і відвезла до бабусі «на вихідні». Коли вона їхала, сказала: «Ти теж мене зрозумій. Я все життя одна». Я, будучи дрібною, не зрозуміла значення цих слів, тільки бачила бабусю зі сльозами на очах. За дитячої наївності, я стала говорити, що мама приїде по мене в неділю. Але вона більше не приїхала.

Вона залишила мене. Коли мені виповнилося 10, бабуся злягла. Побоюючись, що мене можуть забрати в дитбудинок, подзвонила моєму батькові і вмовила забрати мене. Він насилу погодився. Його дружина виявилася досить порядною жінкою. Вона з радістю прийняла мене, а з двома старшими братами (14 років), я подружилася відразу.

Мачуху я незабаром стала називати мамою. Через рік батько подав на розлучення і пішов до молодої секретарки. Мама билacя за мене в суді, але залишилася я з батьком, який скинув мене на бабусю. Мама постійно приїжджала. У підсумку, вона вирішила допомогти нам. Ми продали бабусину квартиру і купили маленький котедж в хорошому селищі (не без допомоги мами, звичайно).

Брати були під боком. Всі були поруч. У 20 я познайомилася з чудовим хлопцем, і у нас зав’язалися стосунки. Вони закінчилися, коли через 3 роки, я, повернувшись з роботи, застала його з «колегою» в одній бiлизні.

Виперла його на вулицю і заборонила навіть наближатися до мене, через місяць дізналася про вaгiтність. На той час у мене був свій будинок (той самий маленький котедж, т. к. бабуля поїхала жити до сестри) і я вирішила наpoдити. Сказала мамі, і вона погодилася з моїм рішенням.

На світ з’явився син. Колишній був радий цій новині, постійно дзвонив, приїжджав. Я була не проти його спілкування з дитиною і навіть дозволяла іноді забирати на вихідні. Через 4 роки, до мене почав залицятися колега по роботі.

Почався бурхливий роман, справа закінчилася весіллям. Ми стали жити в моєму домі. Але тут я стала помічати, що чоловік весь час чіпляється до сина. Тj іграшки син не туди склав, то черевики неакуратно поставлені.

Я робила зауваження чоловікові і просила не чіплятися. Все моє життя перевернулося, коли я приїхала додому і почула схлипування і удари. Мій «коханий» чоловік бuв ременем мого 10-річного сина, який лежав на підлозі і закривав обличчя руками.

Чоловік кричав: “Ще раз побачу, як ти пацана обіймаєш миттю вилетиш, ти зрозумів?! Ніяка мамка тобі не допоможе!”. Побачивши мене, він весь побліднів, відійшов від сина. У мені ніби звір прокинувся. Я підлетіла до нього, вихопила у нього ремінь і почала дубасити його з усієї сили.

Я кричала, щоб він негайно забирався геть, що я ненавиджу його. Тоді він крикнув мені: «Вибирай! Або він або я! ». «Він! Тільки він! В житті не проміняю сина!»- закричала я у відповідь.

Коли він вийшов за поріг, я підлетіла до сина. Він весь тремтів, я почала заспокоювати і питати, що сталося. Виявилося, що син повертався зі школи з однокласником. Вони дійшли до нашого будинку і по-дружньому обнялися. Коли син зайшов додому, вітчим схопив його, повалив на підлогу і почав кричати, що він під::: і він в своєму будинку під::: не потерпить.

Розлучилися ми швидко. Йому нічого не дісталося, так як все в будинку було моє. Мама і брати були шoкoвані від такого. Зараз я одна. Ні, я не боюся самотності. У мене є двоє чудових братів, мама, бабуся з якою, я, хоч і не часто бачуся, син. Я абсолютно щаслива.

джерело

Поділись з друзями...