Падають люди, ніби листки,
Давно вже не було такої весни.
Яка буде Пасха? Можливо, в сльозах?
І синяя маска на наших устах?
Чи будем тримати свячене яйце?
Чи зможем впізнати крізь маску лице?
Будемо боятись у гості піти?
Давно вже не було такої весни .
Порожнії храми у місті, в селі,
Чи будуть гаївки, чи будуть пісні?
Чи будемо кошик в посвяту нести?
Давно вже не було такої весни.
Давно вже не було такої весни.
Прости нас, Ісусе, прости!
о. Петро Половко