Інше

Поліна вирішила поїхати до свого чоловіка на роботу, і обговорити одне питання. – Романе, ти не проти, якщо я до тебе заїду. Потрібно поговорити, – попередила вона його. – Звісно, не проти, – усміхнувся Роман. Невдовзі, Поліна дісталася офісу, в якому працював чоловік. Підійшовши до прочинених дверей кабінету чоловіка, і зупинилася. – А що тут робить Максим, – здивувалася вона, побачивши в кабінеті Романа його брата. Брати про щось активно розмовляли. Поліна не хотіла підслуховувати, але дещо в розмові чоловіків їй здалося дивним. Поліна причаїлася, прислухалася до розмови чоловіка з братом і…

- by Avtor+

– Ти як завжди прекрасна, Поліна, – з усмішкою сказав Максим, брат чоловіка жінки. Він окинув невістку задумливим поглядом, зупинившись на її пухких губах. – Завжди говорив Роману, як сильно …

Поділись з друзями...
Поліна вирішила поїхати до свого чоловіка на роботу, і обговорити одне питання. – Романе, ти не проти, якщо я до тебе заїду. Потрібно поговорити, – попередила вона його. – Звісно, не проти, – усміхнувся Роман. Невдовзі, Поліна дісталася офісу, в якому працював чоловік. Підійшовши до прочинених дверей кабінету чоловіка, і зупинилася. – А що тут робить Максим, – здивувалася вона, побачивши в кабінеті Романа його брата. Брати про щось активно розмовляли. Поліна не хотіла підслуховувати, але дещо в розмові чоловіків їй здалося дивним. Поліна причаїлася, прислухалася до розмови чоловіка з братом і… Read More
Інше

Дмитро “підбивав клинці” до сусідки Марини Степанівни не перший рік. Вона була молода ще вдова, п’ятдесят років, а він – розлучений і до пенсії ще далеко. Але на всі компліменти та загравання Дмитра сусідка тільки чемно посміхалася. – Нічого, – думав Дмитро. – Вода камінь точить, а ласкаве слово – жіночу неприступність… – Марино Степанівно, ви сьогодні дуже гарні! – як завжди привітав він її, стоячи біля під’їзду. – І як можна бути завжди такою гарною? Жінка миттю подивилася на нього, і Дмитро раптом побачив… Що очі в неї чомусь мокрі. Чоловік застиг, не розуміючи, що відбувається

- by Avtor+

Дмитро “підбивав клинці” до сусідки Марини Степанівни не перший рік. І справді, чого їх до неї не підбивати, якщо вона молода ще вдова п’ятдесят років, і йому, розлученому, до пенсії …

Поділись з друзями...
Дмитро “підбивав клинці” до сусідки Марини Степанівни не перший рік. Вона була молода ще вдова, п’ятдесят років, а він – розлучений і до пенсії ще далеко. Але на всі компліменти та загравання Дмитра сусідка тільки чемно посміхалася. – Нічого, – думав Дмитро. – Вода камінь точить, а ласкаве слово – жіночу неприступність… – Марино Степанівно, ви сьогодні дуже гарні! – як завжди привітав він її, стоячи біля під’їзду. – І як можна бути завжди такою гарною? Жінка миттю подивилася на нього, і Дмитро раптом побачив… Що очі в неї чомусь мокрі. Чоловік застиг, не розуміючи, що відбувається Read More
Інше

– А Мариночка у тебе, Федоре, просто красуня! Прямо як з журналу мод! Зачіска – просто супер! – Так ви не уявляєте, чого мені її зовнішність коштує! – раптом сказав Федір. – Вона ж по хаті завжди в бігудях і в хустці ходить! Ось тільки тут я Мариночку гарною й бачу!

- by Avtor+

– Ну і довго ти збираєшся це терпіти? – запитала Оля крізь сльози в Марини. Вона була просто обурена поведінкою Федора, чоловіка подруги. – Ти не повинна без відповіді дозволяти …

Поділись з друзями...
– А Мариночка у тебе, Федоре, просто красуня! Прямо як з журналу мод! Зачіска – просто супер! – Так ви не уявляєте, чого мені її зовнішність коштує! – раптом сказав Федір. – Вона ж по хаті завжди в бігудях і в хустці ходить! Ось тільки тут я Мариночку гарною й бачу! Read More
Інше

Степан одружувався з Василиною. У ЗАГСі наречену з нареченим розвели по різних кімнатах. Степанові прийшло якесь повідомлення. – Я вийду ненадовго, – сказав він своєму другу Ігорю, і вийшов з кімнати. Час минав, а Степан не повертався. Ігор глянув на годинник. – Ходіть на реєстрацію, – гукнув з-за дверей жіночий голос. – Де ж Степан? – думав Ігор. Він вийшов на вулицю, заглянув у чоловічий туалет, але Степана ніде не було… Раптом Ігор почув якийсь рух за сусідніми з туалетом дверима. Він прислухався. Точно там хтось є! Ігор різко відкрив двері й застиг від побаченого

- by Avtor+

Ігор зійшов з поїзда. – Чоловіче, дайте сто гривень, на квиток не вистачає, – сказала жінка, яка підійшла до нього. – А може, краще я вам куплю закуску? – сказав …

Поділись з друзями...
Степан одружувався з Василиною. У ЗАГСі наречену з нареченим розвели по різних кімнатах. Степанові прийшло якесь повідомлення. – Я вийду ненадовго, – сказав він своєму другу Ігорю, і вийшов з кімнати. Час минав, а Степан не повертався. Ігор глянув на годинник. – Ходіть на реєстрацію, – гукнув з-за дверей жіночий голос. – Де ж Степан? – думав Ігор. Він вийшов на вулицю, заглянув у чоловічий туалет, але Степана ніде не було… Раптом Ігор почув якийсь рух за сусідніми з туалетом дверима. Він прислухався. Точно там хтось є! Ігор різко відкрив двері й застиг від побаченого Read More
Інше

Тетяна пішла на зустріч випускників. Була річниця – п’ять років випуску. Подружки ахнули, коли побачили Тетяну! Її було не впізнати! Замість безтурботного сміху на зустріч прийшла втомлена жінка з сумними очима… – Поспішила я, дівчатка, заміж вискочити, – пояснила вона подругам. Вони посиділи, поговорили та й розійшлися. Тетяна йшла додому задумлива. Вона так задумалася, що випадково зачепила сумкою якогось чоловіка. – Ой, вибачте, – зніяковіло сказала Тетяна. Чоловік обернувся і застиг на місці. – Тетяно, ти?! – раптом ахнув він. Жінка застигла від здивування

- by Avtor+

Всі дівчата в юності мріяли про велике і незвичайне кохання. Тетянка – теж. Вона чудово пам’ятала, як сиділа з подружками на березі річки і мріяла вголос: – Він буде добрий, …

Поділись з друзями...
Тетяна пішла на зустріч випускників. Була річниця – п’ять років випуску. Подружки ахнули, коли побачили Тетяну! Її було не впізнати! Замість безтурботного сміху на зустріч прийшла втомлена жінка з сумними очима… – Поспішила я, дівчатка, заміж вискочити, – пояснила вона подругам. Вони посиділи, поговорили та й розійшлися. Тетяна йшла додому задумлива. Вона так задумалася, що випадково зачепила сумкою якогось чоловіка. – Ой, вибачте, – зніяковіло сказала Тетяна. Чоловік обернувся і застиг на місці. – Тетяно, ти?! – раптом ахнув він. Жінка застигла від здивування Read More
Інше

Директорка Дитячого будинку, куди звернулася Тетяна, була рада допомогти, показала кілька хлопців, та Тетяна побачила іншу дитину

- by Avtor+

Тетяна швидко вийшла із зали суду на вулицю. Тепер вона розведена. Ну і нехай, це краще, ніж знати, що твій чоловік спить із молодою дівчиною. А після того, як Тетяна …

Поділись з друзями...
Директорка Дитячого будинку, куди звернулася Тетяна, була рада допомогти, показала кілька хлопців, та Тетяна побачила іншу дитину Read More
Інше

У Ніни дуже заслабла мати. – Не стане мене скоро, – сказала вона. – Ти залишишся зовсім одна. У моєї подруги син розлучений. Він прийде до нас у суботу на обід. Придивися до нього… Але Ніні чоловік не сподобався. – А кого тобі треба?! – обурилася мати. – Принца?! Матері не стало через рік. Залишилася Ніна одна. Якось вирішила вона перебрати речі матері – що роздати, що викинути. Весь вихідний вона витратила на розбирання шаф. Потім взялася за коробки. В одній із них вона знайшла якийсь конверт. Ніна глянула на нього й очам своїм не повірила

- by Avtor+

Ніна не знала свого батька. Коли підросла і спитала маму про нього, та лише сказала: – Хіба тобі погано зі мною? Рая любила дочку, щоправда, не балувала. Та й як …

Поділись з друзями...
У Ніни дуже заслабла мати. – Не стане мене скоро, – сказала вона. – Ти залишишся зовсім одна. У моєї подруги син розлучений. Він прийде до нас у суботу на обід. Придивися до нього… Але Ніні чоловік не сподобався. – А кого тобі треба?! – обурилася мати. – Принца?! Матері не стало через рік. Залишилася Ніна одна. Якось вирішила вона перебрати речі матері – що роздати, що викинути. Весь вихідний вона витратила на розбирання шаф. Потім взялася за коробки. В одній із них вона знайшла якийсь конверт. Ніна глянула на нього й очам своїм не повірила Read More
Інше

– Радій, що хоч повертається. Он мій Вітя взагалі пішов, аліменти платити забув, зараза така.

- by Avtor+

Марина сильно потерла скроні. Голова розколювалася після безсонної ночі. Перед очима стояв вчорашній вечір: Ігор у сусідній кімнаті, неголосний голос у телефонній слухавці: «Так, усе заброньовано. Готель біля моря. Ні, …

Поділись з друзями...
– Радій, що хоч повертається. Он мій Вітя взагалі пішов, аліменти платити забув, зараза така. Read More
Інше

– Дві новини,- сказав Юра,- одна хороша, інша… Теж хороша, але не дуже. З якого почати? – Почни з хорошої, – відповіла Ліда чоловікові. – До нас завтра приїжджає моя мати, – радісно сказав Юра. – Я так за нею скучив

- by Avtor+

– Дві новини,- сказав Юра,- одна хороша, інша… Теж хороша, але не дуже. З якого почати? – Почни з хорошої, – відповіла Ліда чоловікові. – До нас завтра приїжджає моя …

Поділись з друзями...
– Дві новини,- сказав Юра,- одна хороша, інша… Теж хороша, але не дуже. З якого почати? – Почни з хорошої, – відповіла Ліда чоловікові. – До нас завтра приїжджає моя мати, – радісно сказав Юра. – Я так за нею скучив Read More
Інше

Лариса посмажила курочку, зварила борщ і вирушила на дачу до чоловіка. Ще здалеку жінка помітила, що машини Миколи біля будинку немає. – Дивно, він же точно на машині поїхав, – подумала Лариса. Вона піднялася на ґанок, відчинила двері – у хаті порожньо. – Та де ж він? Ми ж домовилися, що я сьогодні приїду, – здивувалася Лариса. Жінка зайшла на кухню, поставила борщ і курочку в холодильник, і сіла за стіл, щоб набрати до Миколи. Раптом Лариса помітила на столі якусь записку, вона прочитала її і застигла на місці

- by Avtor+

Микола Іванович сидів на кухні у дочки та їв сосиски. Підчіплював виделкою, дивився задумливо, мачав у кетчуп і довго жував, хитаючи головою. Наче своїм думкам дивувався. – Тату, я тобі …

Поділись з друзями...
Лариса посмажила курочку, зварила борщ і вирушила на дачу до чоловіка. Ще здалеку жінка помітила, що машини Миколи біля будинку немає. – Дивно, він же точно на машині поїхав, – подумала Лариса. Вона піднялася на ґанок, відчинила двері – у хаті порожньо. – Та де ж він? Ми ж домовилися, що я сьогодні приїду, – здивувалася Лариса. Жінка зайшла на кухню, поставила борщ і курочку в холодильник, і сіла за стіл, щоб набрати до Миколи. Раптом Лариса помітила на столі якусь записку, вона прочитала її і застигла на місці Read More