Інше

Віра з матірʼю поверталися додому. Коли вони вже підходили до будинку, мама згадала, що у них закінчилося молоко. – Я зараз швидко в магазин заскочу, а ти йди, а то раптом Андрій вже прийшов і на тебе чекає, – сказала Надія Борисівна, розвернулася і попрямувала в сторону магазину. А Віра вирушила додому. Коли Віра увійшла до квартири, вона швидко зняла пальто, роззулася, і вирушила у свою кімнату. Але тільки-но Віра відкрила двері у власну спальню, то одразу застигла від побаченої картини

- by Avtor+

Яким може бути настрій у дівчини, коли вона вибирає собі весільну сукню? Звісно, ​​чудовим! Саме так почувала себе Віра, коли разом із мамою увійшла до салону і окинула поглядом кілька …

Поділись з друзями...
Віра з матірʼю поверталися додому. Коли вони вже підходили до будинку, мама згадала, що у них закінчилося молоко. – Я зараз швидко в магазин заскочу, а ти йди, а то раптом Андрій вже прийшов і на тебе чекає, – сказала Надія Борисівна, розвернулася і попрямувала в сторону магазину. А Віра вирушила додому. Коли Віра увійшла до квартири, вона швидко зняла пальто, роззулася, і вирушила у свою кімнату. Але тільки-но Віра відкрила двері у власну спальню, то одразу застигла від побаченої картини Read More
Інше

Наталка повернулася додому з роботи. – Боже, як я втомилася, – важко зітхнула вона, переступивши поріг квартири. – Зараз прийму гарячу ванну, і трохи відпочину. Раптом жінка вдихнула дивний запах який витав у квартирі. Запах її парфумів! – Дивно, я цими парфумами сьогодні не користувалася, – здивувалася жінка. Вона швидко роззулася, зняла куртку і пройшла до дверей спальні. Наталка відкрила двері, зайшла у спальню і ахнула від побаченої картини. Ось чого-чого, а такого жінка, аж ніяк не очікувала побачити

- by Avtor+

Роман був хитрий. Спочатку зачарував Наталку, а потім розповів, що був одружений і є дочка дванадцяти років. Познайомилися вони, як у якомусь романтичному фільмі. Наталка в обідню перерву вийшла до …

Поділись з друзями...
Наталка повернулася додому з роботи. – Боже, як я втомилася, – важко зітхнула вона, переступивши поріг квартири. – Зараз прийму гарячу ванну, і трохи відпочину. Раптом жінка вдихнула дивний запах який витав у квартирі. Запах її парфумів! – Дивно, я цими парфумами сьогодні не користувалася, – здивувалася жінка. Вона швидко роззулася, зняла куртку і пройшла до дверей спальні. Наталка відкрила двері, зайшла у спальню і ахнула від побаченої картини. Ось чого-чого, а такого жінка, аж ніяк не очікувала побачити Read More
Інше

Наталка вийшла з квартири, щоб спуститися в магазин. Раптом, в підʼїзді на сходах, вона помітила свого сусіда Василя Георгійовича. – Василь Георгійович, щось сталося? – запитала Наталка, помітивши, що чоловік засмучений. – Наталю, сумно мені це говорити, – тихо сказав він. – Що таке? – захвилювалася жінка. – Напевно, ти образишся на мене, але не можу я мовчати! – Василь Георгійович підвів очі і подивився на Наталку. – Василю Георгійовичу, ви мене хвилюєте. Говоріть вже! – поквапила його Наталка. Василь важко зітхнув, зібрався з духом і все виклав Наталці. Наталка вислухала його і…ахнула від почутого

- by Avtor+

– Поки суп гарячий, віднесу тарілочку Василю Георгійовичу, – промовила Наталка, наливаючи суп у контейнер. Вона спеціально купила багато одноразових, щоб було в чому виносити їжу чоловікові. Денис скривився, як …

Поділись з друзями...
Наталка вийшла з квартири, щоб спуститися в магазин. Раптом, в підʼїзді на сходах, вона помітила свого сусіда Василя Георгійовича. – Василь Георгійович, щось сталося? – запитала Наталка, помітивши, що чоловік засмучений. – Наталю, сумно мені це говорити, – тихо сказав він. – Що таке? – захвилювалася жінка. – Напевно, ти образишся на мене, але не можу я мовчати! – Василь Георгійович підвів очі і подивився на Наталку. – Василю Георгійовичу, ви мене хвилюєте. Говоріть вже! – поквапила його Наталка. Василь важко зітхнув, зібрався з духом і все виклав Наталці. Наталка вислухала його і…ахнула від почутого Read More
Інше

– Слухай, мені тут потрібна допомога. Я розпочала з однією сусідкою невеликий проєкт. Інтернет-магазин, ну ти знаєш, які зараз можливості. Так ось, мені потрібно дещо сплатити, а в мене зараз повний нуль. Я подумала, що ти можеш свою карту дати. Це тимчасово, буквально на кілька днів.

- by Avtor+

– Мама сказала, ресторан підтвердили, – Світлана говорила так, ніби не помічала напруження у голосі Ольги. – Ну й щодо грошей. Ви з Андрієм все переказали? Ольга мовчала кілька секунд, …

Поділись з друзями...
– Слухай, мені тут потрібна допомога. Я розпочала з однією сусідкою невеликий проєкт. Інтернет-магазин, ну ти знаєш, які зараз можливості. Так ось, мені потрібно дещо сплатити, а в мене зараз повний нуль. Я подумала, що ти можеш свою карту дати. Це тимчасово, буквально на кілька днів. Read More
Інше

— Їй лише дев’ятнадцять, — обережно помітила вона. — Навіщо так поспішати? — Ой, сама не знаю, — зітхнула Світлана. Десь на задньому плані чути голосний жіночий голос — очевидно, сама винуватиця урочистості. — Запевняє, що без цього парубка, Дениса, жити не зможе. А він… — голос її знизився до шепоту, — з глибинки працює вантажником, квартири немає. Одні проблеми, чесно кажучи.

- by Avtor+

— Олено, ну не гнівайся на мою Олю! Дай грошей, прошу тебе! — благала дружина брата Світлана, нервово смикаючи край кофти. Голос її тремтів, а в очах стояли сльози. — …

Поділись з друзями...
— Їй лише дев’ятнадцять, — обережно помітила вона. — Навіщо так поспішати? — Ой, сама не знаю, — зітхнула Світлана. Десь на задньому плані чути голосний жіночий голос — очевидно, сама винуватиця урочистості. — Запевняє, що без цього парубка, Дениса, жити не зможе. А він… — голос її знизився до шепоту, — з глибинки працює вантажником, квартири немає. Одні проблеми, чесно кажучи. Read More
Інше

– Так, люба, вимітайся з нашої квартири, поки я тобі волосся не повидирала. Вставай, і на вихід! Геть! Щоб більше я тебе тут не бачила! Віталік мені самій потрібний, зрозуміло?

- by Avtor+

– Привіт, Віталіку! Ти про що? Як я тебе повинна виручити? Гроші потрібні, чи що? – Ні, не гроші. А допомога. Потрібно, щоб ти зіграла мою дружину. Але не колишню, …

Поділись з друзями...
– Так, люба, вимітайся з нашої квартири, поки я тобі волосся не повидирала. Вставай, і на вихід! Геть! Щоб більше я тебе тут не бачила! Віталік мені самій потрібний, зрозуміло? Read More
Інше

Баби Ніни не стало. Майже пів року її будинок пустував. І от в село приїхала племінниця покійної – Валя. Саме їй старенька заповіла хату. – Проходь, хазяйко! – відкрив їй двері в будинок сусід Микола. То був високий чоловік років сорока. – Яка ж я хазяйка? – зітхнула Валя. – Я всього лише спадкоємиця… Жінка пройшлася по будинку, оцінюючи поглядом все навколо. – Скільки мені за хату просити? – запитала вона сусіда. – Навіть не знаю… – Це як подивитися, – сказав той. – Якщо будинок хороший, то й ціна інша. А зараз… – Микола похитав головою. – Треба ремонт хоч невеличкий. – Так, правильно кажете, – кивнула Валя. І тут Микола запропонував несподіване

- by Avtor+

Баба Ніна йшла, тихо згасаючи… Її сусідки, пенсіонерки з села, нарікали: – Рано йде Ніна… Усього сімдесят років. Дуже мало ще… Баба Ніна останні роки жила тихо, вся в домашніх …

Поділись з друзями...
Баби Ніни не стало. Майже пів року її будинок пустував. І от в село приїхала племінниця покійної – Валя. Саме їй старенька заповіла хату. – Проходь, хазяйко! – відкрив їй двері в будинок сусід Микола. То був високий чоловік років сорока. – Яка ж я хазяйка? – зітхнула Валя. – Я всього лише спадкоємиця… Жінка пройшлася по будинку, оцінюючи поглядом все навколо. – Скільки мені за хату просити? – запитала вона сусіда. – Навіть не знаю… – Це як подивитися, – сказав той. – Якщо будинок хороший, то й ціна інша. А зараз… – Микола похитав головою. – Треба ремонт хоч невеличкий. – Так, правильно кажете, – кивнула Валя. І тут Микола запропонував несподіване Read More
Інше

До Лесі з Григорієм в село приїхали в гості родичі. – Вам картопля на осінь потрібна? – одразу запитав рідню Григорій. – Не відмовимося! – хором сказали ті. – Он там, задня смуга на городі ваша, – раптом сказав чоловік. – Копайте, садіть і все інше! Даємо вам землю! Картоплю на посадку я теж дам. – Ага… – здивовано повідкривали роти родичі. Це було несподівано, бо раніше їм просто всі продукти давали з собою. – Гаразд, обідати пора, – сказав Григорій. – Леся суп зварила, картопельки посмажила… – Щось ви цього разу не дуже нас приймаєте, – загомоніли родичі. – Так нічого й не буде! – раптом заявив Григорій. Всі оторопіли

- by Avtor+

Олександра Іванівна та Григорій Маркович усе своє життя прожили у селі. Сільське життя непросте, але все вирішується, коли ти молодий і сповнений сил. Виростили дітей, двох синів та дочку. Обидва …

Поділись з друзями...
До Лесі з Григорієм в село приїхали в гості родичі. – Вам картопля на осінь потрібна? – одразу запитав рідню Григорій. – Не відмовимося! – хором сказали ті. – Он там, задня смуга на городі ваша, – раптом сказав чоловік. – Копайте, садіть і все інше! Даємо вам землю! Картоплю на посадку я теж дам. – Ага… – здивовано повідкривали роти родичі. Це було несподівано, бо раніше їм просто всі продукти давали з собою. – Гаразд, обідати пора, – сказав Григорій. – Леся суп зварила, картопельки посмажила… – Щось ви цього разу не дуже нас приймаєте, – загомоніли родичі. – Так нічого й не буде! – раптом заявив Григорій. Всі оторопіли Read More
Інше

— Кажи, що сталося. Негайно кажи!  — Ксюш, ти тільки, будь ласка, не засмучуйся. Нічого страшного не сталося. Мама Лію підстригла. Усередині в Ксенії все обірвалося: ось так вона і знала! — Наголо? – одразу запитала Ксюша.  — Угу, під нуль, – відповів Андрій, – ну нічого, виглядає навіть симпатичненько

- by Avtor+

— Ти що наробила? – верещала свекруха. – У мене через три дні ювілей, як я в такому вигляді перед гостями покажуся? Андрію! Андрію, негайно йди сюди! Дивись, що зробила …

Поділись з друзями...
— Кажи, що сталося. Негайно кажи!  — Ксюш, ти тільки, будь ласка, не засмучуйся. Нічого страшного не сталося. Мама Лію підстригла. Усередині в Ксенії все обірвалося: ось так вона і знала! — Наголо? – одразу запитала Ксюша.  — Угу, під нуль, – відповів Андрій, – ну нічого, виглядає навіть симпатичненько Read More
Інше

Якось бачу, донька вечерю готує, вони чекали в гості своїх друзів. І яким же було моє здивування, коли мені навіть не запропонували приєднатися до них хоч на трошки. Я б довго не сиділа, бо все розумію, вони молоді, хочуть про своє поговорити, але ж запропонувати можна було. Я сиділа в кімнаті і почула, як зять скаржився своїм друзям на мене, і вони голосно сміялися. А донька за мене не заступилася, а підтримувала свого чоловіка. Мені так прикро стало, що я аж розплакалася. Хіба так можна з рідною матір’ю? Я ж стільки років гарую заради них, все віддаю до останнього євро, а тут один раз не вгодила, і все

- by Avtor+

– Тут не вистачає тисячі євро. Мамо, ми з тобою не про таку суму домовлялися, – картає мене донька. Я і справді обіцяла, що дам їй 10 тисяч євро, як …

Поділись з друзями...
Якось бачу, донька вечерю готує, вони чекали в гості своїх друзів. І яким же було моє здивування, коли мені навіть не запропонували приєднатися до них хоч на трошки. Я б довго не сиділа, бо все розумію, вони молоді, хочуть про своє поговорити, але ж запропонувати можна було. Я сиділа в кімнаті і почула, як зять скаржився своїм друзям на мене, і вони голосно сміялися. А донька за мене не заступилася, а підтримувала свого чоловіка. Мені так прикро стало, що я аж розплакалася. Хіба так можна з рідною матір’ю? Я ж стільки років гарую заради них, все віддаю до останнього євро, а тут один раз не вгодила, і все Read More