
6 РАНКУ. ЇДУ В ПОТЯЗІ, ТРОХИ ЗАДРІМАЛА. “Я ПЕРЕПРОШУЮ, МОЖНА ПРОЙТИ”,-ЧУЮ НАД ГОЛОВОЮ. ПІДНІМАЮ ОЧІ, ПРОПУСКАЮ, СІДАЄ ПОРУЧ.
6 ранку. Їду в потязі, трохи задрімала. “Я перепрошую, можна пройти”,-чую над головою. Піднімаю очі, пропускаю, сідає поруч. Ставить руки на коліна і десь за хвилину засинає, похилившись. Я навіть не …
6 РАНКУ. ЇДУ В ПОТЯЗІ, ТРОХИ ЗАДРІМАЛА. “Я ПЕРЕПРОШУЮ, МОЖНА ПРОЙТИ”,-ЧУЮ НАД ГОЛОВОЮ. ПІДНІМАЮ ОЧІ, ПРОПУСКАЮ, СІДАЄ ПОРУЧ. Read More