Маш, це ж кошмар якийсь! – вигукувала Віра.– Слухай, у мене така справа… дива, загалом, у квартирі відбуваються. Я не впевнена, але мені здається, ніби хтось копається у моїх речах. Гліб каже, ніхто до нас не ходить, доки мене нема. А мені весь час здається, що білизна перекинута в ящику. Нещодавно колготки кудись подівались. Гліб каже, мовляв, я їх сама зносила і не пам’ятаю. А я пам’ятаю, що вони в мене навіть не розпаковані лежали… Духів наче менше стає… я стільки не користуюсь ними.– Хм, – задумливо простягла Маша. – І справді дивно.

Обідня перерва тривала рівно годину. Віра неквапливо з’їла принесений з дому легкий салат з овочів і невеликий шматочок піци з сиром, що купила на роботу. У гуртку остигав терпкий, ароматний …

Поділись з друзями...
Маш, це ж кошмар якийсь! – вигукувала Віра.– Слухай, у мене така справа… дива, загалом, у квартирі відбуваються. Я не впевнена, але мені здається, ніби хтось копається у моїх речах. Гліб каже, ніхто до нас не ходить, доки мене нема. А мені весь час здається, що білизна перекинута в ящику. Нещодавно колготки кудись подівались. Гліб каже, мовляв, я їх сама зносила і не пам’ятаю. А я пам’ятаю, що вони в мене навіть не розпаковані лежали… Духів наче менше стає… я стільки не користуюсь ними.– Хм, – задумливо простягла Маша. – І справді дивно. Read More

– З тобою так добре, Надя. Оленка останнім часом нестерпною стала. Так, я розумію, що не стало її матері. Ну а я тут до чого? Я молодий та здоровий чоловік. Мені потрібна турбота та увага. А вона ходить вічно пригнічена і в’яла!– Так, я її теж бачила днями. Вся сіра та похмура. Не розумію, як ти з нею під одним дахом живеш.– Я й сам не знаю. Одружені ми лише рік, ще не пізно все поміняти. Я думаю, що варто з нею…Вітя обірвав себе на півслові

– Оленко, прийми мої співчуття, – свекруха Галина Павлівна обняла мене і притиснула до себе. – Дякую, – відповіла я крізь сльози. Відхід матері став для мене справжнім ударом. Я …

Поділись з друзями...
– З тобою так добре, Надя. Оленка останнім часом нестерпною стала. Так, я розумію, що не стало її матері. Ну а я тут до чого? Я молодий та здоровий чоловік. Мені потрібна турбота та увага. А вона ходить вічно пригнічена і в’яла!– Так, я її теж бачила днями. Вся сіра та похмура. Не розумію, як ти з нею під одним дахом живеш.– Я й сам не знаю. Одружені ми лише рік, ще не пізно все поміняти. Я думаю, що варто з нею…Вітя обірвав себе на півслові Read More

— Будь ласка, покиньте мій дім, — попросила я Галину. — Мені дуже набрид скандал, що ви затіяли.— Ти не маєш права виганяти мене, я приїхала до сина. Ти тут взагалі не до місця – Заявила мені свекруха.— Мамо, правда, тобі час. Ти привносиш негатив до нашого будинку, причому постійно. Як тільки охолонеш, прийдеш до тями – ласкаво просимо. А поки що до побачення..

Я людина не конфліктна, тому дуже довго «ковтала» образи, що наносила мені свекруха під час своїх численних візитів. І чого їй удома не сидиться? Проте, остання витівка Галини, так звати …

Поділись з друзями...
— Будь ласка, покиньте мій дім, — попросила я Галину. — Мені дуже набрид скандал, що ви затіяли.— Ти не маєш права виганяти мене, я приїхала до сина. Ти тут взагалі не до місця – Заявила мені свекруха.— Мамо, правда, тобі час. Ти привносиш негатив до нашого будинку, причому постійно. Як тільки охолонеш, прийдеш до тями – ласкаво просимо. А поки що до побачення.. Read More

Зіна готувала вечерю, коли Микола повернувся з роботи. – Мені все набридло! – пролунало відразу, як тільки гримнули вхідні двері. – Миколо, йди вечеряти, – гукнула у відповідь Зіна. – Ти мене не чуєш? Мені все набридло, – чоловік зайшов на кухню. – Їж, а потім розкажеш, –   промовила Зіна. – Ти не зрозуміла! Мене дістали ці вечері, діти, ти! – несподівано вигукнув чоловік. – Я тебе дістала? І наша донька? – округлила очі Зіна. – Так, тому я дещо придумав! – загадково сказав Микола, з хвилину помовчав, а потім виклав свій план дружині. Зіна вислухала чоловіка, і аж рота відкрила від почутого

– Мені все набридло! – пролунало відразу, як тільки гримнули вхідні двері. – Оригінально. А можна більш розгорнуто. Зіна готувала вечерю, а Микола повернувся з роботи. Він працював вже третій …

Поділись з друзями...
Зіна готувала вечерю, коли Микола повернувся з роботи. – Мені все набридло! – пролунало відразу, як тільки гримнули вхідні двері. – Миколо, йди вечеряти, – гукнула у відповідь Зіна. – Ти мене не чуєш? Мені все набридло, – чоловік зайшов на кухню. – Їж, а потім розкажеш, –   промовила Зіна. – Ти не зрозуміла! Мене дістали ці вечері, діти, ти! – несподівано вигукнув чоловік. – Я тебе дістала? І наша донька? – округлила очі Зіна. – Так, тому я дещо придумав! – загадково сказав Микола, з хвилину помовчав, а потім виклав свій план дружині. Зіна вислухала чоловіка, і аж рота відкрила від почутого Read More

Люда з Анатолієм одружилися. Все було добре, поки не сталося несподіване… Якось Люда поспішала додому з роботи. Вона бігла сходами, не дочекавшись ліфта, і побачила сусідку, яка відкривала двері. Вона привіталася, а сусідка примружилася. – Невже це правда, що наш Толік знайшов собі доглядальницю? – раптом ні з того ні з сього запитала сусідка. – Я не доглядальниця, я дружина, – чемно відповіла Люда. – Ми з Анатолієм одружилися. – Так ось я й кажу! – продовжила сусідка. – Ти що думаєш ти перша така, чи що? Люда розгублено кліпала, не в змозі повірити в слова сусідки

Дзвінок будильника не розбудив Люду. До цього часу вона вже лежала з широко відкритими очима, давно звикнувши прокидатися без будь-якого будильника. Його вона ставила щовечора за звичкою, виконуючи цю дію …

Поділись з друзями...
Люда з Анатолієм одружилися. Все було добре, поки не сталося несподіване… Якось Люда поспішала додому з роботи. Вона бігла сходами, не дочекавшись ліфта, і побачила сусідку, яка відкривала двері. Вона привіталася, а сусідка примружилася. – Невже це правда, що наш Толік знайшов собі доглядальницю? – раптом ні з того ні з сього запитала сусідка. – Я не доглядальниця, я дружина, – чемно відповіла Люда. – Ми з Анатолієм одружилися. – Так ось я й кажу! – продовжила сусідка. – Ти що думаєш ти перша така, чи що? Люда розгублено кліпала, не в змозі повірити в слова сусідки Read More

Алла Тимофіївна поливала кімнатні квіти. Чого тільки в неї не було – фікус, папороть, спатифілум і багато інших. На вікнах пишно цвіла фіалка… Вона любила свої квіточки, розмовляла з ними. Раптом пролунав дзвінок у двері. – Цікаво, кого там принесло? – подумала жінка. – Напевно, сусідка Марійка знову прийшла по щось. Ну завжди в неї то борошно закінчується, то сіль! Не шкода, звісно, але нервує. Чому я ні в кого нічого не прошу? Алла Тимофіївна пішла в коридор

Алла Тимофіївна поливала кімнатні квіти, оглядаючи кожну пелюстку. Уся кімната була заставлена горщиками різного розміру. Чого тільки в неї не було – фікус, антуріум, заміокулькас, папороть, спатифілум, монстера та багато …

Поділись з друзями...
Алла Тимофіївна поливала кімнатні квіти. Чого тільки в неї не було – фікус, папороть, спатифілум і багато інших. На вікнах пишно цвіла фіалка… Вона любила свої квіточки, розмовляла з ними. Раптом пролунав дзвінок у двері. – Цікаво, кого там принесло? – подумала жінка. – Напевно, сусідка Марійка знову прийшла по щось. Ну завжди в неї то борошно закінчується, то сіль! Не шкода, звісно, але нервує. Чому я ні в кого нічого не прошу? Алла Тимофіївна пішла в коридор Read More

Андрій прийшов додому пізно. Дружина Олена зустріла його несподівано весело. – Ти чого так пізно?! – запитала вона. – У мами був? А я курку в духовці запікала! Вони з апетитом їли курку, а потім Олена сьорбнула з чашки чаю й серйозно глянула на чоловіка. – Знаєш, я зрозуміла, що ти був правий, – сказала вона. – Я згодна всиновити малюка. Олена зазирнула Андрію в очі. – Оленко, просто я сьогодні дізнався одну дуже важливу й несподівану річ, – сказав Андрій. – Навіть не знаю, як це сказати… Олена застигла з чашкою в руках, не розуміючи, що відбувається

– Добре, що ти приїхав, нам треба поговорити! – Любов Михайлівна явно була схвильована. І її хвилювання передалося Андрієві. – Добре, мамо, щось серйозне? До речі, як твоє здоров’я? – …

Поділись з друзями...
Андрій прийшов додому пізно. Дружина Олена зустріла його несподівано весело. – Ти чого так пізно?! – запитала вона. – У мами був? А я курку в духовці запікала! Вони з апетитом їли курку, а потім Олена сьорбнула з чашки чаю й серйозно глянула на чоловіка. – Знаєш, я зрозуміла, що ти був правий, – сказала вона. – Я згодна всиновити малюка. Олена зазирнула Андрію в очі. – Оленко, просто я сьогодні дізнався одну дуже важливу й несподівану річ, – сказав Андрій. – Навіть не знаю, як це сказати… Олена застигла з чашкою в руках, не розуміючи, що відбувається Read More

Олену висміювали однокласники, бо знали, що дівчина працює як Попелюшка. Але після школи “Попелюшка” втерла їм усім носа

У маленькому селі мешкали сусіди, які були дуже бідні. Олена жила з батьками у маленькому будинку. Вона була маленька, худенька, з легкою ледь помітною косоокістю. У їхньому будинку не було …

Поділись з друзями...
Олену висміювали однокласники, бо знали, що дівчина працює як Попелюшка. Але після школи “Попелюшка” втерла їм усім носа Read More

Марино, я довго не міг тобі сказати, адже ти була в положенні, боявся тебе засмутити, а зараз я зважився — Єгоре, що сталося?— Нам треба розлучитися. Ще три місяці тому я полюбив іншу.Єгор! — кричала в слухавку Марина. – Що ти таке кажеш? У нас народилася донька, а як же наше весілля? Ти ж обіцяв, що в нас скоро буде сім’я? — ридала дівчина.…

Марина була моєю сусідкою по палаті. Дівчинка була на вигляд років вісімнадцяти. Молода мама спритно поводилася зі своєю новонародженою дочкою. Це був другий день після наших пологів. Народили ми з …

Поділись з друзями...
Марино, я довго не міг тобі сказати, адже ти була в положенні, боявся тебе засмутити, а зараз я зважився — Єгоре, що сталося?— Нам треба розлучитися. Ще три місяці тому я полюбив іншу.Єгор! — кричала в слухавку Марина. – Що ти таке кажеш? У нас народилася донька, а як же наше весілля? Ти ж обіцяв, що в нас скоро буде сім’я? — ридала дівчина.… Read More