В Олени не стало батька. Майже слідом за ним Олена поховала і маму… Пройшло трохи часу й жінка подзвонила сину свого батька від першого шлюбу – Валерію. На поминки він приїжджав і у них була домовленість – треба було виконати останню волю батьків. До цього вони ні разу не зустрічалися. Валерій жив далеко і з батьком не спілкувався. Так склалися обставини… Валерій зміг не одразу приїхати – на роботі не відпускали. І ось чоловік нарешті приїхав. Вони з Оленою зустрілися. Жінка глянула на нього і аж застигла від побаченого

Втрата батьків у будь-якому віці найважче випробування. А якщо це відбувається майже одночасно, то взагалі лихо… Від цього Олена ніяк не могла отямитися. Ще зовсім недавно мама й батько Олени …

Поділись з друзями...
В Олени не стало батька. Майже слідом за ним Олена поховала і маму… Пройшло трохи часу й жінка подзвонила сину свого батька від першого шлюбу – Валерію. На поминки він приїжджав і у них була домовленість – треба було виконати останню волю батьків. До цього вони ні разу не зустрічалися. Валерій жив далеко і з батьком не спілкувався. Так склалися обставини… Валерій зміг не одразу приїхати – на роботі не відпускали. І ось чоловік нарешті приїхав. Вони з Оленою зустрілися. Жінка глянула на нього і аж застигла від побаченого Read More

Олена Борисівна приїхала у гості до доньки та зятя. – Бабуся приїхала! – вигукнув онук, як тільки жінка переступила поріг. За секунду в коридорі зʼявилися дочка та зять. Сім’я прийняла Олену Борисівну, посиділи за столом, порозмовляли. Ближче вечора жінка пішла у кімнату, яку їй виділила дочка. Трохи відпочивши, Олена Борисівна захотіла пити і вирушила на кухню. Підійшовши до дверей кухні жінка почула, що там її зять Андрій розмовляє з її онуком. Олена Борисівна прислухалася до розмови зятя з внуком і аж рота відкрила від почутого

Олена Борисівна ніколи в чуже життя не лізла, не давала порад, не критикувала, але, якщо питали, вона не мовчала. Тільки щось ніхто не кличе, не питає останнім часом. Якось настав …

Поділись з друзями...
Олена Борисівна приїхала у гості до доньки та зятя. – Бабуся приїхала! – вигукнув онук, як тільки жінка переступила поріг. За секунду в коридорі зʼявилися дочка та зять. Сім’я прийняла Олену Борисівну, посиділи за столом, порозмовляли. Ближче вечора жінка пішла у кімнату, яку їй виділила дочка. Трохи відпочивши, Олена Борисівна захотіла пити і вирушила на кухню. Підійшовши до дверей кухні жінка почула, що там її зять Андрій розмовляє з її онуком. Олена Борисівна прислухалася до розмови зятя з внуком і аж рота відкрила від почутого Read More

Марина зупинила машину й відкрила багажник. Вона витягнула ящик яблук. Потім другий… Жінка зайшла на подвірʼя. – Тітко Іро, виходьте! – гукнула вона. На ґанок вийшли її тітка з чоловіком Миколою. – Ох, Маринко, яка ти молодець, дякую! – сказав дядько. – Як там моя сестра? – поцікавилася тітка Іра в племінниці. – Мама нормально, передавала вам привіт, – сказала Марина. – Ну я поїхала… Вона сіла за кермо. Тітка Іра загадково подивилася на чоловіка. – Бач яка племінниця наша стала? – сказала вона. – А ти згадай, що було! Микола здивовано глянув на дружину, не зрозумівши про що вона говорить

Скільки всього нерозумного наробила у своїй молодості Марина, це вона тільки зараз розуміла. Правда їй ще всього сорок років. Ну хіба це вік?! Але вона себе вважає літньою. Натомість виглядала …

Поділись з друзями...
Марина зупинила машину й відкрила багажник. Вона витягнула ящик яблук. Потім другий… Жінка зайшла на подвірʼя. – Тітко Іро, виходьте! – гукнула вона. На ґанок вийшли її тітка з чоловіком Миколою. – Ох, Маринко, яка ти молодець, дякую! – сказав дядько. – Як там моя сестра? – поцікавилася тітка Іра в племінниці. – Мама нормально, передавала вам привіт, – сказала Марина. – Ну я поїхала… Вона сіла за кермо. Тітка Іра загадково подивилася на чоловіка. – Бач яка племінниця наша стала? – сказала вона. – А ти згадай, що було! Микола здивовано глянув на дружину, не зрозумівши про що вона говорить Read More

У Зої не стало мами. Вона сиділа в хаті на кухні й чекала, коли закипить вода в чайнику. В мами завжди була ідеальна чистота на кухні. А тепер на підлозі були плями, сліди, крихти… – Кому ця чистота потрібна тепер? – Зоя встала і витерла стіл. – Треба вирішити, що робити з будинком, – подумала вона. У місті все можна купити цілий рік, а сюди не наїздишся. В цю мить гримнули вхідні двері. Зоя прислухалася, але кроків не почула. Раптом хтось зайшов у кімнату. Зоя обережно визирнула з-за грубки й застигла від побаченого

Останнім автобусом Зоя повернулася з міста в село. Цілий день вона бігала то в лікарню – отримувала необхідні довідки й документи, то в похоронне. Потім знову в лікарню – віддати …

Поділись з друзями...
У Зої не стало мами. Вона сиділа в хаті на кухні й чекала, коли закипить вода в чайнику. В мами завжди була ідеальна чистота на кухні. А тепер на підлозі були плями, сліди, крихти… – Кому ця чистота потрібна тепер? – Зоя встала і витерла стіл. – Треба вирішити, що робити з будинком, – подумала вона. У місті все можна купити цілий рік, а сюди не наїздишся. В цю мить гримнули вхідні двері. Зоя прислухалася, але кроків не почула. Раптом хтось зайшов у кімнату. Зоя обережно визирнула з-за грубки й застигла від побаченого Read More

Наступний день був насиченим. — У банку сказали, хтось намагався зняти гроші з заблокованої картки, — Марина розмішувала цукор у каві. Повільно. Спокійно. Віка здригнулася: — Та я… я просто код неправильно ввела. Ти ж знаєш, у мене з цифрами біда. — Знаю. Тому й здивувалася. Ти ж пін-код напам’ять знаєш..

Телефон Андрія лежав екраном вниз. Марина потягнулася вимкнути його будильник — і побачила повідомлення. «Віка. Пропущений дзвінок. 03:14». Рука завмерла над екраном. У горлі пересохло. — Андрюш, вставай, — вона …

Поділись з друзями...
Наступний день був насиченим. — У банку сказали, хтось намагався зняти гроші з заблокованої картки, — Марина розмішувала цукор у каві. Повільно. Спокійно. Віка здригнулася: — Та я… я просто код неправильно ввела. Ти ж знаєш, у мене з цифрами біда. — Знаю. Тому й здивувалася. Ти ж пін-код напам’ять знаєш.. Read More

“І в кого Любочка така жвава, самовпевнена. Хто їй у голову втовкмачив, що вона сама може брати від життя все, що забажає?” – думала Маня. – “Як би не розчаруватися Любочці, адже в житті не все залежить від наших бажань”. Маня намагалася застерегти Любусю від такого підходу до всього, але та лише відмахувалася.

– Донечко моя, бідолашна, – ридала і голосила Маня над своєю новонародженою донькою, – заздалегідь знаю твою жіночу долю, крихітко моя. Дівчинка жадібно смоктала материнське молоко і морщила носик. З …

Поділись з друзями...
“І в кого Любочка така жвава, самовпевнена. Хто їй у голову втовкмачив, що вона сама може брати від життя все, що забажає?” – думала Маня. – “Як би не розчаруватися Любочці, адже в житті не все залежить від наших бажань”. Маня намагалася застерегти Любусю від такого підходу до всього, але та лише відмахувалася. Read More

– Я в сім’ї одна така не дуже гарна, – зітхала Тетяна. – Не дарма я в селі так нікого собі й не знайшла

Тетяна крутилася на кухні і поглядала у вікно. Сьогодні вона чекала гостей. Приїжджала її єдина племінниця! Стіл був накритий, а свіженький пиріг стояв під рушником. Марійку, доньку рідної сестри, Тетяна …

Поділись з друзями...
– Я в сім’ї одна така не дуже гарна, – зітхала Тетяна. – Не дарма я в селі так нікого собі й не знайшла Read More

Тільки зараз, коли Люба опинилася на місці Надії, усвідомила, як погано вчинила по відношенню до коханої сина. Вона не мала жодного права лізти в чужі справи.Кажуть, що ситий голодного не розуміє. Отак і з Дмитрівною.Як пелена впала з очей. Люба вчинила як егоїстка, зруйнувавши щастя сина, адже він любить Надю. Став на зло матері гульбанити, грубити…Вона, Люба, винна, що життя сина покотилося під укіс. Це помилка, а помилки треба вчасно виправляти.

– Дуже приємно, Надія! А скільки вам років? – єлейним голоском спитала у Наді мати нареченого. – Тридцять два роки. – Що? Тридцять два? Тридцять два? Ігор ти що? Та …

Поділись з друзями...
Тільки зараз, коли Люба опинилася на місці Надії, усвідомила, як погано вчинила по відношенню до коханої сина. Вона не мала жодного права лізти в чужі справи.Кажуть, що ситий голодного не розуміє. Отак і з Дмитрівною.Як пелена впала з очей. Люба вчинила як егоїстка, зруйнувавши щастя сина, адже він любить Надю. Став на зло матері гульбанити, грубити…Вона, Люба, винна, що життя сина покотилося під укіс. Це помилка, а помилки треба вчасно виправляти. Read More