Про премії в 700 мільйонів.
На виборах я пояснював, чому не підписав би бюджет-2019. Одна з причин:
“Для понад 300 тисяч учасників АТО на психологічну реабілітацію, соціальну та професійну адаптацію, санаторно-курортне лікування передбачено – лише 110 млн грн. А на протезно-ортопедичну та медично-реабілітаційну допомогу особам з інвалідністю – лише 27 млн грн”.
Нагадаю: тоді керівники Нафтогазу хутко виводили закордон свої (наші з Вами насправді) багатомільйонні в доларах премії… Зараз їм хочуть виплатити ще 700 млн грн преміальних…
Я би – не виплатив і зупинив би цей шабаш. Чому? Бо це – несправедливо. А у воюючій країні – аморально.
Так само аморальними, за нинішніх умов, вважаю місячні зарплати по 2 млн грн на державних підприємствах, півмільйонні щомісячні виплати в усіляких наглядових радах, премії заступникам міністрів по півмільйона, усім підряд і по факту ні за що…
Якщо хтось із Вас вважає таку практику правильною, наведіть аргументи?