“Це навіть не бuдлo! Це не лікується!” Сашко Лірник розповів, як в Умані з братом повечеряв у кафе

Допис відомого українського письменника, казкаря Сашка Лірника:

“Я манав ці «виходи з бульбашки».

Вчора з братом повечеряли в кафе, чи то вже ресторан. На трасі біля Умані.Ну , бо так сталося, не було можливості вдома щось готувати.

Капєц як смачно було. Але там була типу «музика».

І радісні бухі пергідролеві «дєвушкі» , з такими ж бухими «мудчінами»( це обдруківка, але мені сподобалось) радісно замовляли , підспівували і гоцали під «девушка, садісь мая машина, я хачю тєбья лубіть а женіцца нє хачу»»(капєц я відстав від життя!).

А потім підряд ішли «пьяная женщіна, пьяная», «пьяная вішня, пьяная»,«прінєсі пустой стакан, я сіводня нахер п‘ян», «я хоть сільна пьян, но я сіводня тібья нікому нє атдам», «я сіводня напьюсь і буду тебья любіть», «мілий мой, ти покурі, а я побуду дєсять мінут бєз любві», і т.д. Реально така &&&ня без перерви і на замовлення. Живий виконавець під мінусовку, чи як воно зараз називається і радісні жлоби і жлобіхи із «цвітами на васьмоє марта» вже почали «святкування».

І на фінал- «ахвіцери, ахвіцери , ваше сєрце пад пріцелам, ахвіцери – УМАНЧАНЄ, пусть свабода вассіяєт…

АААААААА

Реально ця херня викликає фізичний біль і судоми.

Я думав не про смаженого коропа а про вогнемет…

Я ригаю від згадки про цей аццький треш.

Який нахрін народ?

Те що мертве вмерти не може

Це навіть не бидло. Це булькаюче гавно в сталії агонії.

Це не лікується.

Я краще здохну в своїй «бульбашці».

Пи Си. Згадав як Мойсей пішов на гору до Бога, а коли повернувся, то побачив що «народ» зробив золоте теля і поклоняється йому, і радісно бухає і веселиться.. Тоді Мойсей взяв своїх родичів і вони вночі закололи всіх цих «поклонятелів».

Завжди жахався від цієї історії- ну як же так можна? Це ж «свої», ну проспляться, ну очуняють, ну прозріють..

Тепер я його розумію.” – розповідає Лірник.

Поділись з друзями...