В Україні є ще один Крим, про який Ви точно не знали (ФОТО)

Півострів, який своїми обрисами нагадує Кримський, розташований від нього за якихось 60 км. Це Херсонщина. Селище Хорли.

-Все, їду в Хорли! – Куди? – Здивовано запитували усі, з ким я ділилася планами на відпочинок. Я й сама дізналася про нього кілька місяців тому.

-Дівчатка, якщо хочете казково відпочити в унікальному місці серед дикої природи, їдьте в Хорли.- порадила подруга Жанна.

Підстав їй не вірити в мене не було. Тож було вирішено: їдем в Хорли. Потяг Львів-Херсон. 18 годин дороги позаду. Щоб дістатися до Хорлів, потрібно перебратися на автостанцію (кілька зупинок громадським транспортом).

Автобус Херсон-Хорли вирушає щогодини. Три години дороги – і ви в раю. Головне не проспати того моменту, коли автобус в’їжджає у селище тонкою смугою суходолу, яка з’єднає півострів з материком. Тут не узбіччя, а узбережжя. І якщо обабіч звичайних не морських сіл пасуться корови чи коні, то тут – білі лебеді, чаплі та чайки. Ще сто з лишком років назад, це був безлюдний острів. Насипати перешийок, аби закласти місто і порт, вирішила баронеса Софія Фальц-Фейн. Порт Хорли, який ніколи не замерзав, колись був відомий на увесь світ. Тепер же ж тут екологічно чиста зона. А концентрація йоду в повітрі – найвища на усьому чорноморському узбережжі.

Пам’ятаєте дороговкази у казках: «Направо підеш – долю знайдеш, наліво підеш -…» Так ось тут варто поставити такий : «В який бік не підеш, – все одно до моря дійдеш». І це не жарт. Бо межа селища проходить якраз морем.

Море і пляж.


Кілька сотень метрів – це обладнаний пляж. Є тут увесь необхідний реманент, а сам пісочок щоранку чистять. Розміститися тут є де – пляжі доволі широкі. Море тут мілке, дуже солоне і просто кишить медузами. Щоправда з цим також дають раду. Добрячий шмат моря обгородили сітками, тож ці морські істоти туди не потрапляють. Якщо пройтися далі узбережжям, починаються дикі пляжі. Там вже можна надибати наметові містечка охочих відпочити «дикунами». У цьому місці – море з секретом. Якщо зайти у воду на кілька метрів від берега і розгребти верхній шар піску та мулу, можна добути блакитну глину. Кажуть вона помічна не тільки в косметології, а й лікує різні недуги. Її тут навіть заготовляють: невеликі кульки сушать на сонці і забирають додому.

Розваги.


Якщо ви любитель пляжних вечірок до ранку та екстремальних розваг, то ту ви їх не знайдете. Біля моря є кілька кафешок з дискотеками, але там чомусь не дуже людно. Можна також поїхати на екскурсію. Кораблик «Фартовий» з досвідченим капітаном Леонідом відвезе вас в заповідник «Асканія-Нова» а також на пташиний острів. Розташований він за сім кілометрів від берега. Безлюдний, мешкають тут лише чайки, баклани та лебеді. Пісочок тут особливо білий, а вода чистенька, як сльоза. Тут відчуваєш себе немов у фільмі.

Житло.
Знайти його можна на будь-який смак та гаманець. Найдешевші пропозиції – від 40 гривень за людину в кімнаті з вигодами на дворі. За 60 грн у кімнаті вже з’являться кондиціонер та телевізор. За гривень 80 -100, залежно від відстані до моря, можна поселитися в кімнаті з усіма вигодами. Майже у кожній приватній садибі є оголошення про те, що здаються квартири. Є й чимало пансіонатів. Ціни там теж різні. Від 50 за ліжко і до 500 за номер люкс.

Харчування.
Можна готувати самим. Майже усюди є кухні. Продукти можна купити на ринку (але туди варто йти о 7, бо до 10 вже нікого немає), а також в магазинах. Їх тут багато. Ціни – такі ж як і у Львові. Єдина незручність – тут немає банкоматів. Тому варто запастись готівкою. Хоча у кількох магазинах та барах карткою можна розрахуватись.


Море тут доволі мілке, тому риби не дуже багато. Хоча на ринку у місцевих торговців можна замовити свіжу рибу. Є карасі і камбала. Якщо готувати не хочете – є комплексні обіди в кафе біля моря – 40 гривень. Домовитися про харчування можна і в їдальнях пансіонатів. Домашнє вино тут можна придбати чи не в кожному дворі. Погреби тут не менші, ніж в закарпатських селах. Ціни – від 40 гривень за літр.

Люди
Місцеві мешканці привітні і добрі. Більшість говорить українською. Серед туристів – здебільшого з Київської, Херсонської та Миколаївської областей. Москалів тут не зустрічала. Російськомовні звісно є, але то зовсім інша ментальність. Не бачила, аби на пляжі хтось смітив чи закопував залишки їжі. Так само не бачила п’яних. Ніхто не горланив і не вчив жити. Тож якщо хочеться відпочити без «русскага міра» – вам точно в Хорли.

Враження


Перша думка, коли обходиш цей півострів з його маленькими острівцями і заплавами, цілющими джерелами і неймовірним морем – чому Хорли досі не всесвітньо відомий курорт? Та за мить розумієш – якщо сюди хлинуть потоки туристів, то півострів уже не буде таким, як сьогодні – простий, привітний, з особливою атмосферою і душею. А втрачати такої місцини, де наповнюєшся енергією, я не хочу. Тому тссс. Про Хорли – нікому!!! Тільки найближчим.

Джерело

Поділись з друзями...