Відколи ми одружилися, то живемо з чоловіком у моїй квартирі. Але незважаючи на те, що він тут прописаний, він все ще вважає, що живе у мене в гостях, і принципово нічого не робить по дому. Він тільки вказує мені на недоліки: каже, що пора переклеїти шпалери, нарікає на стару проводку, і пропонує поміняти меблі, але ніяк не допомагає виправляти ситуацію. При цьому чоловік дає великі суми грошей на ремонт і меблювання квартири своєї матері, і часто їздить їй допомагати. В наш дім дорожче звичайного чайника чоловік не купив жодного разу. А остання наша розмова зовсім заставила мене задуматися

Ми з моїм чоловіком вже багато років живемо разом, і основну частину цього часу він живе в моїй квартирі. Але незважаючи на те, що він тут прописаний, він все ще вважає, що живе у мене в гостях, і принципово нічого не робить по дому. Він тільки вказує мені на недоліки: каже, що пора переклеїти шпалери, нарікає на стару проводку, і пропонує поміняти меблі, але ніяк не допомагає виправляти ситуацію. При цьому чоловік дає великі суми грошей на ремонт і меблювання квартири своєї матері, і часто їздить їй допомагати.

Якщо спочатку його ставлення здавалося мені справедливим, я все чудово розуміла, адже він дійсно прийшов жити на чужу територію, і якийсь час у нас не було серйозних планів на майбутнє, то через 7 років спільного життя мене таке його ставлення стало лише засмучувати, я не розуміла, як доросла людина може так чинити. Тим більше що у нього з батьками дуже дивні відносини – в якийсь момент вони вирішили його виписати з квартири, щоб менше платити за комуналку, але як і раніше тягнуть з нього гроші.

Хоча у нього є постійна прописка на моїй території, він прописаний у моїй квартирі, за його словами «якщо ти через кілька років захочеш – то зможеш мене легко виписати, і я не зможу повернути тих грошей, що вклав в твою квартиру, тому ремонт і купівля всіх речей у квартиру, мене зовсім не мають стосуватися». Я цієї позиції не розумію. Якщо у чоловіка немає власного житла, то він що, повинен тепер жити на всьому готовому? Виходить все в дім маю пристаратися я сама?

Зрозуміло, що його батьки коли-небудь передадуть йому своє житло у спадок, але чому це повинно мене хвилювати? За 7 років життя у мене, він не купив в наш будинок нічого дорожчого звичайнісінького чайника, і навіть поличку зайвий раз полагодити не хоче – каже, що він втомлюється на роботі, і йому «не до вирішення моїх проблем». Мені іноді легше заплатити майстру, ніж просити його.

Одного разу я вже не хотіла мовчати, яку альтернативу він може мені запропонувати зараз – каже, що ми можемо в майбутньому купити спільне житло. На питання: «на які гроші?» сказав: «ну, можемо продати твою квартиру і взяти кредит, більшу частину якого буду виплачувати я». Я на це, зрозуміло не згодна. Мене моя квартира влаштовує, і починати сумнівні якісь маніпуляції з нерухомістю я не хочу.

Приблизно через рік ми плануємо першу дитину, але я не хочу народжувати його в тих умовах, коли я повинна буду все побутові питання вирішувати самостійно, або винна банку величезну суму кредиту. А жити за що? Навіть не знаю, як мені заохотити свого чоловіка до облаштування квартири і пояснити, що це і його будинок теж вже на все життя.

Ukrainians.Today 

Фото ілюстративне – realty.tut.

Поділись з друзями...