Як стверджували святі отці, випрошений хрест – найважчий.
Наприклад, моя мама завжди мріяла, щоб їй не доводилося мити посуд і прибирати …
А моя подруга актриса і співачка Люля мріяла емігрувати («тільки б вирватися з цієї проклятої країни!»).
А мій приятель Льоня Золотаревский мріяв стати надзвичайно багатим.
А красуня Ірен мріяла навчитися водити машину і купити собі щось на зразок «альфа-ромео».
І ось у моєї мами стався інсульт, і вона останні десять років житті не мила посуд і не прибирала будинок, а просто лежала в ліжку.
А Люля поїхала до Ізраїлю і там оселилася в кібуці і – актриса, співачка, балерина – ходила кожен день, заради прожитку, на очистку лісу збирати там якісь гілки, а вся її закордонна артистична кар’єра звелася до простої самодіяльності: у свята вона співала в застіллях і по-акторськи виразно розповідала анекдоти.
А Льоня Золотаревский казково розбагатів, але у нього вкрали дитину і вимагали за нього викуп. І коли він викупив сина, той сильно заїкався, а сам Льоня незабаром помеp від лейкемії. Лікарі говорили: це все – від перенесеного стресу.
А красуня Ірен навчилася водити машину, але оскільки у неї не було грошей, вона продала свою трикімнатну квартиру в новому будинку, на ці гроші купила «альфа-ромео» і зняла двокімнатну квартиру в центрі. А потім раптом господарі квартири неоправдано підняли ціни, Ірен рознервувалася і розбила машину і в результаті змушена була переселитися до колишнього чоловіка. Він жив з молодою дружиною і двома маленькими синами. І Ірен півроку прожила у них в коморі, а потім кудись зникла.
Чесно кажучи, і я часом думаю: «Слава Тобі, Боже, що Ти не виконав деяких моїх божевільних бажань!»
Недарма, звертаючись до Господа, кажуть: “Боженько, зроби не так, як я прошу, а як для мене краще!»
Автор – Олеся Миколаєва, «Небесний вогонь»