Вона мріяла навчати дітей, та війна змінила її плани. До останнього вона захищала Україну.

Вона мріяла навчати дітей, та війна змінила її плани.

До останнього вона захищала Україну.

ВІРА АНАТІЙ, молодший лейтенант ЗСУ.

Народилася і виросла в Очакові.

У 2007-му закінчила Інститут педагогічної освіти Миколаївського національного університету імені Василя Сухомлинського.

Одружилася, народилося двоє діточок.

Та її материнське серце хотіло боронити життя всіх українських дітей,

а тому в 2015-му вона стає до лав ЗСУ.

Служила начальником групи персоналу 29-го дивізіону надводних кораблів Головної військово-морської бази «Намив» Військово-морських сил ЗСУ.

Декілька разів була на передовій, там і отримала офіцерське звання.

Її життя обірвалося в перші години повномасштабного нападу – під час обстрілу рідного Очакова Віра перебувала на одному з кораблів, куди влучила ракета…

Довгий час її тіло не могли знайти, рідні сподівалися й вірили у краще.

Донечка, на питання, що вона хоче на день народження, відповідала: “Нічого, тільки щоб мама подзвонила”.

Офіцерку поховали 20 березня 2022 року в селі Сербичани Чернівецької області, звідки родом її чоловік.

Посмертно військовій присвоєно звання лейтенант та нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Мужня й красива, добра та усміхнена – такою вона залишиться в пам’яті побратимів, друзів, рідних.

Вона – в серці всієї України.

Навічно.

Оніщенко Людмила

Поділись з друзями...