У кожної жінки є давня близька подруга, з якою приємно проводити час і розмовляти на різні теми.
Хтось дружить зі школи, інституту, а хтось подружився з дружиною товариша чоловіка. Але є одне золоте правило, про яке говорять всі жінки з багатим життєвим досвідом: не можна пускати подругу в сім’ю. Можна говорити, що твоя подруга точно не завадить твоєму особистому щастю або психічному здоров’ю, але це, скоріше, поодинокі винятки.
Редакція «Отож» вирішила розібратися, чи дійсно ця порада корисна, і промоніторила різні жіночі форуми. Ми відібрали 3 типові історії, які найбільш часто трапляються, якщо пускати подруг в сім’ю.
Близька подруга:
1. Аб’юз
Світлана, 43 роки: «Зараз ми всі розумні та хороші психологи. А ось на протязі 17 років я не знала, що є таке поняття аб’юз», коли людина самостверджується за рахунок іншої. І спокійно списувала дрібні підколи своєї подружки на особливе почуття гумору, мовляв, натура така. В іншому ж вона була прекрасна: весела, хитра, цілеспрямована і завжди охоче погоджувалася допомогти в якихось життєвих питаннях ».
«Але з часом її жарти стали потроху мене добивати. Вона без сорому насміхалася з мене при моєму чоловікові, примушуючи мене відчувати себе ніяково, але при цьому й образитися конкретно на щось я не могла. А в особистій бесіді вона завжди дорікала моєму чоловікові за його погляди. Так задзижчала вуха, що я і сама стала спостерігати у чоловіка дрібні недоліки, які приводили до моєї дратівливості та конфліктів.
Коли я це зрозуміла, вирішила перетинатися з подружкою рідше і тільки на нейтральній території. Наше спілкування звелося до прогнозу погоди, роботи і якихось ділових дрібниць. Але більше не обговорювали ніякої сім’ї, чоловіка і наших проблем. І знаєте, жити стало набагато легше ».
2. Надмірна жіночність
Лариса, 37 років: «Є у мене подружка ще з інститутських років. Не жінка, а ходяча спокуса – висока, фігуриста і дуже чарівна. Дружити з нею обожнюю за її легкий характер, позитивний настрій, та й завжди весело з нею і знаєш, що допоможе порадою і справою, коли потрібно.
Але з чоловіком вона моїм перетинається хіба що раз на рік: на весіллі, на хрестинах сина, на мій день народження щороку. І ні, я не закомплексована або заздрю, я просто бережу своє психологічне здоров’я і цілісність сім’ї ».
3. Вростання в сім’ю
Ольга, 32 роки: «7 років тому на новій роботі я здружилася з колегою. Але це виявилася людина, сповнена проблем. У неї час від часу траплялася якась неприємність, і вона вічно просила мене, а потім і чоловіка допомогти вирішити те чи інше питання, познайомити з людиною, організувати свято та інші дрібниці. Я розумію, що потрібно допомагати одне одному, але міра потрібна у всьому ».
«Вона хотіла бути в курсі всіх новин і стала подругою сім’ї, була ніби з добрими намірами й завжди поспішала з порадою. Одного разу вона попросила позичити грошей, і я зробила це в таємниці від чоловіка, попередивши її про це. Через 2 тижні вона повернула гроші. Тільки знаєте, як?Вона зустріла мого чоловіка на вулиці і йому віддала всю суму. Вдома був, звичайно, скандал, допомогла, називається. Загалом, в наш будинок вона більше ні ногою. Я продовжую з нею спілкуватися на роботі, але таке, видно, її не особливо влаштовує ».
Куди ми, жінки, найчастіше біжимо за порадою з приводу особистого життя?Правильно, до подруг! Навіть найкращий наречений буде не в радість, якщо ним нема перед ким похвалитися. Але запорука гарного сімейного життя – вчасно закрити рот і двері будинку перед всілякими порадницями. Адже щастя любить тишу.
Розкажи нам в коментарях, чи варто ділитися з подругою настільки таємними речами? А також поділися статтею зі своїми друзями в соціальних мережах!