Батько Ганни пішов із сімʼї. Десять років від нього і його матері не було ні слуху ні духу. Аж раптом Ганні написала бабуся! Вона запросила внучку в гості. Це було дивно і несподівано, але Ганна таки наважилася зʼїздити… Фаїна Данилівна вийшла назустріч внучці. – Нарешті ти приїхала, моя люба! – вигукнула старенька, обіймаючи Ганну. – Як я рада тебе бачити! Ганна посміхнулася, але її не залишало якесь дивне відчуття. Вона пішла слідом за бабусею в хату. – Сідай, люба, – запросила її Фаїна Данилівна. – Ти не уявляєш, як мені важко одній і як я сумую… І тут Ганна почала здогадуватися навіщо вона тут

Сімнадцятирічна Ганна сиділа на краю ліжка, нервово смикаючи край ковдри. Її очі були червоні від сліз, а на щоках залишилися сліди туші. Увечері, коли вона повернулася зі школи, батьки оголосили …

Поділись з друзями...
Батько Ганни пішов із сімʼї. Десять років від нього і його матері не було ні слуху ні духу. Аж раптом Ганні написала бабуся! Вона запросила внучку в гості. Це було дивно і несподівано, але Ганна таки наважилася зʼїздити… Фаїна Данилівна вийшла назустріч внучці. – Нарешті ти приїхала, моя люба! – вигукнула старенька, обіймаючи Ганну. – Як я рада тебе бачити! Ганна посміхнулася, але її не залишало якесь дивне відчуття. Вона пішла слідом за бабусею в хату. – Сідай, люба, – запросила її Фаїна Данилівна. – Ти не уявляєш, як мені важко одній і як я сумую… І тут Ганна почала здогадуватися навіщо вона тут Read More

— Я все прекрасно розумію! — я гірко всміхнулася. — Два роки я працювала, як проклята, щоб отримати це підвищення! Два роки вкладалася в наш бюджет, хоча заробляла менше! Два роки терпіла візити й дзвінки твоєї матері, її поради й докори! А тепер, коли я досягла успіху, ви вирішили, що будете розпоряджатись тим, що я заробляю!

Я влетіла до квартири, не знімаючи пальта, з очима, що горіли від радості: «Слухай, мене підвищили!» Після двох років невтомної праці я стала старшим спеціалістом із маркетингу. Нова посада обіцяла …

Поділись з друзями...
— Я все прекрасно розумію! — я гірко всміхнулася. — Два роки я працювала, як проклята, щоб отримати це підвищення! Два роки вкладалася в наш бюджет, хоча заробляла менше! Два роки терпіла візити й дзвінки твоєї матері, її поради й докори! А тепер, коли я досягла успіху, ви вирішили, що будете розпоряджатись тим, що я заробляю! Read More

Максим відірвався від ноутбука і уважно подивився на дружину. Її обличчя виражало суміш подиву і розгубленості.— Що сталося? Хто дзвонив? — він відсунув крісло від столу.Ольга повернулася до чоловіка, все ще не до кінця усвідомлюючи почуте:— Нотаріус. Мені дісталася спадщина від бабусі по батьківській лінії. Будинок біля моря і гроші.

— Так, звичайно, я розумію. Приїду найближчими днями для оформлення всіх документів, — Ольга міцніше притиснула телефон до вуха, намагаючись вникнути в кожне слово нотаріуса. — Ви кажете, будинок знаходиться …

Поділись з друзями...
Максим відірвався від ноутбука і уважно подивився на дружину. Її обличчя виражало суміш подиву і розгубленості.— Що сталося? Хто дзвонив? — він відсунув крісло від столу.Ольга повернулася до чоловіка, все ще не до кінця усвідомлюючи почуте:— Нотаріус. Мені дісталася спадщина від бабусі по батьківській лінії. Будинок біля моря і гроші. Read More

– Та не до цього нам зараз, от їй-богу, Галю! Усе одне до одного. Грошей немає. У холодильнику порожньо, пралка он зламалася, фен згорів, за інтернет і кабельне телебачення не заплатили. Свєтка мене пиляє. Сидимо на мілині.– Ой, не можу, захникав. Грошей немає, у холодильнику порожньо. Не впізнаю я тебе, братику. Чи ти це? Усі проблеми можна вирішити. Найголовніше – всі здорові, а решта дурниця.

– Як не сплатив? Ти що? Чому? – здивовано виглянула Світлана з ванної, де в цей час прала руками речі доньки. У садок дитину водити треба, а чистий одяг закінчився, …

Поділись з друзями...
– Та не до цього нам зараз, от їй-богу, Галю! Усе одне до одного. Грошей немає. У холодильнику порожньо, пралка он зламалася, фен згорів, за інтернет і кабельне телебачення не заплатили. Свєтка мене пиляє. Сидимо на мілині.– Ой, не можу, захникав. Грошей немає, у холодильнику порожньо. Не впізнаю я тебе, братику. Чи ти це? Усі проблеми можна вирішити. Найголовніше – всі здорові, а решта дурниця. Read More

Лариса запросила приятельку Аллу з’їздити з нею на дачу в село. – Треба якось перезавантажитись! – пояснила вона. – Розслабитися. Складеш мені компанію? – Звісно! – погодилася Алла. – Сто років на природу не їздила! Вони сиділи в альтанці, обвитій зеленню й душевно балакали ні про що. Раптом задоволена гостя замріяно сказала: – Добре у тебе тут, Ларисо! А я ось мрію про свою хатину в селі, але не наважуюся придбати… – Добре?! – брови Лариси поповзли вгору. – Ти цей будинок бачила?! Тільки мої старі могли таке купити. – Які старі? – Алла не зрозуміла про що це подруга говорить

– Віро, я тут подумала: а давай дачу на двох купимо, – запропонувала Лідія. – Дачу? – Здивувалася та, – це ж скільки грошей треба? Та й куди вона нам? …

Поділись з друзями...
Лариса запросила приятельку Аллу з’їздити з нею на дачу в село. – Треба якось перезавантажитись! – пояснила вона. – Розслабитися. Складеш мені компанію? – Звісно! – погодилася Алла. – Сто років на природу не їздила! Вони сиділи в альтанці, обвитій зеленню й душевно балакали ні про що. Раптом задоволена гостя замріяно сказала: – Добре у тебе тут, Ларисо! А я ось мрію про свою хатину в селі, але не наважуюся придбати… – Добре?! – брови Лариси поповзли вгору. – Ти цей будинок бачила?! Тільки мої старі могли таке купити. – Які старі? – Алла не зрозуміла про що це подруга говорить Read More

– Альошка не винен, що в нього батько козел! – крикнула на доньку Інна Петрівна. – Та й з матір’ю йому не пощастило!

– Ларисо, доню, прошу тебе, не роби цього! – плакала Інна Петрівна. – Він же твій синок, твоя кровиночка! Ну хіба можна так чинити?! – Мама я все вирішила, – …

Поділись з друзями...
– Альошка не винен, що в нього батько козел! – крикнула на доньку Інна Петрівна. – Та й з матір’ю йому не пощастило! Read More

Тамара з чоловіком приїхала до свекрухи в гості, відвідати Юлію Іванівну. Свекруха накрила стіл, посиділи, порозмовляли. – Юлія Іванівно, а у мене для вас подарунок, – раптом сказала Тамара і почала щось шукати у себе в сумні. – Подарунок? На честь чого? – усміхнулася свекруха. – На честь того, що ви у мене найкраща свекруха, – усміхнулася Тамара, взяла з сумки якийсь конверт і вручила його Юлії Іванівні. – Що це? – свекруха здивовано покрутила в руках конверт. – А ви самі подивіться, – підозріло додала Тамара. Юлія Іванівна відкрила конверт, заглянула всередину і ахнула від побаченого

З першого дня знайомства з Юлією Іванівною Тамара захоплювалася кулінарними здібностями свекрухи. – Нам потрібно було замовляти страви на весілля не в ресторані, а у вас, – лестила жінці невістка, …

Поділись з друзями...
Тамара з чоловіком приїхала до свекрухи в гості, відвідати Юлію Іванівну. Свекруха накрила стіл, посиділи, порозмовляли. – Юлія Іванівно, а у мене для вас подарунок, – раптом сказала Тамара і почала щось шукати у себе в сумні. – Подарунок? На честь чого? – усміхнулася свекруха. – На честь того, що ви у мене найкраща свекруха, – усміхнулася Тамара, взяла з сумки якийсь конверт і вручила його Юлії Іванівні. – Що це? – свекруха здивовано покрутила в руках конверт. – А ви самі подивіться, – підозріло додала Тамара. Юлія Іванівна відкрила конверт, заглянула всередину і ахнула від побаченого Read More

– Або ти вписуєш мого братика у свою квартиру, або збирай речі і вмотуй! — рикнув чоловік

Наталя повернулася додому з роботи і одразу відчула щось не так. Віктор сидів на кухні з телефоном, тихо розмовляв, але побачивши дружину різко закінчив дзвінок. – Привіт, – коротко кинув …

Поділись з друзями...
– Або ти вписуєш мого братика у свою квартиру, або збирай речі і вмотуй! — рикнув чоловік Read More

– У вас трійня! Дві дівчинки та хлопчик! – Сказав він з усмішкою. Я був на сьомому небі від щастя і одразу подався додому по речі, які попросила принести медсестра. Але, повернувшись до лікарні, я опинився на межі божевілля. Ані не було. Вона просто пішла, не попередивши нікого. Я подзвонив її батькам. Вони приїхали одразу, але самі не знаходили слів. Мені довелося брати на себе турботу про дітей.

Мене звуть Артем, я батько трьох чудових дітей. Але моя історія далека від казки, незважаючи на такий багатообіцяючий вступний акорд. З Анею ми познайомились в університеті. Вона була молодша за …

Поділись з друзями...
– У вас трійня! Дві дівчинки та хлопчик! – Сказав він з усмішкою. Я був на сьомому небі від щастя і одразу подався додому по речі, які попросила принести медсестра. Але, повернувшись до лікарні, я опинився на межі божевілля. Ані не було. Вона просто пішла, не попередивши нікого. Я подзвонив її батькам. Вони приїхали одразу, але самі не знаходили слів. Мені довелося брати на себе турботу про дітей. Read More