— Мені, мамо, потрібні гроші. Можете віддавати частинами. Або як вам зручніше

  Коли Олена приїхала до матері, Надія зраділа, побачивши дочку. Проте її слова про візит здивували жінку. – Мамо, мені потрібні гроші. Можете повертати частинами як вам зручніше, – спокійно …

Поділись з друзями...
— Мені, мамо, потрібні гроші. Можете віддавати частинами. Або як вам зручніше Read More

Купили ми ста рий будинок в селі, у молодої пари. Зайшовши всередину — я плаkала, чоловік був у розпачі

Купили ми будинок в селі. Продавала його молода пара, мовляв батькам дача не потрібна, а бабуся померла рік тому Після сме рті бабусі ніхто до хати не навідувався, тільки от …

Поділись з друзями...
Купили ми ста рий будинок в селі, у молодої пари. Зайшовши всередину — я плаkала, чоловік був у розпачі Read More

Її любов та відданість і не давали мені спокою. А ще більше – врода Ірини. Я ж прекрасно розумів: як тільки переступлю поріг цього дому, розірвавши з дружиною усі стосунки і зв’язки – одразу з’явиться новий кандидат на її серце. Багатший, вродливіший і успішніший. Як уявлю, що її за плечі обіймає хтось інший – мало з розуму не сходжу. Ірина моя, хоч у мене немає до неї ніяких почуттів. Та й ніколи не було. Одружився з нею, бо мені лестило те, що поруч зі мною буде така красива дівчина.

Я ніколи не любив свою дружину, хоч сотню разів їй про це казав. Її провини у тому не було – жили ми гарно. Вона ніколи не сварилася зі мною, не …

Поділись з друзями...
Її любов та відданість і не давали мені спокою. А ще більше – врода Ірини. Я ж прекрасно розумів: як тільки переступлю поріг цього дому, розірвавши з дружиною усі стосунки і зв’язки – одразу з’явиться новий кандидат на її серце. Багатший, вродливіший і успішніший. Як уявлю, що її за плечі обіймає хтось інший – мало з розуму не сходжу. Ірина моя, хоч у мене немає до неї ніяких почуттів. Та й ніколи не було. Одружився з нею, бо мені лестило те, що поруч зі мною буде така красива дівчина. Read More

— Ти так і не навчилася радіти за інших, так? У тебе щось не вийшло з твоїм хлопцем, а тепер ти хочеш зруйнувати і моє життя!Марина відчула, як слова матері пронизують її, немов гострі голки. Вона не могла повірити, що все це — реальність. Біль всередині розростався з кожною секундою.— Я нічого не руйную, — сказала вона крізь сльози. — Я просто не хочу, щоб ти була сліпа…

— Мамо… Я сьогодні бачила Євгена. У кафе, з іншою жінкою. Вони… — Марина запнулася, намагаючись підібрати слова. — Були занадто близькі. Це була не ділова зустріч. Він її цілував. …

Поділись з друзями...
— Ти так і не навчилася радіти за інших, так? У тебе щось не вийшло з твоїм хлопцем, а тепер ти хочеш зруйнувати і моє життя!Марина відчула, як слова матері пронизують її, немов гострі голки. Вона не могла повірити, що все це — реальність. Біль всередині розростався з кожною секундою.— Я нічого не руйную, — сказала вона крізь сльози. — Я просто не хочу, щоб ти була сліпа… Read More

– Як приємно бачити вас усіх разом – дорослі, усі зі своїми сім’ями, з дітьми. Зараз кого не послухаєш – рідня за спадщину скандалить, кожен так і норовить у брата чи сестри шматок вирвати. – Мамо, – зупинив її Андрій, – ми вже все зрозуміли. Давай ближче до діла. Розповідайте, у чому проблема. – Проблема не в мене, синку, а у вашої сестри Яни.

– Дарино, – сказав Андрій увечері в четвер, – на неділю нічого не плануй. Батьки запрошують нас о другій годині на сімейний обід. – Тільки нас? – Ні. Ольга з …

Поділись з друзями...
– Як приємно бачити вас усіх разом – дорослі, усі зі своїми сім’ями, з дітьми. Зараз кого не послухаєш – рідня за спадщину скандалить, кожен так і норовить у брата чи сестри шматок вирвати. – Мамо, – зупинив її Андрій, – ми вже все зрозуміли. Давай ближче до діла. Розповідайте, у чому проблема. – Проблема не в мене, синку, а у вашої сестри Яни. Read More

– Ну так, йду. І, до речі, не лише з роботи, а й від тебе теж.– Що? Як? – розгублено спитала жінка, і шалений день знову накрив її з головою.– А ось так! Набридла ти мені! Живемо, як пліснявою вкриті. Щодня одне й те саме! Ти мені зі своїм городом на дачі набридла.– Ритка теж – тепер привозить онука мало не кожних вихідних. А я ще молодий і, між іншим, у діди записуватись якось не збирався.– У мене он молода дівчина є! Я скоро стану батьком. Нове життя… світле майбутнє… щастя… кохання… вона мене любить, і я її… Усе!

– Дочко, а ми всією родиною післязавтра до Туреччини відпочивати їдемо! – бадьорим і, трохи зарозумілим голосом відрапортував телефоном Дмитро Сергійович. – Вітаю. І що ж тепер? – байдуже відповіла …

Поділись з друзями...
– Ну так, йду. І, до речі, не лише з роботи, а й від тебе теж.– Що? Як? – розгублено спитала жінка, і шалений день знову накрив її з головою.– А ось так! Набридла ти мені! Живемо, як пліснявою вкриті. Щодня одне й те саме! Ти мені зі своїм городом на дачі набридла.– Ритка теж – тепер привозить онука мало не кожних вихідних. А я ще молодий і, між іншим, у діди записуватись якось не збирався.– У мене он молода дівчина є! Я скоро стану батьком. Нове життя… світле майбутнє… щастя… кохання… вона мене любить, і я її… Усе! Read More

– Мамо, а чому я не маю тата? – все частіше питала Ганна у матері Таїсії. Таїсія намагалася придумати виправдання. Але Ганна розуміла, що це відмовки і вимагала собі батька, справжнісінького, як у інших дітей. Якось Таїсія не витримала і після садка повела дочку в парк. – Знайомитися з батьком будеш, – прошепотіла вона Ганні. – Я знаю, де він працює. Таїсія привела доньку в парк, а там недалеко були гаражі. У гаражах вони знайшли батька… – Валерію, – Таїсія говорила тих. – Я привела познайомити з тобою дочку. А далі все пішло шкереберть

Батько… Та в неї навіть язик не повернеться так назвати цю людину. Стільки всього вони пережили, і тільки через одного батька! В Ганни років до п’яти батька не було. В …

Поділись з друзями...
– Мамо, а чому я не маю тата? – все частіше питала Ганна у матері Таїсії. Таїсія намагалася придумати виправдання. Але Ганна розуміла, що це відмовки і вимагала собі батька, справжнісінького, як у інших дітей. Якось Таїсія не витримала і після садка повела дочку в парк. – Знайомитися з батьком будеш, – прошепотіла вона Ганні. – Я знаю, де він працює. Таїсія привела доньку в парк, а там недалеко були гаражі. У гаражах вони знайшли батька… – Валерію, – Таїсія говорила тих. – Я привела познайомити з тобою дочку. А далі все пішло шкереберть Read More

У Лесі був день народження. Запрошені на свято родичі її вітчима Михайла приносили дівчинці досить непогані, але недорогі подарунки. Навіть проговорився хтось при Марині, що взяли вони їх зі «списку бажань» на сторінці у соцмережі дівчинки. Два кухлі з симпатичними принтами, недороге покривало, купа гарної канцелярії, яку Леся дуже любила… Але мати Лесі Марина бачила тільки планшет, дорогі навушники, два джойстики до приставки. І раптом вирішила, що відбувається серйозна несправедливість! Вона вирішила забрати частину подарунків. І тут почалося

– Ох і не люблю я тебе, мамо! Не люблю! І цих двох теж! Це нечесно! Неправильно! І ти неправильна! – сварка Лесі тільки набирала обертів, але вже було сказано …

Поділись з друзями...
У Лесі був день народження. Запрошені на свято родичі її вітчима Михайла приносили дівчинці досить непогані, але недорогі подарунки. Навіть проговорився хтось при Марині, що взяли вони їх зі «списку бажань» на сторінці у соцмережі дівчинки. Два кухлі з симпатичними принтами, недороге покривало, купа гарної канцелярії, яку Леся дуже любила… Але мати Лесі Марина бачила тільки планшет, дорогі навушники, два джойстики до приставки. І раптом вирішила, що відбувається серйозна несправедливість! Вона вирішила забрати частину подарунків. І тут почалося Read More

Батько Ганни пішов із сімʼї. Десять років від нього і його матері не було ні слуху ні духу. Аж раптом Ганні написала бабуся! Вона запросила внучку в гості. Це було дивно і несподівано, але Ганна таки наважилася зʼїздити… Фаїна Данилівна вийшла назустріч внучці. – Нарешті ти приїхала, моя люба! – вигукнула старенька, обіймаючи Ганну. – Як я рада тебе бачити! Ганна посміхнулася, але її не залишало якесь дивне відчуття. Вона пішла слідом за бабусею в хату. – Сідай, люба, – запросила її Фаїна Данилівна. – Ти не уявляєш, як мені важко одній і як я сумую… І тут Ганна почала здогадуватися навіщо вона тут

Сімнадцятирічна Ганна сиділа на краю ліжка, нервово смикаючи край ковдри. Її очі були червоні від сліз, а на щоках залишилися сліди туші. Увечері, коли вона повернулася зі школи, батьки оголосили …

Поділись з друзями...
Батько Ганни пішов із сімʼї. Десять років від нього і його матері не було ні слуху ні духу. Аж раптом Ганні написала бабуся! Вона запросила внучку в гості. Це було дивно і несподівано, але Ганна таки наважилася зʼїздити… Фаїна Данилівна вийшла назустріч внучці. – Нарешті ти приїхала, моя люба! – вигукнула старенька, обіймаючи Ганну. – Як я рада тебе бачити! Ганна посміхнулася, але її не залишало якесь дивне відчуття. Вона пішла слідом за бабусею в хату. – Сідай, люба, – запросила її Фаїна Данилівна. – Ти не уявляєш, як мені важко одній і як я сумую… І тут Ганна почала здогадуватися навіщо вона тут Read More

— Я все прекрасно розумію! — я гірко всміхнулася. — Два роки я працювала, як проклята, щоб отримати це підвищення! Два роки вкладалася в наш бюджет, хоча заробляла менше! Два роки терпіла візити й дзвінки твоєї матері, її поради й докори! А тепер, коли я досягла успіху, ви вирішили, що будете розпоряджатись тим, що я заробляю!

Я влетіла до квартири, не знімаючи пальта, з очима, що горіли від радості: «Слухай, мене підвищили!» Після двох років невтомної праці я стала старшим спеціалістом із маркетингу. Нова посада обіцяла …

Поділись з друзями...
— Я все прекрасно розумію! — я гірко всміхнулася. — Два роки я працювала, як проклята, щоб отримати це підвищення! Два роки вкладалася в наш бюджет, хоча заробляла менше! Два роки терпіла візити й дзвінки твоєї матері, її поради й докори! А тепер, коли я досягла успіху, ви вирішили, що будете розпоряджатись тим, що я заробляю! Read More