– Або ти вписуєш мого братика у свою квартиру, або збирай речі і вмотуй! — рикнув чоловік

Наталя повернулася додому з роботи і одразу відчула щось не так. Віктор сидів на кухні з телефоном, тихо розмовляв, але побачивши дружину різко закінчив дзвінок. – Привіт, – коротко кинув …

Поділись з друзями...
– Або ти вписуєш мого братика у свою квартиру, або збирай речі і вмотуй! — рикнув чоловік Read More

– У вас трійня! Дві дівчинки та хлопчик! – Сказав він з усмішкою. Я був на сьомому небі від щастя і одразу подався додому по речі, які попросила принести медсестра. Але, повернувшись до лікарні, я опинився на межі божевілля. Ані не було. Вона просто пішла, не попередивши нікого. Я подзвонив її батькам. Вони приїхали одразу, але самі не знаходили слів. Мені довелося брати на себе турботу про дітей.

Мене звуть Артем, я батько трьох чудових дітей. Але моя історія далека від казки, незважаючи на такий багатообіцяючий вступний акорд. З Анею ми познайомились в університеті. Вона була молодша за …

Поділись з друзями...
– У вас трійня! Дві дівчинки та хлопчик! – Сказав він з усмішкою. Я був на сьомому небі від щастя і одразу подався додому по речі, які попросила принести медсестра. Але, повернувшись до лікарні, я опинився на межі божевілля. Ані не було. Вона просто пішла, не попередивши нікого. Я подзвонив її батькам. Вони приїхали одразу, але самі не знаходили слів. Мені довелося брати на себе турботу про дітей. Read More

Марта виховувала суворо. Якщо воно лізло до її миски – відсувала. Якщо кусало за хвіст – гарчала. Не дуже, але щоб зрозумів.І воно розуміло – слухало беззаперечно. Марта для нього була матір’ю. Єдиною, яку воно пам’ятало.Як виявилося – то був “хлопчик”. Назвали його Тимком. Сашко якось погладив його і пробурчав: «Ох і Тимко». Він завиляв хвостом, ім’я прижилося.

– Марто, кинь це! – крикнула я, побачивши, що наша вівчарка щось тримає в зубах біля хвіртки. Була сьома ранку, я вийшла погодувати курей. Марта зазвичай зустрічала мене біля ґанку, …

Поділись з друзями...
Марта виховувала суворо. Якщо воно лізло до її миски – відсувала. Якщо кусало за хвіст – гарчала. Не дуже, але щоб зрозумів.І воно розуміло – слухало беззаперечно. Марта для нього була матір’ю. Єдиною, яку воно пам’ятало.Як виявилося – то був “хлопчик”. Назвали його Тимком. Сашко якось погладив його і пробурчав: «Ох і Тимко». Він завиляв хвостом, ім’я прижилося. Read More

І тут настав момент — ведучий запросив молодят на перший танець. Я випрямилася, поглянула на Ореста. Наш з ним особливий танець, репетиції якого тривали місяцями. Пісня, що пов’язувала нас із першого вечора знайомства.Перші акорди — ми почали танцювати. Все йшло, як у мрії, аж поки мене не смикнули за плече.— Відійди, я потанцюю з сином! — Світлана Ігорівна стояла поряд у своєму майже весільному вбранні, простягала руку до Ореста.Зал застиг. Дехто хихикнув, але більшість — мовчки спостерігали. Я застигла.

Запрошення на весілля лежали стосом на кухонному столі. Я вкотре їх перераховувала, хоча кількість гостей знала напам’ять ще місяць тому. — Оресте, тобі не здається, що картки для розсадки краще …

Поділись з друзями...
І тут настав момент — ведучий запросив молодят на перший танець. Я випрямилася, поглянула на Ореста. Наш з ним особливий танець, репетиції якого тривали місяцями. Пісня, що пов’язувала нас із першого вечора знайомства.Перші акорди — ми почали танцювати. Все йшло, як у мрії, аж поки мене не смикнули за плече.— Відійди, я потанцюю з сином! — Світлана Ігорівна стояла поряд у своєму майже весільному вбранні, простягала руку до Ореста.Зал застиг. Дехто хихикнув, але більшість — мовчки спостерігали. Я застигла. Read More

На весілля доньки Зоя Костянтинівна розщедрилася, подарувала цілих п’ятдесят тисяч. Світлана й цьому була рада — вона взагалі не звикла щось вимагати у батьків.Щоправда, через пару днів Зоя Костянтинівна зателефонувала доньці й попросила повернути половину:— Світлано, Сергію терміново потрібні двадцять п’ять тисяч. Ти ж знаєш, що хлопець навчається, йому треба письмову роботу замовити. Сам він не встигає її зробити.

— Ми квартиру на Сергія переписали одразу ж, як ти вийшла заміж, — повідомила доньці Зоя Костянтинівна. — Ми з батьком порадилися й вирішили, що дачу теж залишимо синові. Світлано, …

Поділись з друзями...
На весілля доньки Зоя Костянтинівна розщедрилася, подарувала цілих п’ятдесят тисяч. Світлана й цьому була рада — вона взагалі не звикла щось вимагати у батьків.Щоправда, через пару днів Зоя Костянтинівна зателефонувала доньці й попросила повернути половину:— Світлано, Сергію терміново потрібні двадцять п’ять тисяч. Ти ж знаєш, що хлопець навчається, йому треба письмову роботу замовити. Сам він не встигає її зробити. Read More

Оксана була коханкою. Їй не пощастило з заміжжям. Досиділа в дівках до тридцяти, а потім вирішила все ж знайти собі чоловіка.

Що Богдан одружений, спершу не знала, але потім він і сам не став цього ховати, коли зрозумів, що дівчина до нього прив’язалась. Але жодного докору Оксана Богданові не висловила. Навпаки, …

Поділись з друзями...
Оксана була коханкою. Їй не пощастило з заміжжям. Досиділа в дівках до тридцяти, а потім вирішила все ж знайти собі чоловіка. Read More

– Чому ти так рано пішла? Пішла і всю мою радість з собою забрала

Я все пам’ятаю, як мама кричала, як зібралися сусідки, плакали, як замовк мамин голос… Чому не викликали лікарів, не відвезли маму до лікарні? Досі не можу цього збагнути. Чому? Можливо …

Поділись з друзями...
– Чому ти так рано пішла? Пішла і всю мою радість з собою забрала Read More

Виставили невістку за двері без зайвих слів. А за п’ять днів сильно пошкодували, дізнавшись, чия вона родичка

Варення з вишні виглядало бездоганно — густе, прозоре, з яскравим насиченим кольором. Катерина акуратно витерла край банки, щільно закрутила кришку й поставила її в пакет, де вже лежали ще дві …

Поділись з друзями...
Виставили невістку за двері без зайвих слів. А за п’ять днів сильно пошкодували, дізнавшись, чия вона родичка Read More