– І куди мені тепер? – Розгублено запитала мати

– Поліна, я тут все вирішила! Надії квартиру залишаю, а сама до тебе переїду, і всім буде добре, – з порога оголосила мати, скидаючи пальто на стілець. Поліна аж завмерла …

Поділись з друзями...
– І куди мені тепер? – Розгублено запитала мати Read More

Григорій зайшов у кімнату до дружини. – А ти куди це збираєшся? – запитав він, як тільки побачив, що Світлана одягає нову сукню. – У кафе збираюся, пропоную відзначити покупку квартири! – радісно сказала дружина. – Ти теж збирайся! – Ні, я не піду, – відмовився чоловік. – Як хочеш, тоді я піду сама, – посміхнулася дівчина і відчинила шафу. – Ти теж нікуди не підеш! – чоловік схопився з місця і зачинив дверцята. – У нас у хаті біда, а ти зібралася святкувати якусь нісенітницю!  – Яка ще біда? Ти про що? – Світлана здивовано дивилася на чоловіка, не розуміючи, що відбувається

Світлана повірити не могла у своє щастя: нарешті вони з чоловіком з’їжджають від свекрухи, яка не давала їй спокою цілих два роки. За цей час молода дружина встигла багато цікавого …

Поділись з друзями...
Григорій зайшов у кімнату до дружини. – А ти куди це збираєшся? – запитав він, як тільки побачив, що Світлана одягає нову сукню. – У кафе збираюся, пропоную відзначити покупку квартири! – радісно сказала дружина. – Ти теж збирайся! – Ні, я не піду, – відмовився чоловік. – Як хочеш, тоді я піду сама, – посміхнулася дівчина і відчинила шафу. – Ти теж нікуди не підеш! – чоловік схопився з місця і зачинив дверцята. – У нас у хаті біда, а ти зібралася святкувати якусь нісенітницю!  – Яка ще біда? Ти про що? – Світлана здивовано дивилася на чоловіка, не розуміючи, що відбувається Read More

– Кохана, я поїхав у відрядження! – сказав Вероніці її чоловік Ігор. – Стривай, а ти нічого не забув? Їжу в дорогу взяв? – запитала жінка. – Ну звісно! – відповів той. – Подзвони, як доїдеш, – сказала Вероніка. – Так, звісно, – Ігор поцілував дружину в щічку і вирушив у дорогу… Вероніка ж вирішила зʼїздити у село на дачу. Вона вже під’їжджала до будинку, як раптом побачила, що хвіртка на подвірʼя… Відчинена! В домі явно хтось був… Вероніка тільки-но хотіла набрати якийсь номер, як раптом побачила вдалині силует. Жінка пішла до будинку. Вона глянула хто там є, і застигла від несподіванки

Кохана, я поїхав! – Стривай, а ти нічого не забув? Їжу в дорогу взяв? – дбайливо запитала Вероніка чоловіка. – Ну звісно! Не буду ж я стільки годин голодний? – …

Поділись з друзями...
– Кохана, я поїхав у відрядження! – сказав Вероніці її чоловік Ігор. – Стривай, а ти нічого не забув? Їжу в дорогу взяв? – запитала жінка. – Ну звісно! – відповів той. – Подзвони, як доїдеш, – сказала Вероніка. – Так, звісно, – Ігор поцілував дружину в щічку і вирушив у дорогу… Вероніка ж вирішила зʼїздити у село на дачу. Вона вже під’їжджала до будинку, як раптом побачила, що хвіртка на подвірʼя… Відчинена! В домі явно хтось був… Вероніка тільки-но хотіла набрати якийсь номер, як раптом побачила вдалині силует. Жінка пішла до будинку. Вона глянула хто там є, і застигла від несподіванки Read More

– Ларисо, чуєш мене, ходи сюди, розмова до тебе є! – гукнула Ганна свою дочку. – Мамо, мені уроки треба вчити! – відгукнулася та. – Зачекають твої уроки! – сказала мати. – Мені тут мати твого батька подзвонила… – Бабуся Катя?! – здивувалася Лариса. – Вона… – відповіла Ганна. – Я, звісно, була проти вашого спілкування, але твій батько поїхав надовго за кордон. Вона залишилася сама. От і благала мене, щоб ти до неї прийшла. Справа в неї є. Напевно, хоче спокутувати гріхи свого сина… – Мамо, які ще гріхи?! – здивувалася Лариса. Вона дивилася на матір, не розуміючи, що вона таке говорить

– Ларисо, чуєш мене, ходи сюди, розмова до тебе є! – гукнула мати Ларису. – Мамо, мені уроки треба вчити, завтра контрольна з математики! – відгукнулася та. – Зачекає твоя контрольна! – сказала …

Поділись з друзями...
– Ларисо, чуєш мене, ходи сюди, розмова до тебе є! – гукнула Ганна свою дочку. – Мамо, мені уроки треба вчити! – відгукнулася та. – Зачекають твої уроки! – сказала мати. – Мені тут мати твого батька подзвонила… – Бабуся Катя?! – здивувалася Лариса. – Вона… – відповіла Ганна. – Я, звісно, була проти вашого спілкування, але твій батько поїхав надовго за кордон. Вона залишилася сама. От і благала мене, щоб ти до неї прийшла. Справа в неї є. Напевно, хоче спокутувати гріхи свого сина… – Мамо, які ще гріхи?! – здивувалася Лариса. Вона дивилася на матір, не розуміючи, що вона таке говорить Read More

Юля провела на роботу чоловіка, відвела до садка доньку і, повертаючись додому, подумки складала план роботи на сьогоднішній день. За роздумами жінка не помітила, як дісталася до своєї квартири. Вона зайшла всередину і раптом зрозуміла, що в квартирі хтось є. – Невже хтось чужий? – запереживала Юля. Вона тихенько пішла на голос, який долинав з кухні. Привідкрила двері, заглянула всередину і… застигла від побаченого. Ось чого-чого, а такого вона аж ніяк не очікувала побачити

Юля та Олегом рік тому змогли купити трикімнатну квартиру у новобудові. Вони непогано заробляли, і, крім того, у Юлі був будинок у селі, що дістався їй від прабабусі. Продавши його …

Поділись з друзями...
Юля провела на роботу чоловіка, відвела до садка доньку і, повертаючись додому, подумки складала план роботи на сьогоднішній день. За роздумами жінка не помітила, як дісталася до своєї квартири. Вона зайшла всередину і раптом зрозуміла, що в квартирі хтось є. – Невже хтось чужий? – запереживала Юля. Вона тихенько пішла на голос, який долинав з кухні. Привідкрила двері, заглянула всередину і… застигла від побаченого. Ось чого-чого, а такого вона аж ніяк не очікувала побачити Read More

Бо я знаю, як воно – бути невісткою, яку не прийняли. І я поклялася собі: ніколи не стану такою свекрухою, від якої хочеться тікати світ за очі, – сказала Галина. Андрій нахилився ближче. – Ти ж ніколи не розповідала мені про це. – А може, пора. Щоб ти зрозумів, чому я ціную Оленку і чому хочу, щоб у вас було щастя, а не війна між поколіннями. – Мені було всього двадцять, коли я виходила заміж за твого батька, – почала Галина. – Я була закохана до нестями. Здавалося, що немає на світі щасливішої дівчини. Але я ще не знала, що разом із чоловіком я отримаю і його матір – твою бабу Оксану. – Бабу Оксану? – здивувався Андрій. – Я ж її майже не пам’ятаю

– Мамо, можна я запитаю? – почав якось Андрій, уважно дивлячись на свою матір. – Питай, сину. Чого ж ні? – усміхнулася Галина Степанівна, витираючи руки рушником після вечері. – …

Поділись з друзями...
Бо я знаю, як воно – бути невісткою, яку не прийняли. І я поклялася собі: ніколи не стану такою свекрухою, від якої хочеться тікати світ за очі, – сказала Галина. Андрій нахилився ближче. – Ти ж ніколи не розповідала мені про це. – А може, пора. Щоб ти зрозумів, чому я ціную Оленку і чому хочу, щоб у вас було щастя, а не війна між поколіннями. – Мені було всього двадцять, коли я виходила заміж за твого батька, – почала Галина. – Я була закохана до нестями. Здавалося, що немає на світі щасливішої дівчини. Але я ще не знала, що разом із чоловіком я отримаю і його матір – твою бабу Оксану. – Бабу Оксану? – здивувався Андрій. – Я ж її майже не пам’ятаю Read More

Чоловік таємно зняв усі гроші з рахунків і втік. Він не врахував одного: я 20 років інвестувала в акції й стала мільйонеркою.

SMS від банку прийшла о 7:15 ранку. «Операція списання на суму…». Я змахнула сповіщення, навіть не відкриваючи. Діма часто переказував гроші за будматеріали для дачі. Це було звично. Друге повідомлення …

Поділись з друзями...
Чоловік таємно зняв усі гроші з рахунків і втік. Він не врахував одного: я 20 років інвестувала в акції й стала мільйонеркою. Read More