— Я приїхав, щоб забрати твою квартиру – Заявив мені рідний син— Точніше, не забрати, а отримати те, що мені належить по праву. Як ти могла, мамо, я ж старший син! Ти завжди в дитинстві любила мене більше, ніж її. Вона хитра, вона сама завжди вийде із будь-якої ситуації, вона ще собі заробить грошей, у неї ще буде сім’я. Вона точно не залишиться на вулиці. А ось я живу у квартирі дружини, як якийсь невдаха. Мені соромно за це, я не маю своєї житлоплощі, і мені нікуди самому привезти свою сім’ю.— Саме тому, що я любила тебе більше і мало часу приділяла Аліні, – жорстко відповіла я, щоб він почув і запам’ятав кожне слово, – навіть коли мене не буде, я хочу, щоб ти пам’ятав ці слова. Саме тому, що все кохання діставалося тобі, ти виріс таким нахабним егоїстом, тому ти не допомагав мені 10 років.

Як же прикро усвідомлювати, що дитина, яку ти виховувала все життя, про яку дбала і хотіла дати йому все найкраще, від тебе відвернулася! Але ще образливіше, коли ця дитина здатна …

Поділись з друзями...
— Я приїхав, щоб забрати твою квартиру – Заявив мені рідний син— Точніше, не забрати, а отримати те, що мені належить по праву. Як ти могла, мамо, я ж старший син! Ти завжди в дитинстві любила мене більше, ніж її. Вона хитра, вона сама завжди вийде із будь-якої ситуації, вона ще собі заробить грошей, у неї ще буде сім’я. Вона точно не залишиться на вулиці. А ось я живу у квартирі дружини, як якийсь невдаха. Мені соромно за це, я не маю своєї житлоплощі, і мені нікуди самому привезти свою сім’ю.— Саме тому, що я любила тебе більше і мало часу приділяла Аліні, – жорстко відповіла я, щоб він почув і запам’ятав кожне слово, – навіть коли мене не буде, я хочу, щоб ти пам’ятав ці слова. Саме тому, що все кохання діставалося тобі, ти виріс таким нахабним егоїстом, тому ти не допомагав мені 10 років. Read More

– Може не варто Кирило? У нас же сім’я, дівчатка, – Ольга без будь-якої надії дивилася на зібрану валізу і чоловіка, який поспішно вдягався. – Дочкам скажеш, що я поїхав у відрядження. Сподіваюся ти не будеш заважати нашим зустрічам, – швидким кроком, він вискочив на вулицю. Кирило сів у таксі і навіть не озирнувся. Ольга стояла біля вікна і не знала, як це могло трапитися

Ольга прокинулася від незрозумілого відчуття. Всього п’ята ранку. За вікном блимає березневий світанок. Близнята Таня та Юля міцно і безтурботно сплять. Це їх останній рік перед дорослим життям. Цього року …

Поділись з друзями...
– Може не варто Кирило? У нас же сім’я, дівчатка, – Ольга без будь-якої надії дивилася на зібрану валізу і чоловіка, який поспішно вдягався. – Дочкам скажеш, що я поїхав у відрядження. Сподіваюся ти не будеш заважати нашим зустрічам, – швидким кроком, він вискочив на вулицю. Кирило сів у таксі і навіть не озирнувся. Ольга стояла біля вікна і не знала, як це могло трапитися Read More

– І чому ж це ви розлучаєтеся? Признавайся Алла, – шипіла мати Івана. – Не зійшлися характерами, – Алла вигадала причину на ходу. А як же їй хотілося сказати правду! Що Катерина дзвонила щодня по відео, контролювала. І це ще квіточки! А на їхньому весіллі, коли вітала молодих, що сказала: – Яка я рада, за мого Ванечку. Міг би, звісно, вибрати когось і краще, але я все одно рада… А далі взагалі почалося немислиме

-Чому ви вирішили розлучитися? Свекруха. Фактично вже колишня. Але питає таким тоном, начебто має на це право. І ось нічого відповісти. Тільки те, що Алла взагалі не збиралася їхати до …

Поділись з друзями...
– І чому ж це ви розлучаєтеся? Признавайся Алла, – шипіла мати Івана. – Не зійшлися характерами, – Алла вигадала причину на ходу. А як же їй хотілося сказати правду! Що Катерина дзвонила щодня по відео, контролювала. І це ще квіточки! А на їхньому весіллі, коли вітала молодих, що сказала: – Яка я рада, за мого Ванечку. Міг би, звісно, вибрати когось і краще, але я все одно рада… А далі взагалі почалося немислиме Read More

Жанна влетіла до квартири Єви. По її обличчю було зрозуміло, що вона знову щось вигадала. – Єва, треба їхати в місто. – Жанна, у тебе що гроші з’явилися? – Єва, ти що смієшся? Ти знаєш, що у місті завод будують? Підемо на роботу влаштовуватися. – Але я поки що не можу. У мене за тиждень син повертається. – Ой! Твій Захар уже 4 роки відбув? Єва сумно посміхнулася: – Треба зустріти

Жанна прямо забігла до однокімнатної квартири Єви. По загадковому обличчю було зрозуміло, що вона вигадала чергову пригоду: -Єва, треба їхати до міста. -Жанна, у тебе що гроші з’явилися? Вирішила по …

Поділись з друзями...
Жанна влетіла до квартири Єви. По її обличчю було зрозуміло, що вона знову щось вигадала. – Єва, треба їхати в місто. – Жанна, у тебе що гроші з’явилися? – Єва, ти що смієшся? Ти знаєш, що у місті завод будують? Підемо на роботу влаштовуватися. – Але я поки що не можу. У мене за тиждень син повертається. – Ой! Твій Захар уже 4 роки відбув? Єва сумно посміхнулася: – Треба зустріти Read More

– Тільки Катя, більше нікого не визнаю і не прийму! – Віра Сергіївна накрапала заспокійливих крапель у склянку. – Віра, та не накручуй ти себе, – умовляла її Тетяна. – Син дорослий, прийняв рішення, розлучився. І з цим нічого не вдієш. – Саме так! А я з собою нічого вдіяти не можу. І що тепер? Кого приведе? Цю Дашу? Нізащо

-Для мене тільки Катя найрідніша, більше нікого не визнаю і не прийму! – Віра Сергіївна сиділа зі склянкою в руці, в яку накапала заспокійливих крапель. Вчорашня новина приголомшила її: єдиний …

Поділись з друзями...
– Тільки Катя, більше нікого не визнаю і не прийму! – Віра Сергіївна накрапала заспокійливих крапель у склянку. – Віра, та не накручуй ти себе, – умовляла її Тетяна. – Син дорослий, прийняв рішення, розлучився. І з цим нічого не вдієш. – Саме так! А я з собою нічого вдіяти не можу. І що тепер? Кого приведе? Цю Дашу? Нізащо Read More

– Навіть не знаю, що тепер буде… А ще я так переживаю за Стасика, – Галина Вікторівна скрушно зітхнула і глянула на чоловіка. – Та хто б міг подумати, що Інна таке вироблятиме з зятем! Все! Знати її не хочу. Вона мені більше не дочка! – Євген Миколайович аж почервонів від обурення. – Але ми самі з тобою винні, – сумно підсумував він

-Навіть не знаю, чим усе це закінчиться… Я так переживаю за Стасика, – зітхнула Галина Вікторівна. -Хто б міг подумати, що так буде… Проте, ми самі з тобою винні, – …

Поділись з друзями...
– Навіть не знаю, що тепер буде… А ще я так переживаю за Стасика, – Галина Вікторівна скрушно зітхнула і глянула на чоловіка. – Та хто б міг подумати, що Інна таке вироблятиме з зятем! Все! Знати її не хочу. Вона мені більше не дочка! – Євген Миколайович аж почервонів від обурення. – Але ми самі з тобою винні, – сумно підсумував він Read More

Баба Марія ошатно вдягнулася і пішла у сусіднє село, відвідати родичів. Спочатку до сестри Ольги зайшла. Та зраділа: – Маріє Василівно, дякую, що відвідала, як ся маєте, як внук ваш, Андрійко? – Добре Андрійко, допомагає мені. Ось усім вам подарунків накупив. І тобі хустку купив, дивись яка гарна! Обійшла Марія Василівна рідню і повернулась додому. А вранці Андрій з міста повернувся. – Бабусю, як ти тут? – запитав. – Я трохи заробив, але там не прижився у місті. Піду по селу знову підробляти… Баба Марія глянула куди пішов Андрій, і руками сплеснула від побаченого

– Ти хоч поїж в дорогу щось, Андрійку, баба Марія клопоталася на кухню. Андрієві ще шістнадцять років тільки. Живе він на бабусину пенсію, проте сам час від часу влітку теж …

Поділись з друзями...
Баба Марія ошатно вдягнулася і пішла у сусіднє село, відвідати родичів. Спочатку до сестри Ольги зайшла. Та зраділа: – Маріє Василівно, дякую, що відвідала, як ся маєте, як внук ваш, Андрійко? – Добре Андрійко, допомагає мені. Ось усім вам подарунків накупив. І тобі хустку купив, дивись яка гарна! Обійшла Марія Василівна рідню і повернулась додому. А вранці Андрій з міста повернувся. – Бабусю, як ти тут? – запитав. – Я трохи заробив, але там не прижився у місті. Піду по селу знову підробляти… Баба Марія глянула куди пішов Андрій, і руками сплеснула від побаченого Read More

Іван зварив наваристий борщ, пообідав і вийшов на подвір’я. – Огірки треба позбирати! – згадав чоловік і, взявши кошик, попрямував до теплиці. – Так, важко без тебе Маріє, і сумно, – думав чоловік, йдучи на город. Чоловік дійшов до теплиці, зайшов всередину, як раптом помітив, що огірків на кущах, значно поменшало. – Дивно, – подумав він. Несподівано в самому кінці теплиці Іван почув якийсь шорох. Чоловік підійшов, глянув за стелаж і застиг від здивування

Іван Андрійович блаженно примружився на сонечку. Який прекрасний літній ранок! Як весело співають пташки! Навіть сум за коханою дружиною, Марією Вікторівною, відійшов на другий план. Іван Андрійович із задоволенням оглянув …

Поділись з друзями...
Іван зварив наваристий борщ, пообідав і вийшов на подвір’я. – Огірки треба позбирати! – згадав чоловік і, взявши кошик, попрямував до теплиці. – Так, важко без тебе Маріє, і сумно, – думав чоловік, йдучи на город. Чоловік дійшов до теплиці, зайшов всередину, як раптом помітив, що огірків на кущах, значно поменшало. – Дивно, – подумав він. Несподівано в самому кінці теплиці Іван почув якийсь шорох. Чоловік підійшов, глянув за стелаж і застиг від здивування Read More

Мій батько видав мене заміж за борги сусідові. Я його не кохала та моє життя виявилося казкою з цією людиною

Надія хотіла б назавжди забути той страшний день свого дитинства, коли згоріла їх хата. Та спогади, як кадри жахливої кінострічки, і досі прокручуються у її голові. Мама тоді досвітком пішла …

Поділись з друзями...
Мій батько видав мене заміж за борги сусідові. Я його не кохала та моє життя виявилося казкою з цією людиною Read More