Марuна прокuнулася посеред ночі, і здuвувалася, не помітuвши поряд чоловіка. Жінка пройшлася по будuнку, але Романа не було. До ранку вона не заплющuла очей, а о шостій ранку почула, як встала з ліжка свекруха і пішла відчuняти двері. Марина теж одразу вuскочила на кухню. – Ти де був? – вuгукнула вона до чоловіка. – Як де? Вдома, – знuзав плечима Роман. – Тебе не було! – повторuла дружина. – Романе, чого ти перед нею трусuшся? Скажи правду! – пробурчала свекруха. – Яку правду? Ви про що? – Марина здивовано дивuлася то на чоловіка, то на свекруху, не розуміючu, що відбувається

Свекруха рано-вранці наполегливим дзвінком підняла подружжя з ліжка. – Діти, що ви там? В скільки приїдете? – нетерпляче поцікавилася Юлія Миколаївна. – Мамо, зараз лише шість ранку, – сонним голосом …

Поділись з друзями...
Марuна прокuнулася посеред ночі, і здuвувалася, не помітuвши поряд чоловіка. Жінка пройшлася по будuнку, але Романа не було. До ранку вона не заплющuла очей, а о шостій ранку почула, як встала з ліжка свекруха і пішла відчuняти двері. Марина теж одразу вuскочила на кухню. – Ти де був? – вuгукнула вона до чоловіка. – Як де? Вдома, – знuзав плечима Роман. – Тебе не було! – повторuла дружина. – Романе, чого ти перед нею трусuшся? Скажи правду! – пробурчала свекруха. – Яку правду? Ви про що? – Марина здивовано дивuлася то на чоловіка, то на свекруху, не розуміючu, що відбувається Read More

Микола стояв біля могuлки матері. Її щойно поховалu . Микола все стояв, докu його не торкнувся за руку дід Петро. – Ходімо, Микольцю, ходімо, – сказав той. – Стій не стій – не повернутu вже Ганну. Все-таки віджuла вона своє – вісімдесят сім років… Микола, важко пережuв відхід матері. У великому будинку, який він сам збудував, залuшився Микола один. Зовсім один… Пройшов якийсь час. – Сходжу-но я до діда Петра! – якось вuрішив Микола. – Може й скаже щось слушне. І чоловік пішов до сусіда з незвuчним запuтанням

Микола стояв біля могилки матері. Її щойно поховали. Сліз чоловік не приховував. Вони текли самі собою по щоках… Односельці вже почали розходитися. А Микола усе стояв, доки його не торкнувся …

Поділись з друзями...
Микола стояв біля могuлки матері. Її щойно поховалu . Микола все стояв, докu його не торкнувся за руку дід Петро. – Ходімо, Микольцю, ходімо, – сказав той. – Стій не стій – не повернутu вже Ганну. Все-таки віджuла вона своє – вісімдесят сім років… Микола, важко пережuв відхід матері. У великому будинку, який він сам збудував, залuшився Микола один. Зовсім один… Пройшов якийсь час. – Сходжу-но я до діда Петра! – якось вuрішив Микола. – Може й скаже щось слушне. І чоловік пішов до сусіда з незвuчним запuтанням Read More

Василь Іванович вирішив зробити до хати прибудову. У нову кімнату вони з його дружиною Тетяною Андріївною переставили старе ліжко й трюмо… По осені, біля їхньої хвіртки раптом зупинилася чорна машина. З неї вийшов молодик. – Хазяї! – гукнув він. – Здрастуйте! Вибачте, а ви не здасте нам в оренду кімнату? Василь Іванович вийшов до воріт, відкрив хвіртку. – Ми ненадовго шукаємо житло. Хочемо медовий місяць тут на природі провести, – сказав хлопець.

Весною Василь Іванович, як завжди перекопав город. Посадили все, та й засумував він… Сидів усе на терасці, газетки читав, чогось обурювався, та димів нишком, коли його Тетяна Андріївна не бачила. …

Поділись з друзями...
Василь Іванович вирішив зробити до хати прибудову. У нову кімнату вони з його дружиною Тетяною Андріївною переставили старе ліжко й трюмо… По осені, біля їхньої хвіртки раптом зупинилася чорна машина. З неї вийшов молодик. – Хазяї! – гукнув він. – Здрастуйте! Вибачте, а ви не здасте нам в оренду кімнату? Василь Іванович вийшов до воріт, відкрив хвіртку. – Ми ненадовго шукаємо житло. Хочемо медовий місяць тут на природі провести, – сказав хлопець. Read More

– Мамо, там машина якась вантажна прuїхала! – Водій нашу адресу назвав. Ти щось замовляла? – Та ні… – здивувалась Тетяна. – Скажи, що він помилився. Через кілька хвилин пролунав дзвінок телефону. Тетяна глянула на екран і скривилась. Дзвонила її свекруха Світлана Андріївна. Тетяна взяла слухавку. – Привіт, невісточко! – заспівала свекруха єлейним голоском. – Бачила, там машина приїхала? – Бачила, – здивовано відповіла Тетяна. – А що це? – Ти ворота відкривай і все дізнаєшся! – сказала свекруха. – І не тягни

Світлана Андріївна розмовляла по телефону з дочкою. Вона тільки-но поховала сина, і перебувала в його будинку. Її дочка, сестра покійного, не змогла приїхати, діти малі в неї, останньому місяць тільки …

Поділись з друзями...
– Мамо, там машина якась вантажна прuїхала! – Водій нашу адресу назвав. Ти щось замовляла? – Та ні… – здивувалась Тетяна. – Скажи, що він помилився. Через кілька хвилин пролунав дзвінок телефону. Тетяна глянула на екран і скривилась. Дзвонила її свекруха Світлана Андріївна. Тетяна взяла слухавку. – Привіт, невісточко! – заспівала свекруха єлейним голоском. – Бачила, там машина приїхала? – Бачила, – здивовано відповіла Тетяна. – А що це? – Ти ворота відкривай і все дізнаєшся! – сказала свекруха. – І не тягни Read More

Андрій повернувся додому з роботи. – Що на вечерю? – запитав чоловік, зайшовши на кухню. – Нічого, але це неважливо, – відповіла Поліна. – Андрію, я з господаркою квартири сьогодні говорила, повідомила їй, що ми з’їжджаємо. – Що? – здивувався він. – Ми ж обговорювали це минулого тижня, – пояснила Поліна. – Обговорювали, але ж ми не знайшли іншу квартиру, – підтвердив Андрій. – Не хвилюйся! Я вирішила цю проблему, – посміхнулася жінка. – І куди ми переїжджаємо? – поцікавився чоловік. – До твоєї колишньої дружини Ірини! – несподівано сказала Поліна. – До Ірини? Як до Ірини? – Андрій здивовано дивився на Поліну, не розуміючи, що відбувається

– А навіщо нам винаймати квартиру, коханий? Слухай, ми можемо заощадити пристойно. Чи тобі вже сто пʼятдесят тисяч на рік на дорозі валяються? Андрію було незатишно від цієї розмови, він …

Поділись з друзями...
Андрій повернувся додому з роботи. – Що на вечерю? – запитав чоловік, зайшовши на кухню. – Нічого, але це неважливо, – відповіла Поліна. – Андрію, я з господаркою квартири сьогодні говорила, повідомила їй, що ми з’їжджаємо. – Що? – здивувався він. – Ми ж обговорювали це минулого тижня, – пояснила Поліна. – Обговорювали, але ж ми не знайшли іншу квартиру, – підтвердив Андрій. – Не хвилюйся! Я вирішила цю проблему, – посміхнулася жінка. – І куди ми переїжджаємо? – поцікавився чоловік. – До твоєї колишньої дружини Ірини! – несподівано сказала Поліна. – До Ірини? Як до Ірини? – Андрій здивовано дивився на Поліну, не розуміючи, що відбувається Read More

Оля стояла на зупинці – тролейбуса не було. – Вас підвезти? – біля зупинки раптом пригальмувала машина. Оля замотала головою і зробила крок назад. – Сідайте, дівчино! – наполягав водій, але Оля відвернулася. -Настирний який! – подумала вона. Яке ж було її здивування, коли за кілька днів до неї на зупинці підійшов той самий водій

В той день погода була погана: холод, дощ, вітер – тільки снігу не вистачало. Оля стояла на зупинці і безнадійно вдивлялася в далечінь – тролейбуса не було. -Вас підвезти? – …

Поділись з друзями...
Оля стояла на зупинці – тролейбуса не було. – Вас підвезти? – біля зупинки раптом пригальмувала машина. Оля замотала головою і зробила крок назад. – Сідайте, дівчино! – наполягав водій, але Оля відвернулася. -Настирний який! – подумала вона. Яке ж було її здивування, коли за кілька днів до неї на зупинці підійшов той самий водій Read More

– Дитино, звідки у тебе ця кофтинка? – Мамо, ми з Настьою обмінялися ненадовго. Я їй свою бірюзову з бантиками дала носити, а вона мені цю. – Аня, скільки разів я тебе просила, не брати чужі речі! – Мамо, а що тут такого? – Ось на вихідні поїдеш до бабусі, попроси її розповісти, що з нею через чужу річ сталося

Аня з подружками збиралася у кіно. – Дитино, звідки у тебе ця кофточка? – Мамо, ми з Настьою обмінялися ненадовго. Я їй свою бірюзову з бантиками дала носити, а вона …

Поділись з друзями...
– Дитино, звідки у тебе ця кофтинка? – Мамо, ми з Настьою обмінялися ненадовго. Я їй свою бірюзову з бантиками дала носити, а вона мені цю. – Аня, скільки разів я тебе просила, не брати чужі речі! – Мамо, а що тут такого? – Ось на вихідні поїдеш до бабусі, попроси її розповісти, що з нею через чужу річ сталося Read More

Олена спробувала підвестися, але не змогла.– Зачекайте, не вставайте! – незнайомець оглянув її ногу. – Нічого страшного.Чоловік тим часом підняв її з підлоги і поклав на диван.Мене звуть Роман, живу поверхом вище, якраз над вами. Шукав Марка і почув ваш голос. Вибачте, що зайшов без запрошення. Поки лежіть, піду принесу, що треба для ноги. Потрібно надати першу допомогу. Трохи опам’ятавшись, жінка зазирнула Роману в очі … Серце стрепенулося, і вона швидко відвела очі…– Ой, так не можна реагувати на незнайому людину, – вмовляла вона себе, але душа твердила інакше: «Це він!»..

Подруги вийшли з офісу і Катя раптом взяла Оленку за руку: – Слухай, Оленко, а давай з тобою поїдемо наступного літа в Туреччину, га?! Купимо путівки й відпочинемо по повній. …

Поділись з друзями...
Олена спробувала підвестися, але не змогла.– Зачекайте, не вставайте! – незнайомець оглянув її ногу. – Нічого страшного.Чоловік тим часом підняв її з підлоги і поклав на диван.Мене звуть Роман, живу поверхом вище, якраз над вами. Шукав Марка і почув ваш голос. Вибачте, що зайшов без запрошення. Поки лежіть, піду принесу, що треба для ноги. Потрібно надати першу допомогу. Трохи опам’ятавшись, жінка зазирнула Роману в очі … Серце стрепенулося, і вона швидко відвела очі…– Ой, так не можна реагувати на незнайому людину, – вмовляла вона себе, але душа твердила інакше: «Це він!».. Read More

Жанна з Віктором вечеряли на кухні, коли задзвонuв телефон чоловіка. Він підняв слухавку, вuйшов у іншу кімнату і невдовзі повернувся. – Хто дзвонuв? – одразу запuтала дружина. – Жанно, батька швuдка забрала, – чоловік кuнувся у коридор. – Я поїхав. Віктор nовернувся додому пізно. Зайшов на кухню, де дружина мuла посуд. – Ну що там? – одразу запuтала Жанна. Чоловік тільки важко зітхнув. – Ну, розnовідай! – наполягла дружина. – Жанно, я такого не чекав! – тихо скахав Віктор і заплакав.- Чого не чекав? Що ж там сталося?

– Вітя, хто дзвонив? – до кімнати зайшла дружина. – Жанно, батька швидка забрала, – чоловік кинувся у коридор. – Я поїхав. – Обережніше! Краще таксі виклич. – Доїду, – …

Поділись з друзями...
Жанна з Віктором вечеряли на кухні, коли задзвонuв телефон чоловіка. Він підняв слухавку, вuйшов у іншу кімнату і невдовзі повернувся. – Хто дзвонuв? – одразу запuтала дружина. – Жанно, батька швuдка забрала, – чоловік кuнувся у коридор. – Я поїхав. Віктор nовернувся додому пізно. Зайшов на кухню, де дружина мuла посуд. – Ну що там? – одразу запuтала Жанна. Чоловік тільки важко зітхнув. – Ну, розnовідай! – наполягла дружина. – Жанно, я такого не чекав! – тихо скахав Віктор і заплакав.- Чого не чекав? Що ж там сталося? Read More