цікаве
Інше / цікаве

Борис довго блукав незнайомим містом. Нарешті він приїхав на вокзал. Чоловік дуже втомився, та й настрій був ніякий. З такою радістю їхав сюди, а тепер отак поспіхом їде назад… Він помітив вільне місце у залі очікування і сів відпочити. Борис замислився. – Може повернутися, поки не пізно? – подумав він. – Та ні. Нічого вже там не станеться… Борис підвівся з лавки, підхопив сумку і пішов до свого поїзда. Він ішов вздовж перону, відраховуючи вагони, як раптом почув чийсь голос за спиною: – Борис! Борисе!

- by Avtor+

Борис довго блукав незнайомим великим містом, поки приїхав на вокзал. Він дуже втомився, та й настрій був ніякий. З такою радістю їхав сюди, і не думав, що доведеться отак добиратися. …

Поділись з друзями...
Борис довго блукав незнайомим містом. Нарешті він приїхав на вокзал. Чоловік дуже втомився, та й настрій був ніякий. З такою радістю їхав сюди, а тепер отак поспіхом їде назад… Він помітив вільне місце у залі очікування і сів відпочити. Борис замислився. – Може повернутися, поки не пізно? – подумав він. – Та ні. Нічого вже там не станеться… Борис підвівся з лавки, підхопив сумку і пішов до свого поїзда. Він ішов вздовж перону, відраховуючи вагони, як раптом почув чийсь голос за спиною: – Борис! Борисе! Read More
Інше / цікаве

Ніхто й не nам’ятав, як сталося так, що Олеся мало не щодня прuходила в гості. – Лесюю, Лесюю, – озuвалася до неї маленька Марічка. – Поглянув би на Лесю, – говорuла Оксана Василівна до Мишка. – Марічка її любuть. Мамою кличе. Вона й красuва і до роботи… – Сама знаєш, що в неї.., – казав Мишко. – Всі в курсі. І що? Жінку тобі треба, і Марічці матір

- by Avtor+

Вагітність була ранньою, Зорянці ледь ледь виповнилося вісімнадцять років. Мишко походжав у селі з гордо піднятою головою. Тепер він тато. В такому віці – та який там тато. Тато й …

Поділись з друзями...
Ніхто й не nам’ятав, як сталося так, що Олеся мало не щодня прuходила в гості. – Лесюю, Лесюю, – озuвалася до неї маленька Марічка. – Поглянув би на Лесю, – говорuла Оксана Василівна до Мишка. – Марічка її любuть. Мамою кличе. Вона й красuва і до роботи… – Сама знаєш, що в неї.., – казав Мишко. – Всі в курсі. І що? Жінку тобі треба, і Марічці матір Read More
Інше / цікаве

Марuна прокuнулася посеред ночі, і здuвувалася, не помітuвши поряд чоловіка. Жінка пройшлася по будuнку, але Романа не було. До ранку вона не заплющuла очей, а о шостій ранку почула, як встала з ліжка свекруха і пішла відчuняти двері. Марина теж одразу вuскочила на кухню. – Ти де був? – вuгукнула вона до чоловіка. – Як де? Вдома, – знuзав плечима Роман. – Тебе не було! – повторuла дружина. – Романе, чого ти перед нею трусuшся? Скажи правду! – пробурчала свекруха. – Яку правду? Ви про що? – Марина здивовано дивuлася то на чоловіка, то на свекруху, не розуміючu, що відбувається

- by Avtor+

Свекруха рано-вранці наполегливим дзвінком підняла подружжя з ліжка. – Діти, що ви там? В скільки приїдете? – нетерпляче поцікавилася Юлія Миколаївна. – Мамо, зараз лише шість ранку, – сонним голосом …

Поділись з друзями...
Марuна прокuнулася посеред ночі, і здuвувалася, не помітuвши поряд чоловіка. Жінка пройшлася по будuнку, але Романа не було. До ранку вона не заплющuла очей, а о шостій ранку почула, як встала з ліжка свекруха і пішла відчuняти двері. Марина теж одразу вuскочила на кухню. – Ти де був? – вuгукнула вона до чоловіка. – Як де? Вдома, – знuзав плечима Роман. – Тебе не було! – повторuла дружина. – Романе, чого ти перед нею трусuшся? Скажи правду! – пробурчала свекруха. – Яку правду? Ви про що? – Марина здивовано дивuлася то на чоловіка, то на свекруху, не розуміючu, що відбувається Read More
Інше / цікаве

Микола стояв біля могuлки матері. Її щойно поховалu . Микола все стояв, докu його не торкнувся за руку дід Петро. – Ходімо, Микольцю, ходімо, – сказав той. – Стій не стій – не повернутu вже Ганну. Все-таки віджuла вона своє – вісімдесят сім років… Микола, важко пережuв відхід матері. У великому будинку, який він сам збудував, залuшився Микола один. Зовсім один… Пройшов якийсь час. – Сходжу-но я до діда Петра! – якось вuрішив Микола. – Може й скаже щось слушне. І чоловік пішов до сусіда з незвuчним запuтанням

- by Avtor+

Микола стояв біля могилки матері. Її щойно поховали. Сліз чоловік не приховував. Вони текли самі собою по щоках… Односельці вже почали розходитися. А Микола усе стояв, доки його не торкнувся …

Поділись з друзями...
Микола стояв біля могuлки матері. Її щойно поховалu . Микола все стояв, докu його не торкнувся за руку дід Петро. – Ходімо, Микольцю, ходімо, – сказав той. – Стій не стій – не повернутu вже Ганну. Все-таки віджuла вона своє – вісімдесят сім років… Микола, важко пережuв відхід матері. У великому будинку, який він сам збудував, залuшився Микола один. Зовсім один… Пройшов якийсь час. – Сходжу-но я до діда Петра! – якось вuрішив Микола. – Може й скаже щось слушне. І чоловік пішов до сусіда з незвuчним запuтанням Read More
Інше / цікаве

Василь Іванович вирішив зробити до хати прибудову. У нову кімнату вони з його дружиною Тетяною Андріївною переставили старе ліжко й трюмо… По осені, біля їхньої хвіртки раптом зупинилася чорна машина. З неї вийшов молодик. – Хазяї! – гукнув він. – Здрастуйте! Вибачте, а ви не здасте нам в оренду кімнату? Василь Іванович вийшов до воріт, відкрив хвіртку. – Ми ненадовго шукаємо житло. Хочемо медовий місяць тут на природі провести, – сказав хлопець.

- by Avtor+

Весною Василь Іванович, як завжди перекопав город. Посадили все, та й засумував він… Сидів усе на терасці, газетки читав, чогось обурювався, та димів нишком, коли його Тетяна Андріївна не бачила. …

Поділись з друзями...
Василь Іванович вирішив зробити до хати прибудову. У нову кімнату вони з його дружиною Тетяною Андріївною переставили старе ліжко й трюмо… По осені, біля їхньої хвіртки раптом зупинилася чорна машина. З неї вийшов молодик. – Хазяї! – гукнув він. – Здрастуйте! Вибачте, а ви не здасте нам в оренду кімнату? Василь Іванович вийшов до воріт, відкрив хвіртку. – Ми ненадовго шукаємо житло. Хочемо медовий місяць тут на природі провести, – сказав хлопець. Read More
Інше / цікаве

– Мамо, там машина якась вантажна прuїхала! – Водій нашу адресу назвав. Ти щось замовляла? – Та ні… – здивувалась Тетяна. – Скажи, що він помилився. Через кілька хвилин пролунав дзвінок телефону. Тетяна глянула на екран і скривилась. Дзвонила її свекруха Світлана Андріївна. Тетяна взяла слухавку. – Привіт, невісточко! – заспівала свекруха єлейним голоском. – Бачила, там машина приїхала? – Бачила, – здивовано відповіла Тетяна. – А що це? – Ти ворота відкривай і все дізнаєшся! – сказала свекруха. – І не тягни

- by Avtor+

Світлана Андріївна розмовляла по телефону з дочкою. Вона тільки-но поховала сина, і перебувала в його будинку. Її дочка, сестра покійного, не змогла приїхати, діти малі в неї, останньому місяць тільки …

Поділись з друзями...
– Мамо, там машина якась вантажна прuїхала! – Водій нашу адресу назвав. Ти щось замовляла? – Та ні… – здивувалась Тетяна. – Скажи, що він помилився. Через кілька хвилин пролунав дзвінок телефону. Тетяна глянула на екран і скривилась. Дзвонила її свекруха Світлана Андріївна. Тетяна взяла слухавку. – Привіт, невісточко! – заспівала свекруха єлейним голоском. – Бачила, там машина приїхала? – Бачила, – здивовано відповіла Тетяна. – А що це? – Ти ворота відкривай і все дізнаєшся! – сказала свекруха. – І не тягни Read More
Інше / цікаве

Андрій повернувся додому з роботи. – Що на вечерю? – запитав чоловік, зайшовши на кухню. – Нічого, але це неважливо, – відповіла Поліна. – Андрію, я з господаркою квартири сьогодні говорила, повідомила їй, що ми з’їжджаємо. – Що? – здивувався він. – Ми ж обговорювали це минулого тижня, – пояснила Поліна. – Обговорювали, але ж ми не знайшли іншу квартиру, – підтвердив Андрій. – Не хвилюйся! Я вирішила цю проблему, – посміхнулася жінка. – І куди ми переїжджаємо? – поцікавився чоловік. – До твоєї колишньої дружини Ірини! – несподівано сказала Поліна. – До Ірини? Як до Ірини? – Андрій здивовано дивився на Поліну, не розуміючи, що відбувається

- by Avtor+

– А навіщо нам винаймати квартиру, коханий? Слухай, ми можемо заощадити пристойно. Чи тобі вже сто пʼятдесят тисяч на рік на дорозі валяються? Андрію було незатишно від цієї розмови, він …

Поділись з друзями...
Андрій повернувся додому з роботи. – Що на вечерю? – запитав чоловік, зайшовши на кухню. – Нічого, але це неважливо, – відповіла Поліна. – Андрію, я з господаркою квартири сьогодні говорила, повідомила їй, що ми з’їжджаємо. – Що? – здивувався він. – Ми ж обговорювали це минулого тижня, – пояснила Поліна. – Обговорювали, але ж ми не знайшли іншу квартиру, – підтвердив Андрій. – Не хвилюйся! Я вирішила цю проблему, – посміхнулася жінка. – І куди ми переїжджаємо? – поцікавився чоловік. – До твоєї колишньої дружини Ірини! – несподівано сказала Поліна. – До Ірини? Як до Ірини? – Андрій здивовано дивився на Поліну, не розуміючи, що відбувається Read More
Інше / цікаве

Не можна так чинити! Ми три роки не можемо народити, а ти… тільки вийшла заміж і одразу. Хоча вам ця дитина не потрібна зовсім! Та ви розійдетеся за рік, я впевнена! Ти розумієш, що своїм щастям ти пораниш Іру, – випалила свекруха Алісі

- by Avtor+

Новина про вагітність Аліса сприйняла з радістю. Вони з чоловіком, Богданом, були одружені лише два місяці, і дитину не планували. Але ця випадковість стала приємною новиною для пари. Богдан добре …

Поділись з друзями...
Не можна так чинити! Ми три роки не можемо народити, а ти… тільки вийшла заміж і одразу. Хоча вам ця дитина не потрібна зовсім! Та ви розійдетеся за рік, я впевнена! Ти розумієш, що своїм щастям ти пораниш Іру, – випалила свекруха Алісі Read More
Інше / цікаве

Оля стояла на зупинці – тролейбуса не було. – Вас підвезти? – біля зупинки раптом пригальмувала машина. Оля замотала головою і зробила крок назад. – Сідайте, дівчино! – наполягав водій, але Оля відвернулася. -Настирний який! – подумала вона. Яке ж було її здивування, коли за кілька днів до неї на зупинці підійшов той самий водій

- by Avtor+

В той день погода була погана: холод, дощ, вітер – тільки снігу не вистачало. Оля стояла на зупинці і безнадійно вдивлялася в далечінь – тролейбуса не було. -Вас підвезти? – …

Поділись з друзями...
Оля стояла на зупинці – тролейбуса не було. – Вас підвезти? – біля зупинки раптом пригальмувала машина. Оля замотала головою і зробила крок назад. – Сідайте, дівчино! – наполягав водій, але Оля відвернулася. -Настирний який! – подумала вона. Яке ж було її здивування, коли за кілька днів до неї на зупинці підійшов той самий водій Read More
Інше / цікаве

– Дитино, звідки у тебе ця кофтинка? – Мамо, ми з Настьою обмінялися ненадовго. Я їй свою бірюзову з бантиками дала носити, а вона мені цю. – Аня, скільки разів я тебе просила, не брати чужі речі! – Мамо, а що тут такого? – Ось на вихідні поїдеш до бабусі, попроси її розповісти, що з нею через чужу річ сталося

- by Avtor+

Аня з подружками збиралася у кіно. – Дитино, звідки у тебе ця кофточка? – Мамо, ми з Настьою обмінялися ненадовго. Я їй свою бірюзову з бантиками дала носити, а вона …

Поділись з друзями...
– Дитино, звідки у тебе ця кофтинка? – Мамо, ми з Настьою обмінялися ненадовго. Я їй свою бірюзову з бантиками дала носити, а вона мені цю. – Аня, скільки разів я тебе просила, не брати чужі речі! – Мамо, а що тут такого? – Ось на вихідні поїдеш до бабусі, попроси її розповісти, що з нею через чужу річ сталося Read More