цікаве
Інше / цікаве

Юля відварила картопельки, посмажила відбивні… – Андрію! – гукнула вона. – Ходи обідати! Через мить на порозі зʼявився її чоловік Андрій. – Юлечко, тут така справа, – почав він з порога. – Дзвонила моя сестра. Вони знову до нас у відпустку зібралися… – Андрійку, але я не хочу! – ахнула Юлія. – Юлечко, ну що значить «не хочу»? Це ж моя сестра як-не-як! – А те і значить, любий! Адже вони торік до нас уже в гості приїжджали. Тож я цей період спокійно згадувати не можу. – Це ще чому?! – Андрій не розумів, що відбувається

- by Avtor+

Юля відварила картопельки, посмажила відбивні. – Андрію! – гукнула вона. – Ходи обідати! Через мить на порозі зʼявився її чоловік Андрій. – Юлечко, тут така справа, – почав він з …

Поділись з друзями...
Юля відварила картопельки, посмажила відбивні… – Андрію! – гукнула вона. – Ходи обідати! Через мить на порозі зʼявився її чоловік Андрій. – Юлечко, тут така справа, – почав він з порога. – Дзвонила моя сестра. Вони знову до нас у відпустку зібралися… – Андрійку, але я не хочу! – ахнула Юлія. – Юлечко, ну що значить «не хочу»? Це ж моя сестра як-не-як! – А те і значить, любий! Адже вони торік до нас уже в гості приїжджали. Тож я цей період спокійно згадувати не можу. – Це ще чому?! – Андрій не розумів, що відбувається Read More
Інше / цікаве

Ірина Антонівна приїхала із села до міста у справах, а заразом і провідати дітей. Жінка взяла сумку картоплі, банки з огірочками та помідорчиками і вирушила в дорогу. Після обіду Ірина Антонівна вже була біля дверей квартири сина. Вона натиснула на дзвінок, двері відкрила невістка. – А я до вас у гості приїхала! – радісно сказала свекруха з порога. – Проходьте, – сухо буркнула невістка. Ірина Антонівна зайшла на кухню, виклала сільські гостинці, невітска гостинці прийняла, але навіть не запропонувала чаю. Тоді Ірина Антонівна, ще й не здогадувалася чим обернеться такий візит до сина

- by Avtor+

-Не роби добра, і не отримаєш …. – думала Ірина Антонівна, після того, як побувала у сина. Невістка її зустріла непривітно: похмура, обличчя темніше хмари. – У вас все нормально, …

Поділись з друзями...
Ірина Антонівна приїхала із села до міста у справах, а заразом і провідати дітей. Жінка взяла сумку картоплі, банки з огірочками та помідорчиками і вирушила в дорогу. Після обіду Ірина Антонівна вже була біля дверей квартири сина. Вона натиснула на дзвінок, двері відкрила невістка. – А я до вас у гості приїхала! – радісно сказала свекруха з порога. – Проходьте, – сухо буркнула невістка. Ірина Антонівна зайшла на кухню, виклала сільські гостинці, невітска гостинці прийняла, але навіть не запропонувала чаю. Тоді Ірина Антонівна, ще й не здогадувалася чим обернеться такий візит до сина Read More
Інше / цікаве

Поліна посмажила картоплю, і покликала чоловіка до столу, вечеряти. – Ммм, дуже смачно! Як я і люблю, з часничком, – усміхнувся Вадим, скуштувавши першу виделку. Поліна та Вадим смачно повечеряли, жінка вимила посуд, і разом з чоловіком пішла у ліжко. Заснули вони швидко. Раптом Поліна прокинулася серед ночі і відчула, що Вадима поряд немає. Він був на кухні і розмовляв з кимось по телефону. Поліна підійшла до дверей, прислухалася до розмови і застигла від почутого

- by Avtor+

Поліна стояла перед дзеркалом в дамській кімнаті і прискіпливо оглядала себе: обличчя симпатична, волосся густе, довге і красиве, фігурка непогана …. А ще у неї невелика квартира, хороша машина, непогана …

Поділись з друзями...
Поліна посмажила картоплю, і покликала чоловіка до столу, вечеряти. – Ммм, дуже смачно! Як я і люблю, з часничком, – усміхнувся Вадим, скуштувавши першу виделку. Поліна та Вадим смачно повечеряли, жінка вимила посуд, і разом з чоловіком пішла у ліжко. Заснули вони швидко. Раптом Поліна прокинулася серед ночі і відчула, що Вадима поряд немає. Він був на кухні і розмовляв з кимось по телефону. Поліна підійшла до дверей, прислухалася до розмови і застигла від почутого Read More
Інше / цікаве

– В мене велике свято – 60 років! Ти ж накриєш стіл? – Я звернулась до невістки, вона ж приготуванням їжі на життя заробляє. Знала, що не підведе.Я всім подругам розповіла, що моя невістка чудово готує. Тому й запросила їх на ювілей до себе. Я завжди пишалась невісткою. Вона народила близнюків, син на війні, а вона з усім справляється. Крутися, бігає, змогла в декреті власну справу заснувати. Готує комплексні обіди, ще й доставленням займається. Щоправда, коли клієнтів стало багато, то розвозити замовлення почав її брат.але Настя мене так осоромила..

- by Avtor+

Я завжди пишалась невісткою. Вона народила близнюків, син на війні, а вона з усім справляється. Крутися, бігає, змогла в декреті власну справу заснувати. Готує комплексні обіди, ще й доставленням займається. …

Поділись з друзями...
– В мене велике свято – 60 років! Ти ж накриєш стіл? – Я звернулась до невістки, вона ж приготуванням їжі на життя заробляє. Знала, що не підведе.Я всім подругам розповіла, що моя невістка чудово готує. Тому й запросила їх на ювілей до себе. Я завжди пишалась невісткою. Вона народила близнюків, син на війні, а вона з усім справляється. Крутися, бігає, змогла в декреті власну справу заснувати. Готує комплексні обіди, ще й доставленням займається. Щоправда, коли клієнтів стало багато, то розвозити замовлення почав її брат.але Настя мене так осоромила.. Read More
Інше / цікаве

– Світланко, давай картоплі насмажемо? Мама ікру з кабачків передала, уявляєш? –вчора радісно сказав Ігор. – Ну давай, – зітхнула дівчина і вирушала на кухню смажити картоплю. – Доки не забув! У моєї сестри скоро день народження. Пам’ятаєш? – радісно сказав чоловік. – Так, пам’ятаю, – спробувала усміхнутися Світлана. – Так ось, я вирішив купити їй дорогий телефон. Все таки 35 років, ювілей, – повідомив Ігор дружину. Раптом Світлана змінилася на обличчі. – А ось це вже ні! – вигукнула Світлана. Ігор здивовано дивився на дружину, не розміючи такої реакції

- by Avtor+

Світлана роздратовано потерла скроні. Голова стала важка, варто було Ігореві згадати свою рідню. Взагалі спочатку у них склалися непогані відносини. Світлану завжди привітно приймали, мати Ігоря вічно метушилася зі своїми …

Поділись з друзями...
– Світланко, давай картоплі насмажемо? Мама ікру з кабачків передала, уявляєш? –вчора радісно сказав Ігор. – Ну давай, – зітхнула дівчина і вирушала на кухню смажити картоплю. – Доки не забув! У моєї сестри скоро день народження. Пам’ятаєш? – радісно сказав чоловік. – Так, пам’ятаю, – спробувала усміхнутися Світлана. – Так ось, я вирішив купити їй дорогий телефон. Все таки 35 років, ювілей, – повідомив Ігор дружину. Раптом Світлана змінилася на обличчі. – А ось це вже ні! – вигукнула Світлана. Ігор здивовано дивився на дружину, не розміючи такої реакції Read More
Інше / цікаве

Син вчора прийшов зі школи в сльозах і сказав, що більше туди не повернеться. Я взяла його штанці і все зрозуміла..Я не могла в це повірити. Ви уявляєте, яке це прини ження? І як йому далі в тому класі навчатися. Наступного дня я залишила сина дома, а сама пішла до директора. Все розповіла. Він викликав цю вчительку. І тут почалось.

- by Avtor+

Мій синочок Назарко навчається в третьому класі. Раніше все наче добре було. Та зараз, минув лише тиждень навчання і він повернувся зі школи в сльозах:  – Що сталося, сину?  – …

Поділись з друзями...
Син вчора прийшов зі школи в сльозах і сказав, що більше туди не повернеться. Я взяла його штанці і все зрозуміла..Я не могла в це повірити. Ви уявляєте, яке це прини ження? І як йому далі в тому класі навчатися. Наступного дня я залишила сина дома, а сама пішла до директора. Все розповіла. Він викликав цю вчительку. І тут почалось. Read More
Інше / цікаве

Я ледве дійшла до своєї кімнати, так мені було прикро. Не дай Бог комусь таке пережити – розуміти,що ти заважаєш своїй дитині, як вона сама сказала,“крутишся під ногами”. Прикро мені ще й тому, що я все життя жила заради дітей, я одна без чоловіка виростила сина та дочку. Після розлучення заміж не вийшла, діти школярі вимагали, щоб у сім’ї не було вітчима. Було тяжко і морально, і матеріально, але я впоралася, а тепер я їм не потрібна

- by Avtor+

– Мамо, тобі давно пора вже від нас з’їхати, – заявила мені донька. Вона не раздозволяє собі натякнути мені, що я їм заважаю. – Куди з’їхати? Про що ти? Тут …

Поділись з друзями...
Я ледве дійшла до своєї кімнати, так мені було прикро. Не дай Бог комусь таке пережити – розуміти,що ти заважаєш своїй дитині, як вона сама сказала,“крутишся під ногами”. Прикро мені ще й тому, що я все життя жила заради дітей, я одна без чоловіка виростила сина та дочку. Після розлучення заміж не вийшла, діти школярі вимагали, щоб у сім’ї не було вітчима. Було тяжко і морально, і матеріально, але я впоралася, а тепер я їм не потрібна Read More
Інше / цікаве

Ганна Василівна цілий день крутилася на кухні. І борщику зварила запашного, з часничком, й онуку Сашку – кашку молочну… Вона вже майже перемила весь посуд, коли задзвенів її телефон. Ганна Василівна витерла руки об фартух і взяла слухавку. Номер був незнайомий… – Здрастуйте, – почула вона в слухавці чоловічий голос. – Це з лікарні вас турбують. А Любов Сергіївна вам хто? Ганна Василівна аж присіла від несподіванки. Вона не вірила своїм вухам

- by Avtor+

– Баба-а-а, мама-а-а, – кликав маленький Сашко. Він то затихав, то голосно схлипуючи починав знову. Сама Ганна Василівна теж плакала. – От же ж стара, нерозумна… А як не плакати, …

Поділись з друзями...
Ганна Василівна цілий день крутилася на кухні. І борщику зварила запашного, з часничком, й онуку Сашку – кашку молочну… Вона вже майже перемила весь посуд, коли задзвенів її телефон. Ганна Василівна витерла руки об фартух і взяла слухавку. Номер був незнайомий… – Здрастуйте, – почула вона в слухавці чоловічий голос. – Це з лікарні вас турбують. А Любов Сергіївна вам хто? Ганна Василівна аж присіла від несподіванки. Вона не вірила своїм вухам Read More
Інше / цікаве

До Марини з села приїхала її сестра Зіна. – Ну, привіт, Марино! – полізла сестра з порога обійматися. – Я тут тобі, Мариночко, зібрала гостинців. Все свіженьке, домашнє! Ледве доперла… Ти, мабуть, давно домашненького не їла? Марина мовчки кивнула сестрі. – Не їла, не їла, – подумала вона. – Та нащо мені твої банки, закрутки й картоплі?! В магазині все продається у нас в місті… Марина підійшла до сумок. Вона взяла одну з них, щоб відтягнути її на кухню і раптом застигла від несподіванки

- by Avtor+

Марина кинула телефон на диван і взялася за голову. Ще тільки цього їй не вистачало! Мабуть, не дарма їй останнім часом батько покійний снитися став… Стоїть на доріжці, сонячно навкруги, …

Поділись з друзями...
До Марини з села приїхала її сестра Зіна. – Ну, привіт, Марино! – полізла сестра з порога обійматися. – Я тут тобі, Мариночко, зібрала гостинців. Все свіженьке, домашнє! Ледве доперла… Ти, мабуть, давно домашненького не їла? Марина мовчки кивнула сестрі. – Не їла, не їла, – подумала вона. – Та нащо мені твої банки, закрутки й картоплі?! В магазині все продається у нас в місті… Марина підійшла до сумок. Вона взяла одну з них, щоб відтягнути її на кухню і раптом застигла від несподіванки Read More
Інше / цікаве

Віра забрала сина з садочка, та повернулася додому. Жінка якраз смажила котлетки на вечерю, коли почула, як відкрилися вхідні двері. – Привіт! – з порога вигукну Микола. – Привіт, – сумно сказав Андрійко і пішов у свою кімнату. – Що це з ним, чому син мені не радий? Віро, а ти чому така сумна? Ви що, не скучили за мною? – дивувався Микола. – Ні, ми зовсім не скучили. І більше – не хочемо тебе бачити. Віддай ключ і забудь сюди дорогу, – раптом сказала Віра. – Що ти таке кажеш? Що сталося? – Микола здивовано дивився на Віру, нічого не розуміючи

- by Avtor+

Зібравши Андрійка в садок, швидко схопивши ключі від машини та квартири з полички, Віра зачинила двері та поспішила з сином надвір. Старший син Вітя ще спить, звечора попередив її, що …

Поділись з друзями...
Віра забрала сина з садочка, та повернулася додому. Жінка якраз смажила котлетки на вечерю, коли почула, як відкрилися вхідні двері. – Привіт! – з порога вигукну Микола. – Привіт, – сумно сказав Андрійко і пішов у свою кімнату. – Що це з ним, чому син мені не радий? Віро, а ти чому така сумна? Ви що, не скучили за мною? – дивувався Микола. – Ні, ми зовсім не скучили. І більше – не хочемо тебе бачити. Віддай ключ і забудь сюди дорогу, – раптом сказала Віра. – Що ти таке кажеш? Що сталося? – Микола здивовано дивився на Віру, нічого не розуміючи Read More