Валентина Петрівна потрапила до лікарні. Жінка попросила свого сина Владислава з родиною зібрати в неї на дачі малину. – І скільки зібрали? – поцікавилась вона ввечері по телефону. – Небагато, – сказав чоловік. – Добре, хай стоїть, – сказала Валентина Петрівна. – Мене завтра виписують, забери мене машиною… – Сподіваюся, малину ви поставили в холодильник? – наступного дня запитала Валентина Петрівна сина й невістку. – Та там не було чого ставити, – посміхнулася невістка Вікторія. – А Владик вам нічого не сказав? – А що він мав мені сказати? – запитала Валентина Петрівна. Вона дивилася на сина і не розуміла, що відбувається

Валентина Петрівна скривилася, коли дізналася, що її єдиний улюблений син вирішив одружитися на жінці, в якої є двоє дітей. – Навіщо тобі потрібен цей тягар?! – взялася за голову жінка. …

Поділись з друзями...
Валентина Петрівна потрапила до лікарні. Жінка попросила свого сина Владислава з родиною зібрати в неї на дачі малину. – І скільки зібрали? – поцікавилась вона ввечері по телефону. – Небагато, – сказав чоловік. – Добре, хай стоїть, – сказала Валентина Петрівна. – Мене завтра виписують, забери мене машиною… – Сподіваюся, малину ви поставили в холодильник? – наступного дня запитала Валентина Петрівна сина й невістку. – Та там не було чого ставити, – посміхнулася невістка Вікторія. – А Владик вам нічого не сказав? – А що він мав мені сказати? – запитала Валентина Петрівна. Вона дивилася на сина і не розуміла, що відбувається Read More

Ірина прийшла з магазину з пакетами продуктів у руках. Вона відкрила двері і в ту ж мить її кіт вискочив з квартири і побіг по сходах. – Мурчику, куди ти, ану стій! – Ірина кинула пакети і побігла слідом за котом. Ось тільки той бігав швидше, а в під’їзд, якраз хтось заходив. І цей хтось випустив кота на вулицю. – Мурчику, ану до мене, киць-киць-киць! – гукала Ірина, вийшовши з будинку. Ірина підібрала кота аж біля сусіднього будинку. Жінка вже зібралася додому, як раптом глянула хто йде від сусіднього підʼїзду, й оторопіла від побаченого

– Люба, мене тут приятелі у відпустку кличе в Карпати. На кілька тижнів всього. На роботі домовитися можна, а от як у нас у родині справи? Там і намети будуть, …

Поділись з друзями...
Ірина прийшла з магазину з пакетами продуктів у руках. Вона відкрила двері і в ту ж мить її кіт вискочив з квартири і побіг по сходах. – Мурчику, куди ти, ану стій! – Ірина кинула пакети і побігла слідом за котом. Ось тільки той бігав швидше, а в під’їзд, якраз хтось заходив. І цей хтось випустив кота на вулицю. – Мурчику, ану до мене, киць-киць-киць! – гукала Ірина, вийшовши з будинку. Ірина підібрала кота аж біля сусіднього будинку. Жінка вже зібралася додому, як раптом глянула хто йде від сусіднього підʼїзду, й оторопіла від побаченого Read More

Ольга відчинила хвіртку, водій, який її привіз, допоміг піднести сумки до самого порогу. Ольга з ним розрахувалася, подякувала, і вже збиралася заносити сумки в хату, але раптом до її воріт під’їхала ще одна автівка. На годиннику була 8 година ранку, і Ольга навіть не уявляла, хто б це міг бути. Донька з зятем попередили, що вони на роботі, тому не зможуть маму зустріти. Та довго Ользі гадати не довелося, бо з дорогої чорної машини вийшов Мирон, її колишнійчоловік

Ольга відчинила хвіртку, водій, який її привіз, допоміг піднести сумки до самогопорогу. Жінка з ним розрахувалася, подякувала, і вже збиралася заносити сумки вхату, але раптом до її воріт під’їхала ще …

Поділись з друзями...
Ольга відчинила хвіртку, водій, який її привіз, допоміг піднести сумки до самого порогу. Ольга з ним розрахувалася, подякувала, і вже збиралася заносити сумки в хату, але раптом до її воріт під’їхала ще одна автівка. На годиннику була 8 година ранку, і Ольга навіть не уявляла, хто б це міг бути. Донька з зятем попередили, що вони на роботі, тому не зможуть маму зустріти. Та довго Ользі гадати не довелося, бо з дорогої чорної машини вийшов Мирон, її колишнійчоловік Read More

Влада поверталася додому. Вона зайшла в магазин купила продуктів і з важкою торбою попрямувала до свого підʼїзду. Дівчина піднялася на свій поверх і застигла від несподіванки. Біля дверей стояла її сестра Ганна. – Ой, привіт Владо! – кинулася обійматися гостя. – Як ти? – Все добре, – здивовано відповіла Влада і запросила Ганну зайти. – Я така рада, що ти всього досягла! – нахвалювала Ганна квартиру сестри, озираючись навкруги. – А я дочку заміж видаю. І приїхала до тебе, з важливим проханням! Ось, глянь. Ганна простягнула сестрі якийсь альбом. Влада глянула на нього і застигла від здивування

Влада вже годину слухала, як мати свариться з її батьком Петром. Вона була четвертою дочкою матері, і єдиною у батька. Її мати – Галина, як тільки народжувала, то майже одразу розлучалася. …

Поділись з друзями...
Влада поверталася додому. Вона зайшла в магазин купила продуктів і з важкою торбою попрямувала до свого підʼїзду. Дівчина піднялася на свій поверх і застигла від несподіванки. Біля дверей стояла її сестра Ганна. – Ой, привіт Владо! – кинулася обійматися гостя. – Як ти? – Все добре, – здивовано відповіла Влада і запросила Ганну зайти. – Я така рада, що ти всього досягла! – нахвалювала Ганна квартиру сестри, озираючись навкруги. – А я дочку заміж видаю. І приїхала до тебе, з важливим проханням! Ось, глянь. Ганна простягнула сестрі якийсь альбом. Влада глянула на нього і застигла від здивування Read More

Микола з Вірою жили по-сусідству. Дуже скоро вони зрозуміли, що подобаються один одному. Молоді гуляли, разом ходили на танці. Та було одне «але» – Віра не хотіла жити в селі: – Микольцю, поїхали у місто, га?! Я піду вчитися. Ти теж. – Ні, Віро, я в місто не хочу, – казав хлопець. – Сільський я. Вивчишся, повернешся сюди, тоді й вирішимо, як будемо жити. Поїхала дівчина в місто сама… Здобувши диплом, приїхала Віра додому. Її мати, Ганна, як глянула на дочку, то аж присіла від несподіванки. – Це що таке Віро?! – тільки й сказала вона

Сусідські дітлахи Віра й Миколка з дитинства були не розлий вода. Миколка, був хлопець дуже спритний, мати його Антоніна не раз йому виказувала: – І в кого ти у нас …

Поділись з друзями...
Микола з Вірою жили по-сусідству. Дуже скоро вони зрозуміли, що подобаються один одному. Молоді гуляли, разом ходили на танці. Та було одне «але» – Віра не хотіла жити в селі: – Микольцю, поїхали у місто, га?! Я піду вчитися. Ти теж. – Ні, Віро, я в місто не хочу, – казав хлопець. – Сільський я. Вивчишся, повернешся сюди, тоді й вирішимо, як будемо жити. Поїхала дівчина в місто сама… Здобувши диплом, приїхала Віра додому. Її мати, Ганна, як глянула на дочку, то аж присіла від несподіванки. – Це що таке Віро?! – тільки й сказала вона Read More

Віра з Павлом переїхали жити на дачу. Віра оглянула зарослий бурʼянами город. – Слухай, Павлику, а давай там в низині капусту посадимо і те, що любить воду, а тут картопельку, – сказала вона. Павло знизав плечима: – Давай. – Треба тепер розсаду знайти й картоплю, – сказала дружина. Щось купили, щось сусіди принесли. Віра невтомно за своїм городом доглядала. Кожному новому листочку раділа, кожній квітці посміхалася. Вже на початку липня занедбана раніше ділянка, розквітла. У вересні Павло з Вірою поїхали в гості до її батьків. Коли вони повернулися на дачу, то оторопіли від побаченого

У Людмили Петрівни було два сини – Андрій і Павло. До моменту дорослішання мати любила обох синів однаково. Не було в неї якогось поділу. І приголубити кожного поспішала, і погладити …

Поділись з друзями...
Віра з Павлом переїхали жити на дачу. Віра оглянула зарослий бурʼянами город. – Слухай, Павлику, а давай там в низині капусту посадимо і те, що любить воду, а тут картопельку, – сказала вона. Павло знизав плечима: – Давай. – Треба тепер розсаду знайти й картоплю, – сказала дружина. Щось купили, щось сусіди принесли. Віра невтомно за своїм городом доглядала. Кожному новому листочку раділа, кожній квітці посміхалася. Вже на початку липня занедбана раніше ділянка, розквітла. У вересні Павло з Вірою поїхали в гості до її батьків. Коли вони повернулися на дачу, то оторопіли від побаченого Read More

Так, Ніно, мабуть до снігу ми картоплю копати будемо. І на біса стільки насадили? А все ти. А раптом сімʼї не вистачить. А де твої хлопці? Палець об палець вдарити не хочуть. А раніше пам’ятаєш? Як купою навалимося, до обіду вже все викопано. Ех, були часи– Ніна прислухалася – Чуєш, діду, під’їхав начебто хтось? Сходи, подивися

— Мишко, я чого зайшов то – м’яв кепку в руках батько. – Не підможете нам із матір’ю картоплю викопати? Соромно як, у всіх сусідів уже прибрана, а в нас …

Поділись з друзями...
Так, Ніно, мабуть до снігу ми картоплю копати будемо. І на біса стільки насадили? А все ти. А раптом сімʼї не вистачить. А де твої хлопці? Палець об палець вдарити не хочуть. А раніше пам’ятаєш? Як купою навалимося, до обіду вже все викопано. Ех, були часи– Ніна прислухалася – Чуєш, діду, під’їхав начебто хтось? Сходи, подивися Read More

Олена прокинулась рано. Вона пішла на кухню і приготувала каву з молоком. Жінка вийшла на балкон. – Так зелено за вікном! – посміхнулась вона. Кахлі на балконі були прохолодними… Олена згадала про коврик, який лежав на шафі у коридорі. Вона взяла табуретку й полізла діставати коврик. Він був біля стіни за величезним тубусом. Тубус належав її, тепер вже колишньому чоловіку Владиславу. Олена почала діставати коврик, але той не піддавався. Його ніби щось тримало… Жінка потягнула сильніше і тубус покотився на підлогу. Олена злізла з табуретки, відкрила його й оторопіла від побаченого

Розлучалися Владислав з Оленою важко. Були і сварки і що завгодно. Визнавати те, що в нього є інша жінка, він не хотів до останнього. Нарешті, Владислав пішов з однією сумкою, …

Поділись з друзями...
Олена прокинулась рано. Вона пішла на кухню і приготувала каву з молоком. Жінка вийшла на балкон. – Так зелено за вікном! – посміхнулась вона. Кахлі на балконі були прохолодними… Олена згадала про коврик, який лежав на шафі у коридорі. Вона взяла табуретку й полізла діставати коврик. Він був біля стіни за величезним тубусом. Тубус належав її, тепер вже колишньому чоловіку Владиславу. Олена почала діставати коврик, але той не піддавався. Його ніби щось тримало… Жінка потягнула сильніше і тубус покотився на підлогу. Олена злізла з табуретки, відкрила його й оторопіла від побаченого Read More