Ніна Миколаївна збиралася вже лягати спати, коли у двері подзвонили. – Ти чому так пізно? – здивувалася Ніна Миколаївна, побачивши на порозі свою доньку Віру. – Щось сталося? – Нічого особливого не сталося, – якось єхидно відповіла Віра. – Просто мене знайшов мій рідний брат! – Хто-хто? – перепитала мати. – Брат, мамо! Мій брат і твій син! – вигукнула Віра. – Доню, який брат? Про що ти говориш? Поясни нормально! – Ніна Миколаївна здивовано дивилася на доньку, не розуміючи, що відбувається

– Чому ти мене все життя обманювала? – Віра пильно дивилася на матір. – Як я тепер можу тобі довіряти? – Вірочка, ти про що? – здивувалася Ніна Миколаївна. – …

Поділись з друзями...
Ніна Миколаївна збиралася вже лягати спати, коли у двері подзвонили. – Ти чому так пізно? – здивувалася Ніна Миколаївна, побачивши на порозі свою доньку Віру. – Щось сталося? – Нічого особливого не сталося, – якось єхидно відповіла Віра. – Просто мене знайшов мій рідний брат! – Хто-хто? – перепитала мати. – Брат, мамо! Мій брат і твій син! – вигукнула Віра. – Доню, який брат? Про що ти говориш? Поясни нормально! – Ніна Миколаївна здивовано дивилася на доньку, не розуміючи, що відбувається Read More

З подвір’я Кравчуків на усе село чулися весільні музики, кликали до танцю. Наталя милувалася донькою Мар’яною, яка разом зі своїм нареченим кружляла у вальсі для молодих. Струм пронизував кожну її клітинку, коли почула за спиною: «Як гарно танцюють молодята. Ніби й не торкаються ногами землі!»

Мимоволі спомини із далекого минулого вмить зринають у пам’яті, стискають серце Наталі, а на очі набігають сльози… Тоді Мар’янці було п’ять років, як вони розпочали будувати хату. Стара, яку ще …

Поділись з друзями...
З подвір’я Кравчуків на усе село чулися весільні музики, кликали до танцю. Наталя милувалася донькою Мар’яною, яка разом зі своїм нареченим кружляла у вальсі для молодих. Струм пронизував кожну її клітинку, коли почула за спиною: «Як гарно танцюють молодята. Ніби й не торкаються ногами землі!» Read More

Микола поїхав у село до своєї бабусі Олі. Цілий день він порався по-господарству і дуже втомився. Наступного дня Микола прокинувся від смачного запаху пиріжків. Він швидко встав з ліжка, але на кухню не пішов, а вийшов на подвір’я. Микола набрав води з колодязя, вмився, розімʼявся і поспішив на кухню до баби Олі. Чоловік підійшов до дверей кухні, і раптом зрозумів, що баба Оля там явно не одна… – Мабуть сусіди зайшли в гості, – подумав Микола й відкрив двері. Він глянув хто сидів за столом і очам своїм не повірив

– Лілечко, а давай у село поїдемо, га?! – сказав Микола дружині. – До бабусі. Ох вона буде рада! Та й Андрійко давно проситься, ми ж там уже три роки …

Поділись з друзями...
Микола поїхав у село до своєї бабусі Олі. Цілий день він порався по-господарству і дуже втомився. Наступного дня Микола прокинувся від смачного запаху пиріжків. Він швидко встав з ліжка, але на кухню не пішов, а вийшов на подвір’я. Микола набрав води з колодязя, вмився, розімʼявся і поспішив на кухню до баби Олі. Чоловік підійшов до дверей кухні, і раптом зрозумів, що баба Оля там явно не одна… – Мабуть сусіди зайшли в гості, – подумав Микола й відкрив двері. Він глянув хто сидів за столом і очам своїм не повірив Read More

Лариса Андріївна вперше в житті їхала у відпустку сама. Зазвичай вона відпочивала зі своїм сином Артемом… У купе з Ларисою Андріївною їхав симпатичний чоловік. – Приємно познайомитися – Леонід Іванович, – сказав він. Леонід Іванович розповідав Ларисі Андріївні смішні анекдоти, був галантний. Потім він відкоркував ігристе й запропонував трішки за знайомство. Лариса Андріївна раптом подумала: – А може він захоче продовжити зі мною знайомство? Але вранці Леонід Іванович несподівано зазбирався на вихід з поїзда…

Вперше в житті Лариса Андріївна їхала у відпустку сама. Зазвичай вона відпочивала із сином. З самого дитинства, два місяці Артем був у бабусі в селі. А в серпні Лариса заїжджала …

Поділись з друзями...
Лариса Андріївна вперше в житті їхала у відпустку сама. Зазвичай вона відпочивала зі своїм сином Артемом… У купе з Ларисою Андріївною їхав симпатичний чоловік. – Приємно познайомитися – Леонід Іванович, – сказав він. Леонід Іванович розповідав Ларисі Андріївні смішні анекдоти, був галантний. Потім він відкоркував ігристе й запропонував трішки за знайомство. Лариса Андріївна раптом подумала: – А може він захоче продовжити зі мною знайомство? Але вранці Леонід Іванович несподівано зазбирався на вихід з поїзда… Read More

Дивну пору вибрала Аліна для відпустки – вже не зима, але ще й не весна. Якась невизначеність у природі, і така сама невизначеність у її душі, майже силоміць штовхала дівчину на цей відпочинок. У місті їй стало занадто тісно, задушливо. Прагнула на волю, побути наодинці з собою, подумати в обіймах природи, розкласти все по поличках і намагатися склеїти розбите серце, навчитися жити й любити заново.

Дивну пору вибрала Аліна для відпустки – вже не зима, але ще й не весна. Якась невизначеність у природі, і така сама невизначеність у її душі, майже силоміць штовхала дівчину …

Поділись з друзями...
Дивну пору вибрала Аліна для відпустки – вже не зима, але ще й не весна. Якась невизначеність у природі, і така сама невизначеність у її душі, майже силоміць штовхала дівчину на цей відпочинок. У місті їй стало занадто тісно, задушливо. Прагнула на волю, побути наодинці з собою, подумати в обіймах природи, розкласти все по поличках і намагатися склеїти розбите серце, навчитися жити й любити заново. Read More

Галя поливала квіти, як раптом в кімнаті задзвенів її телефон. Жінка поставила лійку на стіл і взяла слухавку. – Галино, привіт! – пролунало у телефоні. Жінка застигла від несподіванки. Вона одразу ж впізнала голос свого колишнього чоловіка Василя! – Впізнала? – запитав Василь. – У мене номер телефону вже інший. – Та впізнала… – сказала Галя. – Може зустрінемося, га? – раптом запропонував Василь. – На чай запросиш мене? Розмова у мене є, не тільки до тебе, а й до наших дітей також! – Яка в нього може бути розмова через стільки років? – подумала Галина. Вона не розуміла, що відбувається.

Галя поливала квіти, як раптом в кімнаті задзвенів її телефон. Жінка поставила лійку на стіл і взяла слухавку. – Галино, привіт! – пролунало у телефоні. Жінка застигла від несподіванки. Вона …

Поділись з друзями...
Галя поливала квіти, як раптом в кімнаті задзвенів її телефон. Жінка поставила лійку на стіл і взяла слухавку. – Галино, привіт! – пролунало у телефоні. Жінка застигла від несподіванки. Вона одразу ж впізнала голос свого колишнього чоловіка Василя! – Впізнала? – запитав Василь. – У мене номер телефону вже інший. – Та впізнала… – сказала Галя. – Може зустрінемося, га? – раптом запропонував Василь. – На чай запросиш мене? Розмова у мене є, не тільки до тебе, а й до наших дітей також! – Яка в нього може бути розмова через стільки років? – подумала Галина. Вона не розуміла, що відбувається. Read More

 Марина була дружкою на весіллі подруги Юлі. Довелося таки піти, хоча перед тим їй на ногу наклали гіпс. З собою вона взяла маленьку доньку Олечку. Весілля проходило весело. Олечка бігала за кульками, їла тістечка і весело сміялася. Пересиділа у всіх на руках, зачарувала гостей милим щебетом… Коли настав час незаміжнім дівчатам ловити букет нареченої, Марина зітхнула і залишилася сидіти за столом. Як же вона хотіла стояти в тому галасливому ряду дівчат! Але ж нога… Пролунав звук барабану, букет полетів до стелі. І тут сталося те, чого ніхто не очікував

Марина дивилася на свою ногу, на яку був накладений гіпсі, потім на слухавку. На ногу – на слухавку… – Ну що? Ти будеш дружкою на моєму весіллі, Маринко? Ти взагалі …

Поділись з друзями...
 Марина була дружкою на весіллі подруги Юлі. Довелося таки піти, хоча перед тим їй на ногу наклали гіпс. З собою вона взяла маленьку доньку Олечку. Весілля проходило весело. Олечка бігала за кульками, їла тістечка і весело сміялася. Пересиділа у всіх на руках, зачарувала гостей милим щебетом… Коли настав час незаміжнім дівчатам ловити букет нареченої, Марина зітхнула і залишилася сидіти за столом. Як же вона хотіла стояти в тому галасливому ряду дівчат! Але ж нога… Пролунав звук барабану, букет полетів до стелі. І тут сталося те, чого ніхто не очікував Read More

Тетяна прокинулася рано. Швидко зварила сніданок, нагодувала чоловіка та дітей. Ближче обіду Таня пішла на город, назбирала кабачків. – Ой, як кабачків багато! – здивувалася жінка  урожаю. – Треба мамі віднести, нехай кабачкову ікру приготує. Тетяна наклала у пакет кабачків, і вирушила до батьків, які жили неподалік у цьому ж селі. Вона тихо відкрила двері батьківського будинку, зайшла всередину. Раптом Таня почула, що мама з невісткою про щось розмовляють на кухні. 

– Ну все, їдемо разом, ось квитки, – Ігор поклав перед Інною два квитки на поїзд. – Своїм я вже зателефонував, попередив, тож післязавтра в дорогу. Інна кисло подивилася на …

Поділись з друзями...
Тетяна прокинулася рано. Швидко зварила сніданок, нагодувала чоловіка та дітей. Ближче обіду Таня пішла на город, назбирала кабачків. – Ой, як кабачків багато! – здивувалася жінка  урожаю. – Треба мамі віднести, нехай кабачкову ікру приготує. Тетяна наклала у пакет кабачків, і вирушила до батьків, які жили неподалік у цьому ж селі. Вона тихо відкрила двері батьківського будинку, зайшла всередину. Раптом Таня почула, що мама з невісткою про щось розмовляють на кухні.  Read More

Ти думаєш, що обручка щось означає? Не надійся! Прізвище ти своє залишиш. Тому, що наше треба ще заслужити! Ти не за якогось там простого хлопця вийшла заміж! Він у нас – завидна партія для багатьох, хто кращий за тебе! Тож не здумай його ганьбити. Інакше доведеться мати справу зі мною, – як гроза посеред ясного неба випалив батько Віктора на весіллі

Вперше Ніна виходила заміж ще зеленою і шалено закоханою першокурсницею. Її чоловіком мав стати красень першого курсу, який якимось дивом примудрився помітити її, скромну та тиху Ніну. Буквально через пару …

Поділись з друзями...
Ти думаєш, що обручка щось означає? Не надійся! Прізвище ти своє залишиш. Тому, що наше треба ще заслужити! Ти не за якогось там простого хлопця вийшла заміж! Він у нас – завидна партія для багатьох, хто кращий за тебе! Тож не здумай його ганьбити. Інакше доведеться мати справу зі мною, – як гроза посеред ясного неба випалив батько Віктора на весіллі Read More

В’ячеслав прокинувся від гучного вигуку. Відкривши очі, він побачив, що знаходиться в чужій хаті і на нього здивовано дивиться якась жінка. Нічого не розуміючи, він озирнувся і побачив поруч з собою подругу Інгу, яка сором’язливо прикривалася ковдрою. – Мамо, йди будь-ласка! – мовила вона. Та вийшла. – Як я тут опинився? Де моя дівчина Аліна

Коли батьки Інги оголосили їй, що переїжджають з великою галасливої столиці в провінційне містечко, обуренню її не було меж. Вона вважала себе столичної мешканкою і не уявляла життя без нічних …

Поділись з друзями...
В’ячеслав прокинувся від гучного вигуку. Відкривши очі, він побачив, що знаходиться в чужій хаті і на нього здивовано дивиться якась жінка. Нічого не розуміючи, він озирнувся і побачив поруч з собою подругу Інгу, яка сором’язливо прикривалася ковдрою. – Мамо, йди будь-ласка! – мовила вона. Та вийшла. – Як я тут опинився? Де моя дівчина Аліна Read More