Лежав в окремій палаті, вередував, вимагаючи постійної уваги Світлани. Тішився тим, як вона хвилюється. Думав про нього турбується. Але одного разу, коли дружина була впевнена, що він міцно спить, почув, як Світлана шепотіла в трубку: “Я теж дуже скучила. Він як дитина став, розумієш? Так, постараюся. І я. Цьом”

У дверному замку повернувся ключ. Це нашкодившою кішкою повернулася дружина. Станіслав Андрійович, який лежав на дивані, забувши про ниття в нозі, швидко відвернувся до стіни. І все одно “побачив,” як …

Поділись з друзями...
Лежав в окремій палаті, вередував, вимагаючи постійної уваги Світлани. Тішився тим, як вона хвилюється. Думав про нього турбується. Але одного разу, коли дружина була впевнена, що він міцно спить, почув, як Світлана шепотіла в трубку: “Я теж дуже скучила. Він як дитина став, розумієш? Так, постараюся. І я. Цьом” Read More

Андрій з Настею одружилися. Жити вони вирішили в іншому місті. Молодята зібрали речі й поїхали. У новому місті вони винайняли квартиру. Настя влаштувалася на роботу вчителькою у школу неподалік від дому. Андрій перевівся по роботі у місцеве відділення… Одного дня, рано-вранці, пролунав наполегливий дзвінок у двері. – Хто це може так наполегливо надзвонювати?! – здивувалася Настя. – Не знаю, я нікого не чекаю, – сказав Андрій, встав з ліжка й подався до дверей. – Привіт… Ти як тут опинилася?! – почула здивований вигук чоловіка Настя. 

– Андрію, я така рада, що ми можемо провести час разом! Останні дні були настільки напруженими: диплом, підготовка до весілля, – сказала Настя, зустрівши свого нареченого у парку. – Так, …

Поділись з друзями...
Андрій з Настею одружилися. Жити вони вирішили в іншому місті. Молодята зібрали речі й поїхали. У новому місті вони винайняли квартиру. Настя влаштувалася на роботу вчителькою у школу неподалік від дому. Андрій перевівся по роботі у місцеве відділення… Одного дня, рано-вранці, пролунав наполегливий дзвінок у двері. – Хто це може так наполегливо надзвонювати?! – здивувалася Настя. – Не знаю, я нікого не чекаю, – сказав Андрій, встав з ліжка й подався до дверей. – Привіт… Ти як тут опинилася?! – почула здивований вигук чоловіка Настя.  Read More

Олена була вдома, коли задзвенів її телефон. Дівчина взяла слухавку. – Оленко, ну ти де?! – почувся у слухавці голос її брата Олега. – Біжу, Олеже! – вигукнула Олена і поспішила на вулицю… Її мама важко виходила з машини. Олег її підтримував. – Мама слаба трохи з самого ранку, – сказав брат. – Ось сумка, я помчав! Олег поїхав. Олена зайшла з мамою в квартиру. – Ти йди, Олено, на роботу, я посплю трохи, – сказала мати… Олена повернулася з роботи раніше. У неї було погане передчуття. Вона заскочила в квартиру, забігла в кімнату й ахнула від побаченого

– Я завтра маму привезу, так складається, вона від нас втомилася, – Олег зателефонував уже ввечері і повністю сплутав усі плани Олени. Він майже завжди так робив, вважав, що його …

Поділись з друзями...
Олена була вдома, коли задзвенів її телефон. Дівчина взяла слухавку. – Оленко, ну ти де?! – почувся у слухавці голос її брата Олега. – Біжу, Олеже! – вигукнула Олена і поспішила на вулицю… Її мама важко виходила з машини. Олег її підтримував. – Мама слаба трохи з самого ранку, – сказав брат. – Ось сумка, я помчав! Олег поїхав. Олена зайшла з мамою в квартиру. – Ти йди, Олено, на роботу, я посплю трохи, – сказала мати… Олена повернулася з роботи раніше. У неї було погане передчуття. Вона заскочила в квартиру, забігла в кімнату й ахнула від побаченого Read More

Нічого не поробиш, треба було закатати рукави і братися за прибирання. Свекруха працює позмінно, і тому я дочекалася, коли обоє будуть на роботі і вирішила зробити їм сюрприз. За один день це було зробити неможливо, але кухня і санвузол блищали. Але сюрприз був не дуже приємний – мене трохи похвалили, але тут же почалися претензії: ніхто не міг знайти що і де лежить. До того ж я повикидати мотлох: тріснуті чашки, рушники-лахміття. Цього мені не пробачили

Не подумайте, я не така вже чистюля, яка все тримає в стерильності, але мене мої батьки привчили до елементарного порядку. Речі – на поличку, брудне – помити, запорошене – протерти. …

Поділись з друзями...
Нічого не поробиш, треба було закатати рукави і братися за прибирання. Свекруха працює позмінно, і тому я дочекалася, коли обоє будуть на роботі і вирішила зробити їм сюрприз. За один день це було зробити неможливо, але кухня і санвузол блищали. Але сюрприз був не дуже приємний – мене трохи похвалили, але тут же почалися претензії: ніхто не міг знайти що і де лежить. До того ж я повикидати мотлох: тріснуті чашки, рушники-лахміття. Цього мені не пробачили Read More

Ліда накрила стіл, сьогодні приїде її донька та внучка. У двері подзвонили. – Як я рада, що ви приїхали! – усміхнулася Ліда, побачивши своїх рідних. – Ой, а хто це з вами? – Бабусю, це мій наречений Сашко, – представила Катя хлопця. – Що ж ми стоїмо, заходьте, – запросила Ліда. Всі сіли за стіл, поїли, порозмовляли. Гості лягли рано, втомилися з дороги. А Ліда сіла дивитися свій серіал, раптом вона помітила, як Сашко вислизнув з кімнати і пішов на кухню. Чоловік розмовляв по телефону. Ліда прислухалася до розмови нареченого внучки і застигла від почутого

– Ой, які гості! Як я рада, що ви приїхали! Доню моя, Юля, привіт, – Ліда поцілувала дочку. – Катруся, внучко, йди, обійми бабусю! Ой, а хто це з тобою? …

Поділись з друзями...
Ліда накрила стіл, сьогодні приїде її донька та внучка. У двері подзвонили. – Як я рада, що ви приїхали! – усміхнулася Ліда, побачивши своїх рідних. – Ой, а хто це з вами? – Бабусю, це мій наречений Сашко, – представила Катя хлопця. – Що ж ми стоїмо, заходьте, – запросила Ліда. Всі сіли за стіл, поїли, порозмовляли. Гості лягли рано, втомилися з дороги. А Ліда сіла дивитися свій серіал, раптом вона помітила, як Сашко вислизнув з кімнати і пішов на кухню. Чоловік розмовляв по телефону. Ліда прислухалася до розмови нареченого внучки і застигла від почутого Read More

Катя не могла зрозуміти, чому тато з мамою живуть окремо. Чому дідусь з бабусею – татові батьки – ніколи не запрошують її з мамою в гості. Чому немає спільних фотографій. Чому тато, коли заходить до їхньої квартири, – чекає на Катю в коридорі, а мама з ним майже не розмовляє. Дівчинка запитувала про це маму. А та відмовчувалася, або переводила розмову на інше.

Катя не могла зрозуміти, чому тато з мамою живуть окремо. Чому дідусь з бабусею – татові батьки – ніколи не запрошують її з мамою в гості. Чому немає спільних фотографій. …

Поділись з друзями...
Катя не могла зрозуміти, чому тато з мамою живуть окремо. Чому дідусь з бабусею – татові батьки – ніколи не запрошують її з мамою в гості. Чому немає спільних фотографій. Чому тато, коли заходить до їхньої квартири, – чекає на Катю в коридорі, а мама з ним майже не розмовляє. Дівчинка запитувала про це маму. А та відмовчувалася, або переводила розмову на інше. Read More

В той день Оля прийшла засмучена. – Що таке, внучко? – запитала бабуся. – Та я погодилася піти на вечірку, а одягнути ж мені нічого. Бабуся ахнула. Жили вони дійсно небагато. Цілий вечір вона про щось сперечалася з дядьком, а потім дала Олі листок з адресою. – Їдь туди. Хоч і не хотіли ми, але час настав. Все таки вона тобі мати

-Агов, Олька, у Марини завтра вечірка. Прийдеш або побоїшся зганьбитися? Адже у тебе напевно і сукні пристойної немає. Хочеш позичу? У мене є стара. Всього три рази одягала, – сказала …

Поділись з друзями...
В той день Оля прийшла засмучена. – Що таке, внучко? – запитала бабуся. – Та я погодилася піти на вечірку, а одягнути ж мені нічого. Бабуся ахнула. Жили вони дійсно небагато. Цілий вечір вона про щось сперечалася з дядьком, а потім дала Олі листок з адресою. – Їдь туди. Хоч і не хотіли ми, але час настав. Все таки вона тобі мати Read More

Катя сиділа і дивилася на чоловіка. “Невже це все? Як же так?. Вона ще раз глянула на Віктора і наважилася сказати. – Вікторе, я… – її перебив телефонний дзвінок. – Вибач, треба відповісти, – сказав Віктор. Він схопився і почав розмовляти, додаючи: “так, кошеня” і “звичайно, сонечко”. “Все-таки це дійсно все…” – зітхнула Катя.

Катя сиділа на стільці і крадькома поглядала на чоловіка. “Невже це все? Як же так? Чому? А може можна все змінити? Адже він так довго мене домагався…” Вона ще раз …

Поділись з друзями...
Катя сиділа і дивилася на чоловіка. “Невже це все? Як же так?. Вона ще раз глянула на Віктора і наважилася сказати. – Вікторе, я… – її перебив телефонний дзвінок. – Вибач, треба відповісти, – сказав Віктор. Він схопився і почав розмовляти, додаючи: “так, кошеня” і “звичайно, сонечко”. “Все-таки це дійсно все…” – зітхнула Катя. Read More