Вже котру ніч Марта не може заснути: минуле знову приходить до неї у снах, у думках, які вужем перетискають їй горло, не дають дихати, стискають за серце. Не розуміла, чому саме тепер те, що сталося більше двох десятків літ, точить свіжою раною. Що б не робила, чи то в хаті, чи на господарці, повертає свій погляд туди, де закінчується межа між її і обійстям Ганни, де виросла і білопінно зацвіла вишенька. Ніхто її там не садив, тому ні Марта, ні Ганна не розуміли, звідки взялося це деревце. Хоча… Жевріє у душі Марти страшна здогадка: ця вишенька – не інакше, як якийсь знак, посланий їй згори, пересторога – покаятися за свій гріх, відкритися нарешті Господу. І Ганні

Вже котру ніч Марта не може заснути: минуле знову приходить до неї у снах, у думках, які вужем перетискають їй горло, не дають дихати, стискають за серце. Не розуміла, чому …

Поділись з друзями...
Вже котру ніч Марта не може заснути: минуле знову приходить до неї у снах, у думках, які вужем перетискають їй горло, не дають дихати, стискають за серце. Не розуміла, чому саме тепер те, що сталося більше двох десятків літ, точить свіжою раною. Що б не робила, чи то в хаті, чи на господарці, повертає свій погляд туди, де закінчується межа між її і обійстям Ганни, де виросла і білопінно зацвіла вишенька. Ніхто її там не садив, тому ні Марта, ні Ганна не розуміли, звідки взялося це деревце. Хоча… Жевріє у душі Марти страшна здогадка: ця вишенька – не інакше, як якийсь знак, посланий їй згори, пересторога – покаятися за свій гріх, відкритися нарешті Господу. І Ганні Read More

-А ти куди йшла? Приїхала тільки? У нас село маленьке, я майже всіх знаю, а тебе не бачила, – питала Уляна Василівна незнайомку, яку зустріла в магазині. – Приїхала, ось з вокзалу тільки, вирішила зайти води купити. Тут жінка дістала папірець, розгорнула і прочитала: – Вулиця Свободи, будинок 17. Підкажіть де це? Уляна Василівна помітно захвилювалася. Їй стало жарко. Це була її адреса

Дбайливо складаючи в сумку розсипані по підлозі карамельки, Уляна Василівна висловлювала невдоволення: -Що ж це за пакети такі? Навіть жменю карамельок не витримали. -Бабусю, давайте допоможу. Уляна Василівна випросталася і …

Поділись з друзями...
-А ти куди йшла? Приїхала тільки? У нас село маленьке, я майже всіх знаю, а тебе не бачила, – питала Уляна Василівна незнайомку, яку зустріла в магазині. – Приїхала, ось з вокзалу тільки, вирішила зайти води купити. Тут жінка дістала папірець, розгорнула і прочитала: – Вулиця Свободи, будинок 17. Підкажіть де це? Уляна Василівна помітно захвилювалася. Їй стало жарко. Це була її адреса Read More

Аня знову прийшла пізно. – Мені додали більше роботи, – виправдовувалася вона перед чоловіком. І от нарешті Іван не витримав і після роботи поїхав до Ані. Почекавши, він побачив, як Аня виходить з будівлі разом з якимось чоловіком і вони разом ідуть до машини. Іван приїхав додому, дістав валізу і почав складати її речі

Іван прийшов з роботи, вже приготував вечерю, а Ані все не було. Він знову набрав її номер, але в слухавці жіночий голос сказав: -Абонент тимчасово недоступний… Чоловік гіпнотизував на кухні …

Поділись з друзями...
Аня знову прийшла пізно. – Мені додали більше роботи, – виправдовувалася вона перед чоловіком. І от нарешті Іван не витримав і після роботи поїхав до Ані. Почекавши, він побачив, як Аня виходить з будівлі разом з якимось чоловіком і вони разом ідуть до машини. Іван приїхав додому, дістав валізу і почав складати її речі Read More

Вероніка повернулася додому ближче до півночі. Сьогодні вона з подругами у кафе відзначала свій день народження. В коридорі її зустрів чоловік. – Чому так довго? – невдоволено пробурчав Михайло. – Та дівчатка подарували кругленьку суму грошей. Ось і вирішила їм віддячити, продовживши святкування, – сказала Вероніка. – І скільки вони подарували, що ти вирішила все спустити на них? – запитав Михайло. – Ось! – жінка простягла конверт чоловіку. – Ого, – заглянувши у конверт сказав Михайло. – Я тобі ані копійки з них не дам! – Як не даси?! Це ж мені подарували

Вероніка нерішуче постукала в квартиру матері і, як тільки вона відчинили двері, ввалилася всередину з речами. – Тебе Михайло вигнав? – схвильованозапитала Лариса Миколаївна і почала охати. – Ні, я …

Поділись з друзями...
Вероніка повернулася додому ближче до півночі. Сьогодні вона з подругами у кафе відзначала свій день народження. В коридорі її зустрів чоловік. – Чому так довго? – невдоволено пробурчав Михайло. – Та дівчатка подарували кругленьку суму грошей. Ось і вирішила їм віддячити, продовживши святкування, – сказала Вероніка. – І скільки вони подарували, що ти вирішила все спустити на них? – запитав Михайло. – Ось! – жінка простягла конверт чоловіку. – Ого, – заглянувши у конверт сказав Михайло. – Я тобі ані копійки з них не дам! – Як не даси?! Це ж мені подарували Read More

Андрій з батьком поїхали в село на заробітки. Два дні вони попрацювали разом, а потім батько поїхав на іншу роботу. – Ну, Андрійку, не підведи! – сказав батько й поїхав… З самого ранку хлопець взявся за роботу. У садку старі яблуні спиляли, а пеньки залишилися – викорчувати треба. Потім землю вирівняти. А ще господиня попросила з’їздити саджанців купити. – Ви б, Андрійку, з Даринкою з’їздили? – запропонувала вона. Андрій застиг від здивування. Він за два дні, окрім господині, нікого тут не бачив. – Яка ще Даринка? – тільки й подумав він, нічого не розуміючи

– Так, синку, сьогодні у мене від мого керівника Івана Миколайовича, є важливе завдання, – сказав Олег Юрійович своєму сину Андрію. – Його давній знайомій треба в літній кухні дах перекрити, і …

Поділись з друзями...
Андрій з батьком поїхали в село на заробітки. Два дні вони попрацювали разом, а потім батько поїхав на іншу роботу. – Ну, Андрійку, не підведи! – сказав батько й поїхав… З самого ранку хлопець взявся за роботу. У садку старі яблуні спиляли, а пеньки залишилися – викорчувати треба. Потім землю вирівняти. А ще господиня попросила з’їздити саджанців купити. – Ви б, Андрійку, з Даринкою з’їздили? – запропонувала вона. Андрій застиг від здивування. Він за два дні, окрім господині, нікого тут не бачив. – Яка ще Даринка? – тільки й подумав він, нічого не розуміючи Read More

За день до весілля в двері моєї квартири подзвонили. Я відкрила і побачила на порозі незнайому дівчину. Вона назвалася Оксаною і повідомила мені, що чекає дитину від Андрія. Скасувати весілля я не могла, тому що занадто багато гостей було запрошено і не хотілося, щоб всі дізналися про те, що трапилося. І тепер я не знаю, що робити – розлучатися чи жити з ним далі

За день до весілля в двері моєї квартири подзвонили. Я відкрила і побачила на порозі незнайому дівчину. Вона назвалася Оксаною і повідомила мені, що чекає дитину від Андрія. Скасувати весілля …

Поділись з друзями...
За день до весілля в двері моєї квартири подзвонили. Я відкрила і побачила на порозі незнайому дівчину. Вона назвалася Оксаною і повідомила мені, що чекає дитину від Андрія. Скасувати весілля я не могла, тому що занадто багато гостей було запрошено і не хотілося, щоб всі дізналися про те, що трапилося. І тепер я не знаю, що робити – розлучатися чи жити з ним далі Read More

Надія знехотя поверталася додому з важкими сумками у руках. Жінка певний час жила в доньки, допомагала з внучкою. Поки вона жила в доньки в її квартирі оселився син із сім’єю. – Мамо, ти в гості чи назовсім? – одразу запитав Михайло, як тільки відкрив двері. – Назовсім. Вірочка вже у школу пішла, з нею сидіти не треба, – пояснила мати. Першого ж вечора, сидячи на дивані у вітальні, Надія Степанівна почула розмову сина та невістки за стіною. Жінка прислухалася до розмови і застигла від почутого

Надія Степанівна знехотя поверталася додому з двома важкими сумками у руках. Вона навіть не знала, чи знайдеться для неї місце в квартирі. Поки вона жила з дочкою та займалася з …

Поділись з друзями...
Надія знехотя поверталася додому з важкими сумками у руках. Жінка певний час жила в доньки, допомагала з внучкою. Поки вона жила в доньки в її квартирі оселився син із сім’єю. – Мамо, ти в гості чи назовсім? – одразу запитав Михайло, як тільки відкрив двері. – Назовсім. Вірочка вже у школу пішла, з нею сидіти не треба, – пояснила мати. Першого ж вечора, сидячи на дивані у вітальні, Надія Степанівна почула розмову сина та невістки за стіною. Жінка прислухалася до розмови і застигла від почутого Read More

Галина сиділа на веранді і дивилась на ноутбуці турецький серіал. Їй заважала хвіртка сусідів. Вона без кінця то закривалася, то відкривалася… Раптом задзвенів телефон. Галя глянула на екран. Дзвонила її тітка Ліза. – Ну як ти там племіннице? – весело запитала тітка. Галя похвалилася, що знайшла роботу. – Ой, тітко Лізо, я ж хотіла у вас дещо запитати! – ахнула Галя. – А чого це без кінця до моєї сусідки ходять якісь жінки? А сьогодні, то взагалі… – А ти хіба не знала про бабу Марію нічого? – загадково запитала тітка.

Галина ніколи й не думала, що отримає колись, від когось спадок. А точніше – будинок у подарунок! Її батьки жили небагато. Мали двокімнатну квартиру і стареньку дачу в передмісті. З …

Поділись з друзями...
Галина сиділа на веранді і дивилась на ноутбуці турецький серіал. Їй заважала хвіртка сусідів. Вона без кінця то закривалася, то відкривалася… Раптом задзвенів телефон. Галя глянула на екран. Дзвонила її тітка Ліза. – Ну як ти там племіннице? – весело запитала тітка. Галя похвалилася, що знайшла роботу. – Ой, тітко Лізо, я ж хотіла у вас дещо запитати! – ахнула Галя. – А чого це без кінця до моєї сусідки ходять якісь жінки? А сьогодні, то взагалі… – А ти хіба не знала про бабу Марію нічого? – загадково запитала тітка. Read More

Таня прибирала в квартирі, коли пролунав дзвінок у двері. Вона вийшла в коридор, відкрила, і побачила на порозі молоду, незнайому жінку. – Ви хто? – одразу поцікавилася Таня. – Це не важливо, – єхидно посміхнулася гостя. – Я прийшла подивитися на свою майбутню квартиру! – На яку квартиру? – не зрозуміла Таня. – На вашу! Вона ж скоро стане моєю! То ж пропустіть мене, я хочу оглянути кімнати, щоб зрозуміти, що першочергово треба змінити! – незнайомка відсторонила Тетяну вбік і пройшла всередину. – Що ви таке говорите! Це моя квартира! – здивовано вигукнула Тетяна

Таня зніяковіло відвела погляд убік, помітивши в магазині колишню свекруху Ірину Борисівну. – Як же я не хочу з нею розмовляти, – процідила сама собі дівчина. Вона хотіла піти подалі …

Поділись з друзями...
Таня прибирала в квартирі, коли пролунав дзвінок у двері. Вона вийшла в коридор, відкрила, і побачила на порозі молоду, незнайому жінку. – Ви хто? – одразу поцікавилася Таня. – Це не важливо, – єхидно посміхнулася гостя. – Я прийшла подивитися на свою майбутню квартиру! – На яку квартиру? – не зрозуміла Таня. – На вашу! Вона ж скоро стане моєю! То ж пропустіть мене, я хочу оглянути кімнати, щоб зрозуміти, що першочергово треба змінити! – незнайомка відсторонила Тетяну вбік і пройшла всередину. – Що ви таке говорите! Це моя квартира! – здивовано вигукнула Тетяна Read More