Вся сім’я поїхала відпочивати. Олена залишилася одна в квартирі. Нарешті тиша… Раптом задзвонив телефон. Роздратовано, вона натиснула на зелену кнопку. – Оленочка! – почула вона у слухавці. Цей голос вона б впізнала з тисячі. – Олено, ти впізнала мене? Так, звісно вона впізнала… Тридцять років пройшло, як він зник з її життя

Вся сім’я поїхала відпочивати. Олена залишилася одна в квартирі. Вона, лежачи на дивані, заплющила очі і почала вже дрімати від несподіваної тиші квартири. Раптом задзвонив телефон, Олена здригнулася. Роздратована цим …

Поділись з друзями...
Вся сім’я поїхала відпочивати. Олена залишилася одна в квартирі. Нарешті тиша… Раптом задзвонив телефон. Роздратовано, вона натиснула на зелену кнопку. – Оленочка! – почула вона у слухавці. Цей голос вона б впізнала з тисячі. – Олено, ти впізнала мене? Так, звісно вона впізнала… Тридцять років пройшло, як він зник з її життя Read More

– Подаруй мені на новий рік гроші, – сказав Петро дружині Валі. – А ти мені новий телефон! – відповіла та. Петро промовчав. Звісно, він нічого купувати дружині не збирався, тим більше телефон… Новий рік вони зустріли тільки вдвох. Перед цим Валя привітала своїх родичів, вручила їм подарунки. Петру про це вирішила не говорити. Вона приготувала йому гроші в гарному конверті. Але це було на той випадок, якщо чоловік подарує телефон. Але дива не сталося. Він навіть не став нічого вигадувати… Валя подарувала чоловікові конверт. Петро відкрив його й радісне обличчя змінилося здивуванням

Валя вийшла заміж з великого кохання. Петро був першим її чоловіком. Батьки в дівчини були строгі. Дотримувалися старих підвалин – шлюб, для них, один і на все життя. Валя їм …

Поділись з друзями...
– Подаруй мені на новий рік гроші, – сказав Петро дружині Валі. – А ти мені новий телефон! – відповіла та. Петро промовчав. Звісно, він нічого купувати дружині не збирався, тим більше телефон… Новий рік вони зустріли тільки вдвох. Перед цим Валя привітала своїх родичів, вручила їм подарунки. Петру про це вирішила не говорити. Вона приготувала йому гроші в гарному конверті. Але це було на той випадок, якщо чоловік подарує телефон. Але дива не сталося. Він навіть не став нічого вигадувати… Валя подарувала чоловікові конверт. Петро відкрив його й радісне обличчя змінилося здивуванням Read More

…Дарка з Миколою тяжко працювали, щоб дітей вивчити і допомогти облаштувати життя. Володька, старший син, після одруження осів у місті. Батьки стягнулися на хату. Щось свати підкинули. І син з невісткою вселилися в нову трикімнатну квартиру.Хоча від села до міста рукою подати, Володька не був частим гостем у батьківській оселі. Як жартували сусіди, приїжджав лише «урожай збирати». Дарка з Миколою клали в сумки молоко, сир, сметану, яйця, картоплю та іншу всячину. І затарений син відбував до міста.…Богданна також в місті роботу мала. Але після заміжжя залишилася жити з батьками.

Богданна з Остапом готувалися до весілля – віддавали доньку заміж. А майже посеред подвір’я майстри зводили високий дерев’яний паркан. Володька, рідний брат Богданни, відгороджував від сестри свою частину обійстя. – …

Поділись з друзями...
…Дарка з Миколою тяжко працювали, щоб дітей вивчити і допомогти облаштувати життя. Володька, старший син, після одруження осів у місті. Батьки стягнулися на хату. Щось свати підкинули. І син з невісткою вселилися в нову трикімнатну квартиру.Хоча від села до міста рукою подати, Володька не був частим гостем у батьківській оселі. Як жартували сусіди, приїжджав лише «урожай збирати». Дарка з Миколою клали в сумки молоко, сир, сметану, яйця, картоплю та іншу всячину. І затарений син відбував до міста.…Богданна також в місті роботу мала. Але після заміжжя залишилася жити з батьками. Read More

— Потрібно було замовити столик у ресторані. Навіть не уявляю, чим же ти здивуєш нас на Новий рік? Я панської статі, звикла харчуватися добре і не буду набивати шлунок твоїми салатами, – сказала свекруха, не помічаючи, що Ольга взувається в передпокої. — Нічим не здивую. Хочете готувати –ставайте до плити.

— Що будеш подавати на свято? Я звикла харчуватися добре і не буду набиватишлунок твоїми майонезними салатами, – сказала свекруха з виглядом господині. — Нічим не здивую. Хочете святковий стіл …

Поділись з друзями...
— Потрібно було замовити столик у ресторані. Навіть не уявляю, чим же ти здивуєш нас на Новий рік? Я панської статі, звикла харчуватися добре і не буду набивати шлунок твоїми салатами, – сказала свекруха, не помічаючи, що Ольга взувається в передпокої. — Нічим не здивую. Хочете готувати –ставайте до плити. Read More

Степан Андрійович ішов по сільській дорозі. – Нарешті я вдома, нарешті я там, де народився, там де поховані мої батьки і моя кохана дружина… – сказав він вголос. Чоловік відкрив хвіртку і зайшов до себе подвірʼя. Він довго порався із замком, але нічого не виходило. Степан Андрійович набрав номер доньки. – Ну чого тобі? – відповіла та. – Доню, я в свою хату не можу зайти… – сказав він. – Ключі нові де, чи замок розбирати? – Ти що?! – ахнула та. – Нічого розбирати не треба! Йди звідти. – Як іти, я ж тут живу?! – Степан Андрійович не розумів, що відбувається

Степан Андрійович повільно йшов по звивистій сільській дорозі. Ноги змокли, та й верхній одяг теж. Невелика сумка з речами, здавалась непідйомною для літнього чоловіка. Зупинившись на хвилину, чоловік озирнувся довкола. …

Поділись з друзями...
Степан Андрійович ішов по сільській дорозі. – Нарешті я вдома, нарешті я там, де народився, там де поховані мої батьки і моя кохана дружина… – сказав він вголос. Чоловік відкрив хвіртку і зайшов до себе подвірʼя. Він довго порався із замком, але нічого не виходило. Степан Андрійович набрав номер доньки. – Ну чого тобі? – відповіла та. – Доню, я в свою хату не можу зайти… – сказав він. – Ключі нові де, чи замок розбирати? – Ти що?! – ахнула та. – Нічого розбирати не треба! Йди звідти. – Як іти, я ж тут живу?! – Степан Андрійович не розумів, що відбувається Read More

Ніжні спогади з минулого огорнули Мар’яну тихенько за плечі. В сільському автобусі вона майже нікого не знала, давно уже в селі не була. Відчувала лиш Олегів погляд на потилиці. Який же він був цікавий молодим! Які вірші писав для неї! Куди подівся його юнацький запал, жага до нових знань? Він завжди мріяв бути відомим вченим, літературознавцем. Чому воно так в житті буває? Вони змалку дружили, а згодом відчули, що щирі дитячі почуття переросли у ніжне перше кохання. Обставини і час розлучили їх, розкидало життя по різні боки своєї нестримної ріки. Як багато для здійснення мрій важить те, що поруч людина, яка тебе розуміє й підтримує! Мар’яна повернула голову у бік  Андрійчуків. Люся зі шматком ковбаси в одній руці й  хлібом у другій щось смачно розповідала чоловікові. «Це ж вона років на сім молодша за нас, напевно, Олег щасливий, якщо усе життя прожив з нею», – подумала.

«Скільки ж це ми не бачилися з тобою?» – Мар’яна не могла повірити своїм очам. У голові, мов комети, шугали думки, а слова десь зникли усі. Наче оніміла, дивилася на …

Поділись з друзями...
Ніжні спогади з минулого огорнули Мар’яну тихенько за плечі. В сільському автобусі вона майже нікого не знала, давно уже в селі не була. Відчувала лиш Олегів погляд на потилиці. Який же він був цікавий молодим! Які вірші писав для неї! Куди подівся його юнацький запал, жага до нових знань? Він завжди мріяв бути відомим вченим, літературознавцем. Чому воно так в житті буває? Вони змалку дружили, а згодом відчули, що щирі дитячі почуття переросли у ніжне перше кохання. Обставини і час розлучили їх, розкидало життя по різні боки своєї нестримної ріки. Як багато для здійснення мрій важить те, що поруч людина, яка тебе розуміє й підтримує! Мар’яна повернула голову у бік  Андрійчуків. Люся зі шматком ковбаси в одній руці й  хлібом у другій щось смачно розповідала чоловікові. «Це ж вона років на сім молодша за нас, напевно, Олег щасливий, якщо усе життя прожив з нею», – подумала. Read More

Світлана розбирала речі своєї матері. Декілька днів тому, вона провела свою матір в останню путь. Пролунав дзвінок телефону. – Привіт, Світлано, як у тебе справи? – почула вона незнайомий голос. – Хто це? Я вас не знаю, – відповіла Світлана. – Світлано, це твоя тітка Дарина, сестра твоєї мами, – несподівано сказала незнайомка. – Я гості зайти хотіла. Ось вже біля вашого будинку стою. Пустиш мене? – Так, заходьте, – Світлана не дуже хотіла бачити родичів, але якщо це сестра мами, то, мабуть, треба з нею поговорити.

– Привіт, Світлано, як у тебе справи? Дівчина здивовано подивилася на слухавку, вона не зовсім розуміла, хто їй дзвонить – номер був невідомий, а голос незнайомий. Хоча останнім часом, після …

Поділись з друзями...
Світлана розбирала речі своєї матері. Декілька днів тому, вона провела свою матір в останню путь. Пролунав дзвінок телефону. – Привіт, Світлано, як у тебе справи? – почула вона незнайомий голос. – Хто це? Я вас не знаю, – відповіла Світлана. – Світлано, це твоя тітка Дарина, сестра твоєї мами, – несподівано сказала незнайомка. – Я гості зайти хотіла. Ось вже біля вашого будинку стою. Пустиш мене? – Так, заходьте, – Світлана не дуже хотіла бачити родичів, але якщо це сестра мами, то, мабуть, треба з нею поговорити. Read More

Ларисо ти в своєму розумі? Ти чому не допомогла моїй мамі? Моя матуся в тебе попросила грошей на ремонт у квартирі брата, а ти її виставила за двері. І ще гидоти наговорила. Ми всі скидаємося, щоб допомогти йому. Це – сімейні цінності. Мої батьки додали грошей, батьки його дружини додали грошей, я додав грошей… Тепер черга за тобою – випалив Микита. Від такої заяви Лариса стояла наче на неї вилили відро крижаної води

— Ваше прохання… Це верх нахабства. Закатайте свою губу назад і пішли геть із мого будинку! — Лариса різко відчинила вхідні двері. — Ваш син і так уже рік у …

Поділись з друзями...
Ларисо ти в своєму розумі? Ти чому не допомогла моїй мамі? Моя матуся в тебе попросила грошей на ремонт у квартирі брата, а ти її виставила за двері. І ще гидоти наговорила. Ми всі скидаємося, щоб допомогти йому. Це – сімейні цінності. Мої батьки додали грошей, батьки його дружини додали грошей, я додав грошей… Тепер черга за тобою – випалив Микита. Від такої заяви Лариса стояла наче на неї вилили відро крижаної води Read More

Рита nовернулася з відрядження. Зайшла в квартиру і ледь не зомліла. – Так, що ж це, мало не вnала, та ще й колготки порвала. – Костя, а чому тут все розкuдано? Костя вuйшов з кімнати в корuдор і nосміхнувся. – Рито, ти nовернулася нарешті, я так скучuв, та й холодuльник зовсім nорожній, як ти можеш залuшати мене так надовго!

Коли Маргарита виходила заміж за Костю, вона ще не знала, що він типовий мамин синочок. До цього з майбутньою свекрухою вони разом спілкувалися вкрай рідко. З Костиком до весілля разом …

Поділись з друзями...
Рита nовернулася з відрядження. Зайшла в квартиру і ледь не зомліла. – Так, що ж це, мало не вnала, та ще й колготки порвала. – Костя, а чому тут все розкuдано? Костя вuйшов з кімнати в корuдор і nосміхнувся. – Рито, ти nовернулася нарешті, я так скучuв, та й холодuльник зовсім nорожній, як ти можеш залuшати мене так надовго! Read More

– Кохана, тu чого так рано встала? Вихіднuй же. – Що забув? Я ж у село зібралася. Поїдеш зі мною? – Ні-і-і. Я краще nодарунок тобі на день народження куплю. Що, до речі, ти хочеш? – Е-е-е, ні, любuй, тут давай вже сам, – nосміхнулась дружuна. На наступнuй день Дарина зайшла в квартиру і побачuла сяючого чоловіка з квітами і подарунком.

Борис прокинувся в чудовому настрої. Пояснити свій настрій він і сам би не зміг. Чи то погода так діє, чи то вихідний день, чи запах млинців, що тягнувся з кухні. …

Поділись з друзями...
– Кохана, тu чого так рано встала? Вихіднuй же. – Що забув? Я ж у село зібралася. Поїдеш зі мною? – Ні-і-і. Я краще nодарунок тобі на день народження куплю. Що, до речі, ти хочеш? – Е-е-е, ні, любuй, тут давай вже сам, – nосміхнулась дружuна. На наступнuй день Дарина зайшла в квартиру і побачuла сяючого чоловіка з квітами і подарунком. Read More