Вже 3 роки, як не стало її Андрійка. Її синочка. Та Віра Сергіївна щовечора ходила до заводу, де він працював – зустрічати з роботи.. Сусіди співчували старенькій, та нічого вдіяти з тим не могли. От і зараз сіла вона на лавку і звично вдивляючись в чоловіків, стала чекати. – Андрійко, – потягнула за рукав чоловіка, який проходив повз. – Га-а?.. – Синочку, ти? – Я, – промовив чоловік. – Ой, дочекалася! Ну, підемо додому? 

Сухувата старенька в старому, як вона сама, пальто стояла біля під’їзду на холодному листопадовому вітрі. На голові недбало зсунутий набік квітчастий в’язаний берет, що не прикриває сивого волосся. Пальто застебнуте …

Поділись з друзями...
Вже 3 роки, як не стало її Андрійка. Її синочка. Та Віра Сергіївна щовечора ходила до заводу, де він працював – зустрічати з роботи.. Сусіди співчували старенькій, та нічого вдіяти з тим не могли. От і зараз сіла вона на лавку і звично вдивляючись в чоловіків, стала чекати. – Андрійко, – потягнула за рукав чоловіка, який проходив повз. – Га-а?.. – Синочку, ти? – Я, – промовив чоловік. – Ой, дочекалася! Ну, підемо додому?  Read More

— Це не моя дитина! Я не хочу весільні фото з ним, відведіть його звідси будь ласка. Свекруха змінилася в обличчі, ніби Христина заліпила їй ляпас. — Як не твоя? Він же Андрія, а ти тепер його дружина, і дитину маєш прийняти! — Ні, не повинна! — Христина почала закипати, — ми домовилися, що будемо жити удвох, хлопчик мені не потрібен, зрозуміло?

Вадиму було п’ять, коли Христина стала дружиною Андрія. Кілька разів чоловік намагався привести хлопчика до будинку, який вони купили разом після весілля, але Христина одразу окреслила межі – жодних дітей. …

Поділись з друзями...
— Це не моя дитина! Я не хочу весільні фото з ним, відведіть його звідси будь ласка. Свекруха змінилася в обличчі, ніби Христина заліпила їй ляпас. — Як не твоя? Він же Андрія, а ти тепер його дружина, і дитину маєш прийняти! — Ні, не повинна! — Христина почала закипати, — ми домовилися, що будемо жити удвох, хлопчик мені не потрібен, зрозуміло? Read More

Таня поверталася з роботи пізно – на дворі вже було темно. В руках вона несла пакет з продуктами. Ніби й купила мало, а було важко. Таня йшла по тротуару, як раптом ззаду хтось потягнув за пакет і грубо сказав: – Віддай! Вона застигла на місці. – Таня, ну ти даєш! Що, не впізнала? – сказав чоловік. Таня впізнала. Вона впізнала б його з тисячі. Це був він – Валера

Таня поверталася з роботи пізно. На дворі вже було темно. В руках пакет з продуктами, як завжди хотіла купити трошки, і в кошику, ніби, було небагато, а пакет вийшов важкий. …

Поділись з друзями...
Таня поверталася з роботи пізно – на дворі вже було темно. В руках вона несла пакет з продуктами. Ніби й купила мало, а було важко. Таня йшла по тротуару, як раптом ззаду хтось потягнув за пакет і грубо сказав: – Віддай! Вона застигла на місці. – Таня, ну ти даєш! Що, не впізнала? – сказав чоловік. Таня впізнала. Вона впізнала б його з тисячі. Це був він – Валера Read More

Вибирай, синку або я або твоя краля! Але хочу тобі нагадати, що в тебе одна мати. Жінок може бути декілька, як і дітей, а мене ніхто тобі не замінить!

Прокинулася Оксана з сильним головним болем та опухлим обличчям. Вчора увечері жінка проплакала кілька годин. Вони з чоловіком вперше сварилися. Причиною сварки стала свекруха, вірніше, її манера безпардонно залазити в …

Поділись з друзями...
Вибирай, синку або я або твоя краля! Але хочу тобі нагадати, що в тебе одна мати. Жінок може бути декілька, як і дітей, а мене ніхто тобі не замінить! Read More

“Коли єдина донька на весні зaгuнула, Марія поcивіла за ніч і впала в кoмy”: Ст рашна авapія стала величезним пoтpяciнням для двох родин..Хоча Марійка не дуже цінувала його любов у молодості, Арсен своєю добротою зумів приборкати її неповагу до себе. Дівчина полюбила його. І вони таки стали на рушничок щастя. Усі роки шлюбу Арсен був для Марійки і за маму, і за сестру, і за брата, і вірним другом. А тепер подружжя спіткало спільне непоправне гoре.

У лікарняній палаті їх було тільки двоє: Марійка і її добрий та чуйний чоловік Арсен. Жінка лежала у кoмi, не приходила до тями. Хоча Марійка не дуже цінувала його любов …

Поділись з друзями...
“Коли єдина донька на весні зaгuнула, Марія поcивіла за ніч і впала в кoмy”: Ст рашна авapія стала величезним пoтpяciнням для двох родин..Хоча Марійка не дуже цінувала його любов у молодості, Арсен своєю добротою зумів приборкати її неповагу до себе. Дівчина полюбила його. І вони таки стали на рушничок щастя. Усі роки шлюбу Арсен був для Марійки і за маму, і за сестру, і за брата, і вірним другом. А тепер подружжя спіткало спільне непоправне гoре. Read More

Вчора на моє подвір’я зайшла така вишукана панна, що я навіть не відразу впізнала в ній Лесю. Я її запросила в хату з дороги. – Наталко, треба нам до нотаріуса сходити, – нарешті почала незручну розмову Леся. Я опустила очі, сказала, що я все розумію, але попросила дати мені час, щоб я підшукала собі інше житло

– Наталко, ти будеш вдома в суботу ввечері? Я заїду, нам поговорити треба, – сказала мені по телефону сестра мого чоловіка. Я поставила слухавку, і в мене все в середині …

Поділись з друзями...
Вчора на моє подвір’я зайшла така вишукана панна, що я навіть не відразу впізнала в ній Лесю. Я її запросила в хату з дороги. – Наталко, треба нам до нотаріуса сходити, – нарешті почала незручну розмову Леся. Я опустила очі, сказала, що я все розумію, але попросила дати мені час, щоб я підшукала собі інше житло Read More

Було вже пізно, як раптом в квартирі Варвари Петрівни пролунав дзвінок у двері. Вони з квартиранткою Вірою переглянулися, і бабуся сказала: – Петрик, мабуть, племінник мій. Давно не був, от і вирішив мене провідати. Старенька вийшла в коридор, запитала хто там, і відчинила двері. Почувся чоловічий голос, а потім радісний гомін господині. – Проходь, дорогенький, ти якраз до чаю! – припрошувала жінка. – Вірочко, став чайник, посидимо втрьох! І тут на кухню зайшов він! Віра глянула на гостя і аж присіла від несподіванки

Була в житті Віри одна мрія стати щасливою. Вчителі у сільській школі їй таке майбутнє і пророкували: відмінниця ж розумниця. Так і казали: далеко підеш, багато чого доб’єшся. І дівчина …

Поділись з друзями...
Було вже пізно, як раптом в квартирі Варвари Петрівни пролунав дзвінок у двері. Вони з квартиранткою Вірою переглянулися, і бабуся сказала: – Петрик, мабуть, племінник мій. Давно не був, от і вирішив мене провідати. Старенька вийшла в коридор, запитала хто там, і відчинила двері. Почувся чоловічий голос, а потім радісний гомін господині. – Проходь, дорогенький, ти якраз до чаю! – припрошувала жінка. – Вірочко, став чайник, посидимо втрьох! І тут на кухню зайшов він! Віра глянула на гостя і аж присіла від несподіванки Read More