У Ніни дуже заслабла мати. – Не стане мене скоро, – сказала вона. – Ти залишишся зовсім одна. У моєї подруги син розлучений. Він прийде до нас у суботу на обід. Придивися до нього… Але Ніні чоловік не сподобався. – А кого тобі треба?! – обурилася мати. – Принца?! Матері не стало через рік. Залишилася Ніна одна. Якось вирішила вона перебрати речі матері – що роздати, що викинути. Весь вихідний вона витратила на розбирання шаф. Потім взялася за коробки. В одній із них вона знайшла якийсь конверт. 

Ніна не знала свого батька. Коли підросла і спитала маму про нього, та лише сказала: – Хіба тобі погано зі мною? Рая любила дочку, щоправда, не балувала. Та й як …

Поділись з друзями...
У Ніни дуже заслабла мати. – Не стане мене скоро, – сказала вона. – Ти залишишся зовсім одна. У моєї подруги син розлучений. Він прийде до нас у суботу на обід. Придивися до нього… Але Ніні чоловік не сподобався. – А кого тобі треба?! – обурилася мати. – Принца?! Матері не стало через рік. Залишилася Ніна одна. Якось вирішила вона перебрати речі матері – що роздати, що викинути. Весь вихідний вона витратила на розбирання шаф. Потім взялася за коробки. В одній із них вона знайшла якийсь конверт.  Read More

Надія Олексіївна готувала город під посадку картоплі. Раптом вона почула, що хтось її кличе. Жінка здивувалася, відклала граблі й пішла на подвірʼя. – Ба-бу-сю-ю! – пролунав голос її внучки Ганнусі. Надія Олексіївна, побачивши Ганнусю, сплеснула руками: – Люба моя! Та що ж ти мене не попередила? У мене ж їжа стареча – каша гречана, й куряча грудка відварена. А тобі я щось смачненьке приготувала б! – Та годі тобі, бабусю, – Ганна посміхнулася. – Я дещо по дорозі купила. Я поживу в тебе на дачі трохи? – А що ж сталося? – Надія Олексіївна не розуміла, що відбувається

Надія Олексіївна готувала город під посадку картоплі. Раптом вона почула, що хтось її кличе. Жінка здивувалася, відклала граблі й пішла на подвірʼя. Без жодного попередження до неї на дачу приїхала …

Поділись з друзями...
Надія Олексіївна готувала город під посадку картоплі. Раптом вона почула, що хтось її кличе. Жінка здивувалася, відклала граблі й пішла на подвірʼя. – Ба-бу-сю-ю! – пролунав голос її внучки Ганнусі. Надія Олексіївна, побачивши Ганнусю, сплеснула руками: – Люба моя! Та що ж ти мене не попередила? У мене ж їжа стареча – каша гречана, й куряча грудка відварена. А тобі я щось смачненьке приготувала б! – Та годі тобі, бабусю, – Ганна посміхнулася. – Я дещо по дорозі купила. Я поживу в тебе на дачі трохи? – А що ж сталося? – Надія Олексіївна не розуміла, що відбувається Read More

Настя пилососила килим, як раптом пролунав дзвінок у двері. На порозі стояв якийсь незнайомий хлопець. – Вам кого? – здивовано запитала вона. – Вас, якщо ви Настя, – раптом відповів той. – Можна зайти? Та не переживайте! Не на сходах же ж ми будемо розмовляти? Настя впустила гостя в квартиру. Поки він знімав верхній одяг, вона розглядала його. Модно вдягнений, симпатичний, трохи старший за неї… – Чим тут у тебе пахне? – скривився він, перейшовши на «ти». – Пахне? – Настя зніяковіла. – Я не помічаю, звикла… То хто ж ви такий?! Настя дивилася на гостя, й не розуміла, що відбувається

Настя зазирнула в кімнату матері, побачила, що та спить, і зачинила двері. – Настю, – раптом покликала мама слабким голосом. – Так, мамо, – Настя знову зазирнула в кімнату. – …

Поділись з друзями...
Настя пилососила килим, як раптом пролунав дзвінок у двері. На порозі стояв якийсь незнайомий хлопець. – Вам кого? – здивовано запитала вона. – Вас, якщо ви Настя, – раптом відповів той. – Можна зайти? Та не переживайте! Не на сходах же ж ми будемо розмовляти? Настя впустила гостя в квартиру. Поки він знімав верхній одяг, вона розглядала його. Модно вдягнений, симпатичний, трохи старший за неї… – Чим тут у тебе пахне? – скривився він, перейшовши на «ти». – Пахне? – Настя зніяковіла. – Я не помічаю, звикла… То хто ж ви такий?! Настя дивилася на гостя, й не розуміла, що відбувається Read More

Ганна пішла з роботи раніше. На вулиці йшов дощ. На зупинці вона залишилася сама. Автобуса не було. – Треба було перечекати на роботі, – картала себе за свою квапливість Ганна. Вона відійшла далі під дашок. Повз неї проїжджали машини, розбризкуючи калюжі. – Де ж він застряг? – думала Ганна, дивлячись в той бік, звідки мав приїхати автобус. Раптом біля тротуару зупинився чорний джип. – Ось би в мене був такий, – із заздрістю подумала Ганна. – Добре мати машину, не треба чекати автобус…

– Лідочко, подивися, є ще хтось у коридорі? Хотіла раніше піти сьогодні. У мами день народження, – сказала Ганна. – Зараз, Ганно Львівно, – молоденька симпатична медсестра встала з-за столу, …

Поділись з друзями...
Ганна пішла з роботи раніше. На вулиці йшов дощ. На зупинці вона залишилася сама. Автобуса не було. – Треба було перечекати на роботі, – картала себе за свою квапливість Ганна. Вона відійшла далі під дашок. Повз неї проїжджали машини, розбризкуючи калюжі. – Де ж він застряг? – думала Ганна, дивлячись в той бік, звідки мав приїхати автобус. Раптом біля тротуару зупинився чорний джип. – Ось би в мене був такий, – із заздрістю подумала Ганна. – Добре мати машину, не треба чекати автобус… Read More

Марина полола на городі моркву. Раптом на сільській дорозі, якраз біля будинку Марини зупинився кабріолет. – О, завітала, вже! – подумала жінка. Марина вже приготувалася сваритися з коханкою свого чоловіка Михайла, але з машини вийшов якийсь незнайомець. – Хто це такий? – подумала Марина. – Це, мабуть, чоловік тієї коханки мого Михайла… – Здрастуйте, – сказав гість. – Привіт, – буркнула Марина. – Я тут думаю, що ж робити з нашими зрадниками, – сказав гість. – У мене до вас є одна чудова пропозиція… – Яка ще пропозиція? – Марина застигла від несподіванки, не розуміючи, що відбувається

Кабріолет зупинився на курній сільській дорозі, якраз біля будинку Марини. Вона якраз полола на городі моркву. – О, завітала, вже! – подумала вона, і вже приготувалася сваритися з суперницею, але… …

Поділись з друзями...
Марина полола на городі моркву. Раптом на сільській дорозі, якраз біля будинку Марини зупинився кабріолет. – О, завітала, вже! – подумала жінка. Марина вже приготувалася сваритися з коханкою свого чоловіка Михайла, але з машини вийшов якийсь незнайомець. – Хто це такий? – подумала Марина. – Це, мабуть, чоловік тієї коханки мого Михайла… – Здрастуйте, – сказав гість. – Привіт, – буркнула Марина. – Я тут думаю, що ж робити з нашими зрадниками, – сказав гість. – У мене до вас є одна чудова пропозиція… – Яка ще пропозиція? – Марина застигла від несподіванки, не розуміючи, що відбувається Read More

Марина відчинила двері квартири. – Іди до мене… Ах, ти ще й дражнишся! – почувся вкрадливий голос Толіка, коли Марина зайшла в коридор. Вона застигла, з подивом дивлячись на двері спальні, з-за яких долинав сміх і два голоси. Підозра викликала переживання і Марина повільно підійшла до спальні. Вона, як уві сні, відчинила двері і застигла від картини, яка зявилася перед нею. – Краще б ти мені зрадив! – тільки й вигукнула Марина, здивовано дивлячись на чоловіка

– Іди до мене… Ах, ти ще й дражнишся! – почувся вкрадливий голос Толіка, коли Марина відчинила двері квартири. Вона застигла, з подивом дивлячись на двері спальні, через які долинав …

Поділись з друзями...
Марина відчинила двері квартири. – Іди до мене… Ах, ти ще й дражнишся! – почувся вкрадливий голос Толіка, коли Марина зайшла в коридор. Вона застигла, з подивом дивлячись на двері спальні, з-за яких долинав сміх і два голоси. Підозра викликала переживання і Марина повільно підійшла до спальні. Вона, як уві сні, відчинила двері і застигла від картини, яка зявилася перед нею. – Краще б ти мені зрадив! – тільки й вигукнула Марина, здивовано дивлячись на чоловіка Read More

Борис із дружиною Лізою були на дачі. – Лізо, твоя тітка Ольга одна на цвинтар пішла до дядька Миколи! – гукнув він. – Квіточки тримає й пиріжки в руках несе загорнуті… Тітка Ольга протирала пам’ятник своєму чоловікові Миколі. – Микольцю, я привіт тобі від дітей принесла, – прошепотіла вона. – Не ображайся на них, що не приїхали – вони зайняті… А так вони пам’ятають, їй Богу памʼятають! Раптом вона відчула, що її хтось торкнувся за плече. Тітка Ольга аж стрепенулася. Жінка обернулася з надією в очах, наче сподівалася побачити своїх дітей.

Ольга мила на подвірʼї під краном щойно викопану моркву. – Іди звідси! – сказала вона своїй племінниці Лізі. – Нікого бачити не хочу! Зрозуміла я – старі вам не потрібні – …

Поділись з друзями...
Борис із дружиною Лізою були на дачі. – Лізо, твоя тітка Ольга одна на цвинтар пішла до дядька Миколи! – гукнув він. – Квіточки тримає й пиріжки в руках несе загорнуті… Тітка Ольга протирала пам’ятник своєму чоловікові Миколі. – Микольцю, я привіт тобі від дітей принесла, – прошепотіла вона. – Не ображайся на них, що не приїхали – вони зайняті… А так вони пам’ятають, їй Богу памʼятають! Раптом вона відчула, що її хтось торкнувся за плече. Тітка Ольга аж стрепенулася. Жінка обернулася з надією в очах, наче сподівалася побачити своїх дітей. Read More

Алла спокійно вечеряла, коли хтось почав голосно стукати у її двері. Алла подивилася в вічко і здивовано вимовила: – Мама? Вона різко відчинила двері. Слідом за Вірою Павлівною увійшов і батько Георгій Семенович. – Доню, – суворо почав чоловік. – Ти не можеш так розмовляти з матір’ю. Тобі не соромно після сьогоднішнього? – Про що ти? – поцікавилася Алла. – Не прикидайся! Такого наговорити рідній матері! – завелася Віра Павлівна. – Та що ж я зробила?! – Алла здивовано дивилася на батьків, не розуміючи, що відбувається

– Алла, ну що новенького? – Запитала Віра Павлівна у своєї дочки. Дівчина посміхнулася і радісно повідомила: – Мамо, мене нарешті перевели на віддалення! Тепер можу працювати прямо з дому …

Поділись з друзями...
Алла спокійно вечеряла, коли хтось почав голосно стукати у її двері. Алла подивилася в вічко і здивовано вимовила: – Мама? Вона різко відчинила двері. Слідом за Вірою Павлівною увійшов і батько Георгій Семенович. – Доню, – суворо почав чоловік. – Ти не можеш так розмовляти з матір’ю. Тобі не соромно після сьогоднішнього? – Про що ти? – поцікавилася Алла. – Не прикидайся! Такого наговорити рідній матері! – завелася Віра Павлівна. – Та що ж я зробила?! – Алла здивовано дивилася на батьків, не розуміючи, що відбувається Read More

Вечором Олег відпочuвав після роботи, коли задзвонuв його телефон. Дзвонuла його сестра Ніна. – Привіт. Сьогодні розмовляла з мамою, – одразу почала сестра. – Вона жалілася, що їм з батьком ремонт nотрібно зробuти, а грошей немає! Давай скuнемося та допоможемо? – Навіть не вздумай, допомагати! – вигукнув Олег і розсміявся. – Але чому? – здивувалася Ніна.

Валентина та Олег після весілля поїхали жити в Одесу. Олегу запропонували добру посаду у великій компанії. Усе починали з нуля самі, ніхто з рідні не помагав. Навіть іржавого цвяха не …

Поділись з друзями...
Вечором Олег відпочuвав після роботи, коли задзвонuв його телефон. Дзвонuла його сестра Ніна. – Привіт. Сьогодні розмовляла з мамою, – одразу почала сестра. – Вона жалілася, що їм з батьком ремонт nотрібно зробuти, а грошей немає! Давай скuнемося та допоможемо? – Навіть не вздумай, допомагати! – вигукнув Олег і розсміявся. – Але чому? – здивувалася Ніна. Read More