Інше
Інше

Їй уже 35. Шанс на таке кохання може більше не повторитися. Чоловік не тільки зізнавався у почуттях, він дарував подарунки, говорив про сім’ю, навіть дітей. Хіба не про це вона мріяла?На кухні вона плакала, вчепившись у чашку. А Бакс — її кіт — терся об ноги та, ніби відчуваючи провину, видавав м’яке «няв», наче вибачався. Він знав. Розумів кожен рух душі.

- by Avtor+

Ні, він не кликав її, не кричав услід машині, що їде, і жінці, що зникала в темряві. Він просто сидів і проводжав її поглядом, намагаючись утримати в пам’яті цю мить. …

Поділись з друзями...
Їй уже 35. Шанс на таке кохання може більше не повторитися. Чоловік не тільки зізнавався у почуттях, він дарував подарунки, говорив про сім’ю, навіть дітей. Хіба не про це вона мріяла?На кухні вона плакала, вчепившись у чашку. А Бакс — її кіт — терся об ноги та, ніби відчуваючи провину, видавав м’яке «няв», наче вибачався. Він знав. Розумів кожен рух душі. Read More
Інше / цікаве

Ірина з Сашком зайшли в коридор і стали на порозі. – Це що таке?! – Ірина від несподіванки аж випустила з рук свою сумочку. Сашко визирнув з-за спини дружини. Він не одразу зрозумів, про що саме вона говорить. – Хто це все зробив? – жінка важко видихнула. – Тихо, заспокойся, – чоловік обійняв Ірину за плечі. – Сашко, де ми? – зі сльозами на очах запитала жінка і почала плакати. – Хто це зробив? 

- by Avtor+

Ірина зі своїм чоловіком Сашком прийшли додому. Вони зайшли в коридор і стали на порозі. – Це що таке? – Ірина від несподіванки випустила з рук свою сумочку. Сашко визирнув …

Поділись з друзями...
Ірина з Сашком зайшли в коридор і стали на порозі. – Це що таке?! – Ірина від несподіванки аж випустила з рук свою сумочку. Сашко визирнув з-за спини дружини. Він не одразу зрозумів, про що саме вона говорить. – Хто це все зробив? – жінка важко видихнула. – Тихо, заспокойся, – чоловік обійняв Ірину за плечі. – Сашко, де ми? – зі сльозами на очах запитала жінка і почала плакати. – Хто це зробив?  Read More
Інше

Марина стиснула ручку. Звісно, ​​хто її просить? Лише іпотека за квартиру, навчання молодшого сина, рахунки за комунальні послуги та продукти. А ще нещодавній ремонт, який вони робили у кредит, бо зарплати чоловіка ледве вистачає на продукти. Вона підвелася і пішла на кухню. Зробила чай. У голові крутилися слова Максима: “Скільки можна так жити?”

- by Avtor+

– Борщ знову пересолила, – Сергій відсунув тарілку і відкинувся на спинку стільця. — І м’ясо тверде. Марина мовчки зібрала посуд зі столу. За двадцять п’ять років шлюбу вона навчилася …

Поділись з друзями...
Марина стиснула ручку. Звісно, ​​хто її просить? Лише іпотека за квартиру, навчання молодшого сина, рахунки за комунальні послуги та продукти. А ще нещодавній ремонт, який вони робили у кредит, бо зарплати чоловіка ледве вистачає на продукти. Вона підвелася і пішла на кухню. Зробила чай. У голові крутилися слова Максима: “Скільки можна так жити?” Read More
Інше

Він взяв на руки дитину, пошепки сказав, щоб не розмовляла, і швидко кинувся з квартири. Біг довго, потім зупинив машину, виїхали за місто, зупинили другу, поїхали далі.

- by Avtor+

Він взяв на руки дитину, пошепки сказав, щоб не розмовляла, і швидко кинувся з квартири. Біг довго, потім зупинив машину, виїхали за місто, зупинили другу, поїхали далі. Сім’я, яка складалася …

Поділись з друзями...
Він взяв на руки дитину, пошепки сказав, щоб не розмовляла, і швидко кинувся з квартири. Біг довго, потім зупинив машину, виїхали за місто, зупинили другу, поїхали далі. Read More
Інше

Уже інший? Галина хоч би подумала, що люди скажуть, – перешіптувалися сусіди, які побачили у вдови на дворі чоловіка. У селі, де всі одне одного знають: хто кому кум, хто коли копав картоплю, а хто скільки разів розлучався щось приховати неможливо. Саме тому, коли вдова Галина через два роки після того, як не стало чоловіка привела в дім нового чоловіка, всі мовчки шепотіли: «От і не вдержалась». Але вголос ніхто нічого не сказав – бо Галина була жінка працьовита, порядна, та ще й сама двох дітей ростила

- by Avtor+

– Уже інший? Галина хоч би подумала, що люди скажуть, – перешіптувалися сусіди, які побачили у вдови на дворі чоловіка. У селі, де всі одне одного знають: хто кому кум, …

Поділись з друзями...
Уже інший? Галина хоч би подумала, що люди скажуть, – перешіптувалися сусіди, які побачили у вдови на дворі чоловіка. У селі, де всі одне одного знають: хто кому кум, хто коли копав картоплю, а хто скільки разів розлучався щось приховати неможливо. Саме тому, коли вдова Галина через два роки після того, як не стало чоловіка привела в дім нового чоловіка, всі мовчки шепотіли: «От і не вдержалась». Але вголос ніхто нічого не сказав – бо Галина була жінка працьовита, порядна, та ще й сама двох дітей ростила Read More
Інше

В Олени не стало батька. Майже слідом за ним Олена поховала і маму… Пройшло трохи часу й жінка подзвонила сину свого батька від першого шлюбу – Валерію. На поминки він приїжджав і у них була домовленість – треба було виконати останню волю батьків. До цього вони ні разу не зустрічалися. Валерій жив далеко і з батьком не спілкувався. Так склалися обставини… Валерій зміг не одразу приїхати – на роботі не відпускали. І ось чоловік нарешті приїхав. Вони з Оленою зустрілися. Жінка глянула на нього і аж застигла від побаченого

- by Avtor+

Втрата батьків у будь-якому віці найважче випробування. А якщо це відбувається майже одночасно, то взагалі лихо… Від цього Олена ніяк не могла отямитися. Ще зовсім недавно мама й батько Олени …

Поділись з друзями...
В Олени не стало батька. Майже слідом за ним Олена поховала і маму… Пройшло трохи часу й жінка подзвонила сину свого батька від першого шлюбу – Валерію. На поминки він приїжджав і у них була домовленість – треба було виконати останню волю батьків. До цього вони ні разу не зустрічалися. Валерій жив далеко і з батьком не спілкувався. Так склалися обставини… Валерій зміг не одразу приїхати – на роботі не відпускали. І ось чоловік нарешті приїхав. Вони з Оленою зустрілися. Жінка глянула на нього і аж застигла від побаченого Read More
Інше

Олена Борисівна приїхала у гості до доньки та зятя. – Бабуся приїхала! – вигукнув онук, як тільки жінка переступила поріг. За секунду в коридорі зʼявилися дочка та зять. Сім’я прийняла Олену Борисівну, посиділи за столом, порозмовляли. Ближче вечора жінка пішла у кімнату, яку їй виділила дочка. Трохи відпочивши, Олена Борисівна захотіла пити і вирушила на кухню. Підійшовши до дверей кухні жінка почула, що там її зять Андрій розмовляє з її онуком. Олена Борисівна прислухалася до розмови зятя з внуком і аж рота відкрила від почутого

- by Avtor+

Олена Борисівна ніколи в чуже життя не лізла, не давала порад, не критикувала, але, якщо питали, вона не мовчала. Тільки щось ніхто не кличе, не питає останнім часом. Якось настав …

Поділись з друзями...
Олена Борисівна приїхала у гості до доньки та зятя. – Бабуся приїхала! – вигукнув онук, як тільки жінка переступила поріг. За секунду в коридорі зʼявилися дочка та зять. Сім’я прийняла Олену Борисівну, посиділи за столом, порозмовляли. Ближче вечора жінка пішла у кімнату, яку їй виділила дочка. Трохи відпочивши, Олена Борисівна захотіла пити і вирушила на кухню. Підійшовши до дверей кухні жінка почула, що там її зять Андрій розмовляє з її онуком. Олена Борисівна прислухалася до розмови зятя з внуком і аж рота відкрила від почутого Read More
Інше

Марина зупинила машину й відкрила багажник. Вона витягнула ящик яблук. Потім другий… Жінка зайшла на подвірʼя. – Тітко Іро, виходьте! – гукнула вона. На ґанок вийшли її тітка з чоловіком Миколою. – Ох, Маринко, яка ти молодець, дякую! – сказав дядько. – Як там моя сестра? – поцікавилася тітка Іра в племінниці. – Мама нормально, передавала вам привіт, – сказала Марина. – Ну я поїхала… Вона сіла за кермо. Тітка Іра загадково подивилася на чоловіка. – Бач яка племінниця наша стала? – сказала вона. – А ти згадай, що було! Микола здивовано глянув на дружину, не зрозумівши про що вона говорить

- by Avtor+

Скільки всього нерозумного наробила у своїй молодості Марина, це вона тільки зараз розуміла. Правда їй ще всього сорок років. Ну хіба це вік?! Але вона себе вважає літньою. Натомість виглядала …

Поділись з друзями...
Марина зупинила машину й відкрила багажник. Вона витягнула ящик яблук. Потім другий… Жінка зайшла на подвірʼя. – Тітко Іро, виходьте! – гукнула вона. На ґанок вийшли її тітка з чоловіком Миколою. – Ох, Маринко, яка ти молодець, дякую! – сказав дядько. – Як там моя сестра? – поцікавилася тітка Іра в племінниці. – Мама нормально, передавала вам привіт, – сказала Марина. – Ну я поїхала… Вона сіла за кермо. Тітка Іра загадково подивилася на чоловіка. – Бач яка племінниця наша стала? – сказала вона. – А ти згадай, що було! Микола здивовано глянув на дружину, не зрозумівши про що вона говорить Read More
Інше

У Зої не стало мами. Вона сиділа в хаті на кухні й чекала, коли закипить вода в чайнику. В мами завжди була ідеальна чистота на кухні. А тепер на підлозі були плями, сліди, крихти… – Кому ця чистота потрібна тепер? – Зоя встала і витерла стіл. – Треба вирішити, що робити з будинком, – подумала вона. У місті все можна купити цілий рік, а сюди не наїздишся. В цю мить гримнули вхідні двері. Зоя прислухалася, але кроків не почула. Раптом хтось зайшов у кімнату. Зоя обережно визирнула з-за грубки й застигла від побаченого

- by Avtor+

Останнім автобусом Зоя повернулася з міста в село. Цілий день вона бігала то в лікарню – отримувала необхідні довідки й документи, то в похоронне. Потім знову в лікарню – віддати …

Поділись з друзями...
У Зої не стало мами. Вона сиділа в хаті на кухні й чекала, коли закипить вода в чайнику. В мами завжди була ідеальна чистота на кухні. А тепер на підлозі були плями, сліди, крихти… – Кому ця чистота потрібна тепер? – Зоя встала і витерла стіл. – Треба вирішити, що робити з будинком, – подумала вона. У місті все можна купити цілий рік, а сюди не наїздишся. В цю мить гримнули вхідні двері. Зоя прислухалася, але кроків не почула. Раптом хтось зайшов у кімнату. Зоя обережно визирнула з-за грубки й застигла від побаченого Read More
Інше

Наступний день був насиченим. — У банку сказали, хтось намагався зняти гроші з заблокованої картки, — Марина розмішувала цукор у каві. Повільно. Спокійно. Віка здригнулася: — Та я… я просто код неправильно ввела. Ти ж знаєш, у мене з цифрами біда. — Знаю. Тому й здивувалася. Ти ж пін-код напам’ять знаєш..

- by Avtor+

Телефон Андрія лежав екраном вниз. Марина потягнулася вимкнути його будильник — і побачила повідомлення. «Віка. Пропущений дзвінок. 03:14». Рука завмерла над екраном. У горлі пересохло. — Андрюш, вставай, — вона …

Поділись з друзями...
Наступний день був насиченим. — У банку сказали, хтось намагався зняти гроші з заблокованої картки, — Марина розмішувала цукор у каві. Повільно. Спокійно. Віка здригнулася: — Та я… я просто код неправильно ввела. Ти ж знаєш, у мене з цифрами біда. — Знаю. Тому й здивувалася. Ти ж пін-код напам’ять знаєш.. Read More